Олексій Бебель - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

11 декабрь 2019, Среда, 04:21

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Метка: Олексій Бебель

2 декабря 2019

У сучасному світі домогтися цілковитого суверенітету та повної незалежності від впливу потужних світових гравців досить важко.Тож недивно, що такі визначення як «капіталістичний центр», «периферія» та «країни не цікаві для експлуатації» давно стали нормою оцінки суверенності держави, оскільки поняття «наддержава», «розвинута держава», «держава, що розвивається» не відповідають повною мірою сучасному стану справ.Причини перебування держав у тому чи іншому кластері звичайно дуже відмінні, але все ж таки реальне життя показує, що багато чого залежить від позиції внутрішніх еліт, які можуть або обпертися на внутрішні сили держави, або ж навпаки – зайняти позицію компрадорської адміністрації.Останній варіант розвитку можна легко прослідкувати на прикладі численних режимів багатьох країн Латинської Америки та Африки, які слухняно виконували забаганки іноземних урядів та компаній.Як результат – відставання та регрес.Якщо перефразувати відомі слова Льва Толстого з роману «Анна Каренина», то можна з певним допуском сказати, що усі успішні країни добивалися цього по-своєму, а неуспішні країни ставали такими однаково.З 90-их років в Україні поступово і неочевидно для погляду більшості проводилася тиха і методична робота, розрахована на десятиріччя. Я б назвав її: завоювання майбутнього.Офіційно ж вона називається створення відкритого суспільства та громадянського суспільства з мінімізацією державних функцій, а фактично їх зведення до сторожа приватної власності та в окремих випадках – регулятора.Проте все ж таки було б цікаво дізнатися які саме ідеї вкладаються в поняття «відкрите суспільство»?Чи не зведеться ця відкритість до приблизно такої формули: ми вам – сировину та зерно, а ви нам – високотехнологічні товари; ми вам – капітали у ваші банки, а ви нам – кредити під гарний відсоток; ми вам – трудових мігрантів, ви нам – управління органами влади та ключовими секторами економіки.Насправді чи не пора вже ставити питання, як колись було зроблено Іваном Дзюбою у його роботі «Інтернаціоналізм чи русифікація?», а на сьогодні приблизно так: «Відкрите суспільство чи поглинання держави?».При цьому я не хотів би концентруватися на конкретних персоналіях, оскільки мені здається, що тому й демонізуються певні особи, щоб саме на їх адресу й було каналізовано суспільну критику.На мій погляд радше слід говорити про існування світової номенклатури, розчиненої у суспільстві та без чітких кордонів.Саме вона в Україні та на Заході сформувала дуже ефективну систему маніпуляції суспільною думкою у межах якої усе, що не було б зроблено і яким би не був реальний результат роботи представників «ліберальних» кіл, буде проголошено «прогресивними кроками», «початком реформ» чи їх «поглибленням», а репресивні дії (починаючи від шельмування у ЗМІ, звільнення з роботи і аж до ув’язнення) щодо противників цих ідей однозначно отримають назви «боротьби з популізмом», «захистом молодої демократії» або ще краще – «посиленням боротьби з корупцією».Я вже писав для <strong>Резонансу</strong> про діяльність громадської організації «<a href=»http://resonance.ua/dlya-kogo-zakoni-ne-pisani/» data-mce-href=»http://resonance.ua/dlya-kogo-zakoni-ne-pisani/»>Громадський люстраційний комітет»</a>.<a href=»http://resonance.ua/dlya-kogo-zakoni-ne-pisani/» data-mce-href=»http://resonance.ua/dlya-kogo-zakoni-ne-pisani/»>ДЛЯ КОГО ЗАКОНИ НЕ ПИСАНІ</a><em>Зараз хочу поговорити про Центр економічної стратегії дослідження якого привернули мою увагу.</em>На <a href=»https://ces.org.ua» data-mce-href=»https://ces.org.ua»>його офіційному сайті вказано</a>, що він є неурядовим дослідницьким центром з питань економічної політики, заснованим у травні 2015 року.<a href=»https://ces.org.ua/our-sources-of-funding/» data-mce-href=»https://ces.org.ua/our-sources-of-funding/»>Обсяги та джерела фінансування Центру</a> також відкрито опубліковано на цьому сайті.За ці роки Центром підготовлено багато аналітичних записок, але я зупинюся лише на кількох з тих, що прямо чи опосередковано дотичні до питань правоохоронної діяльності та судочинства.Зокрема 12.07.2018 складено аналітичну записку «<a href=»https://ces.org.ua/state-enterprise-corruption/» data-mce-href=»https://ces.org.ua/state-enterprise-corruption/»>Як подолати корупцію на державних підприємствах?</a>», що значною мірою базується на інформації Національного антикорупційного бюро України та інших даних, опублікованих у відкритих джерелах.Для мене звісно не має нічого нового у тих схемах привласнення державних коштів, що наводяться за даними НАБУ. Зацікавили мене висновки як можна зруйнувати ці схеми.У аналітичній записці дано однозначний висновок: «Найефективнішим способом боротьби з корупцією на державних підприємствах є їх приватизація». Отак просто!Далі цю ж ідею не лише інкорпоровано до аналітичного звіту від 05.12.2018 «<a href=»https://ces.org.ua/ua-how-much-does-the-budget-lose-due-to-the-lack-of-good-governance/» data-mce-href=»https://ces.org.ua/ua-how-much-does-the-budget-lose-due-to-the-lack-of-good-governance/»>Скільки втрачає бюджет на неефективному управлінні країною? Дослідження галузевих прикладів</a>», а й дещо розширено.