Проведений аналіз вищенаведеного законодавства дає достатні підстави зробити зовсім невтішний висновок про те, що, окрім Директора ДБР, жоден із названих керівників правоохоронних органів не зобов’язаний звітувати хоча б один раз на рік на сесії ВР, як про дотримання законності, так і особливо про стан дотримання прав і свобод громадян в їх діяльності, що стало б підставою для їх звільнення із займаних посад, у зв’язку із визнанням ВР їх роботи незадовільною. І це є однією із головних причин незадовільного стану дотримання прав і свобод громадян під час розкриття і розслідування злочинів протягом останніх 6-ти років, так званого, «реформування» органів правопорядку і прокуратури.
Не можна рівняти по часу просування слідства по Скнилівській трагедії із нинішнім станом і органів прокуратури, і органів досудового розслідування – це велика різниця. Це прірва між часами і, відповідно, станом системи досудового розслідування. У прокуратурі наразі зовсім інші функції та повноваження, тому порівняння буде некоректним. Та і стан правосуддя в Україні змінився на гірше. Тому у частині того, наскільки швидко орган слідства прийме остаточне рішення про наявність конкретних осіб. Я думаю, не раніше ніж через рік. А про винесення судового вироку говорити взагалі занадто рано, – Олексій Баганець
все це відбувається не тільки в результаті безграмотності нашої нинішньої влади як законодавчої, так і виконавчої, але і завдяки відсутності системи державного контролю і регулювання дорожнього руху, чим раніше займалася дорожня міліція і від чого сьогодні всіляко ухиляється Нацполіція та її придуманий елітний підрозділ – патрульна поліція. Невже так складно проаналізувати такі надмірно перевантажені ділянки автодоріг, щоб встановити там необхідні знаки дорожнього руху, так як це робиться хоча б на аварійно-небезпечних і то не завжди своєчасно?!
Хіба головна проблема в тому, як «обмивав» своє призначення новий обласний прокурор зі своїми підлеглими? Якщо підтвердиться, що це мало місце, тим більше, на робочому місці і в робочий час, необхідно вжити відповідних і принципових заходів реагування. В той же час, для мене більш актуальним і тривожним є та обставина, що на таку високу посаду призначили зовсім молоду людину, 30-ти річного віку, з досвідом роботи в органах прокуратури, начебто, лише 8 років, чого явно замало.
Ознайомився із проектом довгоочікуваного Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у частині забезпечення реалізації функцій прокуратури», який в цілому підтримую. Зокрема, в ньому зроблена спроба привести КПК України у відповідність до Основного закону України в частині нових функцій органів прокуратури, які діють, Ви тільки вдумайтесь, з 2016 року, з часу внесення змін до Конституції нашої держави у зв’язку із, так званою, «судовою реформою» Петра Порошенка.
Серед тих вже багатьох рішень судів про скасування наказів Р.Рябошапки про звільнення «неатестованих» за рішенням створених ним же незаконних «конкурсних комісій» ( а їх я відслідковую і вивчаю) «кинулось в очі», як на мою думку, одне із найбільш красномовних і переконливих рішень Окружного адміністративного суду м.Києва від липня 2020 року про поновлення на посаду в Офісі Генерального прокурора одного із заступників начальника Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності, який був звільнений із формулюванням як такий, що не пройшов атестацію.
Про нищівні наслідки як для прокуратури, так і для всіх органів досудового розслідування нашої держави, неконституційного закону, який був прийнятий нинішньою Верховною Радою серед першочергових законопроектів нинішнього Президента України, якого, я впевнений, відверто «підставили», я писав і говорив неодноразово.
Висловитись з цього приводу мене спонукало нещодавнє спілкування із журналістами, після призначення нового керівника прокуратури м.Києва.
Не можу не висловитись на цю тему, бо байдужість породжує не менше зло чим співучасть у будь-яких неблаговидних діях. Одразу скажу, що у мене із С.Піскуном в минулому були різні, в т.ч. і складні стосунки. Не буду до них повертатись бо це вже історія. Але, про одну його якість на посаді Генерального прокурора скажу: він не заохочував, а навпаки вимагав, щоб прокурори області були незалежними від інших гілок влади і навіть влаштовував показові покарання тим підлеглим, які підпадали під вплив місцевих керівників обласних державних адміністрацій. А якщо зрівняти останні 5-6 років, то навпаки вже дійшло до того, що голови ОДА підбирають собі керівників регіональних прокуратур і разом ходять в місцеві парки для перевірок, як викладена тротуарна плитка.
Приймаючи до уваги достатньо великий напрацьований матеріал, пропоную деякі думки із цього для інформування громадськості, та можливої дискусії, бо влада, в т.ч. і нинішня, всеодно не реагує на будь-які слушні пропозиції з цього приводу. Зупинюся на деяких причинах, які, на мою думку, суттєво впливають на стан дотримання законності і правопорядку на дорогах, в т.ч. і в столиці нашої держави.
Справа суддів Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) ведеться з масою процесуальних порушень через що його буде дуже важко захистити в суді. При цьому слідство висуває звинувачення, які не зможе довести.
Про це заявив колишній заступник генерального прокурора України Олексій Баганець, коментуючи останні події навколо ОАСК.
Загальний стан злочинності та протидії їй на території України за 2019 рік (в порівнянні зі статистичними даними за 2013-2018 роки)