Так вказано, що залучення іноземних інвесторів сприяє максимізації загального позитивного ефекту від приватизації підприємств.Оскільки ж приватизація рухається повільно, то потрібен тиск з боку засобів масової інформації, активістів/неурядових організацій та міжнародних фінансових установ!А тепер звернімося до аналітичної записки від 26.09.2019 «<a href=»https://ces.org.ua/anti-corruption/» data-mce-href=»https://ces.org.ua/anti-corruption/»>Як врятувати антикорупційну реформу в Україні (базуючись на досвіді Румунії)?</a>» , авторами якої є Олександр Лємєнов, Євген Крапивін та Ірина Шиба.Про досвід роботи антикорупційних органів у Румунії з цієї записки дізнатися можна дійсно багато цікавого, чого не скажеш про розділ, що стосується діяльності НАБУ і САП, який на мій погляд більш схожий на огляд преси.Проте є висновки, що потребують предметного розбору.Напевно всі знають, а хто досі не знає, то скажу, що НАБУ розміщено на території Солом’янського району міста Києва і до створення Вищого антикорупційного суду клопотання детективів Національного антикорупційного бюро України розглядав Солом’янський районний суд міста Києва. Лише він.Утім на сторінці 19 аналітичної записки вказано дослівно наступне: «Судова система показала не лише неспроможність розглядати справи топ-корупціонерів швидко і неупереджено, а й намагання чинити утиски на суддів, які об’єктивно здійснювали розгляда клопотань НАБУ як слідчі судді. Так Вища рада правосуддя (ВРП) – орган суддівського врядування наділений повноваженнями забезпечувати незалежність, професійність та неупередженість суддів, наклала ряд дисциплінарних стягнень на суддів, що стали відомі через свою антикорупційну діяльність33».Усе б може й нічого, але як помітив читач у кінці стоїть посилання – цифра 33. А що ж то за приклад?Наведу повністю і його: «33 e.g. <a href=»https://www.pravda.com.ua/columns/2018/04/9/7177073/» data-mce-href=»https://www.pravda.com.ua/columns/2018/04/9/7177073/»>суддя-викривач Лариса Гольник</a> в свій час відмовилась від неправомірної вигоди та повідомила про тиск на неї, щоб змусити її ухвалити рішення на користь мери міста Полтави».Стривайте, а який стосунок має цей факт до роботи Солом’янського районного суду міста Києва?Варто ж лише натиснути на це посилання щоб дізнатися, що питання стосується конфлікту, що виник більш ніж за 300 кілометрів від столиці, між суддею Октябрського районного суду міста Полтави, колишнім міським головою та головою цього ж суду.Наступний цікавий момент є на сторінці 20, де вказано: «…на Антикорупційний суд покладається чимало сподівань. Проте, винесення вироків одразу після його створення очікувати не доведеться. Адже ВАС буде розглядати всі справи, що перебували у провадженні інших судів, з початку. Проте, окремих зрушень можна буде очікувати від слідчих суддів, які розглядатимуть клопотання НАБУ щодо проведення слідчих дій».Тобто до цього Солом’янський районний суд міста Києва масово не погоджував клопотання детективів на проведення обшуків, накладення арештів на майно тощо? Щось я таких фактів не пам’ятаю.Далі. Сторінка 21: «Сумнівний склад» Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду є серйозною загрозою для ефективності антикорупційної реформи. Також існує ризик маніпуляції в роботу суду через його апарат».Я правда не знаю, що означає «ризик маніпуляції в роботу суду через його апарат», але захоплююся широкими сміливими висновками фахівців про «сумнівний склад» частини Верховного Суду!Та далі «дісталося» не лише Верховному Суду. Читаємо: «Ще однією загрозою для антикорупційних ініціатив може стати склад Конституційного суду України (КСУ). 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала притягнення до відповідальності за незаконне збагачення34. Представники країн великої сімки, Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні та Світовий банк заявили про необґрунтованість такого рішення. В той же час, представники громадянського суспільства заявили про можливий політичний тиск на КСУ з боку політичних сил. Справа в тому, що всупереч вимог Конституції судді Конституційного судді продовжують обиратись за «політичними» квотами без реальних конкурсів. Згідно Регламенту Верховної ради кандидат на посаду судді за квотою Парламенту може бути номінованим лише за поданням народного депутата. Експерти закликають Парламент змінити цю практику, запровадивши належні конкурсні процедури.35»Що ж то за експерти закликають? Натискаємо посилання і читаємо, що це публікація від 13.03.2019 Реанімаційного пакету реформ, який вказує, що необхідно суддів Конституційного Суду України призначати на конкурсі із залученням міжнародних експертів.От де вона істина в останній інстанції!Але найбільш красномовним є один абзац висновку аналітичної записки (сторінка 23): «Тиск з боку інституцій ЄС та МВФ показали свої результати в утворенні антикорупційних інституцій. Так, вимога створити незалежний антикорупційний суд була прямо закладена як передумова отримання Україною наступного траншу. В той же час, коли участь міжнародних експертів була визнана виправданою при формуванні інституцій, їх втручання в процес роботи цих органів часто критикується як порушення суверенітету чи загроза незалежності інституцій. Зниження довіри до інституцій, чи порушення іншого вагомого показника – може стати передумовою для винесенням нових вимог. В Україні, проте, вони виконуватимуться лише підкріплені фінансовою підтримкою».Коротко і ясно.

545 0

21 октября 2019

Я задаю питання компетентним органам: Чи будуть вони реагувати на діяльність громадської організації «Громадський люстраційний комітет», яка протягом 2014 – 2019 років робила усе від неї залежне для розробки, прийняття та застосування Закону України «Про очищення влади», який згідно з рішенням Європейського суду з прав людини призвів до порушення прав і свобод людини?

0

23 августа 2019

«На должности Генерального прокурора Украины я хотел бы видеть грамотного, порядочного, честного человека, а также человека который понимает что надо делать для реформирования и развития прокуратуры. Вообще если мы будем касаться этой темы я хотел бы начать вот с какого вопроса. Сейчас создана группа, которая готовит реформу судебной системы, правоохранительной системы и прокуратуры ,почему, потому что с недавних пор прокуратура стала не правоохранительным органом , не отдельным органом , а она включена по конституции в раздел судебной власти. Но это не суть, вопрос в том что сейчас все говорят как эта группа видит реформирование судебной системы , органов прокуратуры и правоохранительных органов. А я хотел бы начать с другого , для чего собственно и с какой целью делается это реформирование и что мы в итоге увидим», — заявил эксперт.

386 0

26 июля 2019

Щодо обшуків правоохоронців в ОАСК висловився і перший заступник Генерального прокурора України (2014 рік) Микола Голомша. «Насамперед хочу зазначити, що є порядок оскарження рішення суду і відповідно до ст.19 Конституції України ну ніяк, навіть Главі Держави не надано право втручатись у діяльність судової гілки влади, або чинити тиск на суд шляхом надання вказівок різним державним органам на дачу оцінки судового рішення та реагування відносно суддів», — вважає правник та політик.

569 0

23 июля 2019

Я не поборник посилення і подальшого продовження люстрації. І зовсім не тому, що вважаю її застосування до тих, хто породив та застосував її у попередні роки буде несправедливим. Ні, з точки зору відплати це було б дуже правильно. Попри це я також розумію, що це не вихід. У такому разі кожна наступна зміна влади буде тягнути за собою все нові та нові люстрації, а отже беззаконня буде прогресувати. Я навпаки очікую від нової влади того, щоби вона припинила риторику конфлікту з поділом на правильних і неправильних…. Процесам, пов’язаним з люстрацією у попередні роки, нехай оцінку дають виключно слідчі й прокурори у рамках Кримінального кодексу України.

970 0

3 июля 2019

Дуже симптоматично, що ці чутки (впевнений, що це саме чутки) виникли напередодні слухання у справі про конституційність сумнозвісної люстрації. Ось у цьому Законі дійсно норми Конституції знехтувані, а його застосування (про це я раніше писав) має усі ознаки кримінального правопорушення. Тож я думаю, що про те, як сформувати свою позицію захисту в майбутньому, слід подумати не суддям, а тим, хто порушував права громадян України, антиконституційними процедурами утвердивши та застосувавши норми політичної дискримінації.

0

23 мая 2019

Хочу торкнутися дуже непростої теми – діяльності так званих іноземних агентів. В Україні дане питання намагалися почати врегульовувати, але це відбулося у рамках прийняття пакету законів 16 січня 2014 року. Утім на хвилі революційних процесів дані норми було піддано жорсткій критиці та відповідно, як й решту законів, скасовано.

287 0

13 мая 2019

Не буду перераховувати 31 пункт з правами Глави держави, а лише процитую останній, тридцять перший, так би мовити підсумовуючий. Отже, він каже, що Президент України здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України. Таких повноважень там не так багато, і серед цих повноважень ви не знайдете, наприклад, такого як призначення на посаду і звільнення Голови та членів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також підпорядкування йому цього органу. Аналогічно не відшукаєте ви у тексті Конституції України права призначати й звільняти заступників Голови та державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Ніде там не має права Президента України приймати рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. А чому ж тоді Президент України Петро Порошенко лише у квітні 2019 року видав низку Указів, якими визначив такі території?

 

972 0

22 апреля 2019

Починаючи з кінця 2014 – початку 2015 років у країні проведено масу конкурсів на зайняття різних посад починаючи від Директора НАБУ, Спеціального антикорупційного прокурора та їх підлеглих, керівництва і апарату ДБР, керівництва та апарату органів податкової та митної служб, інших органів влади і державного контролю, правоохоронних органів. У всіх випадках умови конкурсу передбачали неможливість брати в них участь тим, хто підпадає під дію Закону України «Про очищення влади», а отже, на тих, хто був «люстрований» автоматично поширюються ці обмеження. Таким чином потрібно зрозуміти, що стаття 161 Кримінального кодексу України і у цьому випадку може мати своє застосування. Утім, як я казав, не це головне. Головне те, що будь який громадянин, який попав під дію цього Закону, після визнання його порушених прав має право звернутися до суду, щоб визнати результати відповідного конкурсу (конкурсів) незаконними. Усе дуже просто – він не міг скористатися своїм правом брати участь у конкурсі, оскільки його документи навіть не розглядатимуться, бо ж він «люстрований».

573 0

31 января 2019

Оказывается, в том же декабре 2018 года уголовное производство в рамках которого изымались деньги было закрыто за отсутствием состава преступления, но деньги свидетелю так никто и не вернул. Будем считать, что о них просто забыли. Не свои – не жалко. Но в январе мы всё же добились, чтобы деньги клиенту вернули.

0

18 декабря 2018

Притягнення громадян до кримінальної відповідальності, а більш того – засудження їх за цією статтею, суперечить Конституції України, Кримінальному кодексу України, Кримінальному процесуальному кодексу України та низці рішень Європейського суду з прав людини. То ж я думаю тим, кого притягнуто до кримінальної відповідальності за цією статтею з 2016 року, слід серйозно подумати, чи не повинні вони почати зворотній процес. Для початку боротися за своє виправдання.

0

10 декабря 2018

Ми робимо вигляд, що зробили дуже велику справу, коли наприкінці нульових заборонили гральний бізнес. Хоча насправді потрібно було закрити лише оті «гральні зали» та «гральні салони», де викачували кошти із бідних людей, тоді як казино – це іграшка для багатих. Сусідня з нами Білорусь не лише не заборонила казино, а в даний час починає створювати умови для розвитку азартних ігор в інтернеті. Значить керівництво цієї країни думає про додаткові доходи свого бюджету та створення нових робочих місць саме у себе, а не за кордоном. Звісно, якщо в Україні буде легалізовано казино та інтернет-казино певна частина правоохоронців та чиновників втратить тіньові доходи. Крім того втратять доходи іноземні компанії, які купують у наших розробників програми та використовують наших спеціалістів за кордоном. Але чи це біда для нашої держави?

333 0