В Україні буде реалізовано дієву судову реформу, яка гарантуватиме право кожного громадянина на чесний, незалежний та справедливий суд, – заявив Президент Володимир Зеленський під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Розвиток правосуддя» у Києві. Про це пише Резонанс 1 березня із посиланням на Офіс Президента України.
У Верховній Раді зареєстрували три законопроєкти президента Володимира Зеленського, які стосуються повноважень Окружного адмінсуду та діяльності Вищої ради правосуддя.
Проведений аналіз вищенаведеного законодавства дає достатні підстави зробити зовсім невтішний висновок про те, що, окрім Директора ДБР, жоден із названих керівників правоохоронних органів не зобов’язаний звітувати хоча б один раз на рік на сесії ВР, як про дотримання законності, так і особливо про стан дотримання прав і свобод громадян в їх діяльності, що стало б підставою для їх звільнення із займаних посад, у зв’язку із визнанням ВР їх роботи незадовільною. І це є однією із головних причин незадовільного стану дотримання прав і свобод громадян під час розкриття і розслідування злочинів протягом останніх 6-ти років, так званого, «реформування» органів правопорядку і прокуратури.
Венеційська комісія в цілому схвально оцінила законопроєкт №3711, що був внесений до парламенту у червні 2020 року Президентом України як невідкладний.
«Основне завдання Вищої ради правосуддя – це реагувати на всі виклики, які стоять перед судовою владою, зокрема стосовно втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя», – наголосив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький
На проблемах інституційної незалежності судової влади акцентував увагу суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко під час свого виступу на VIII Міжнародному судово-правовому форумі. «Інституційна незалежність судової влади повинна сприйматися як ультиматум», – зазначив суддя.
Член Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) від України (2007-2013 рр.), заслужений юрист України, кандидат юридичних наук Марина Ставнійчук висловилась щодо нового бачення судової реформи, яку презентував 28 липня 2020 року Міхеїл Саакашвілі.
Нещодавно стали відомі нові умови отримання Україною чергового траншу кредиту від МВФ. Йдеться про необхідність зміни процедур формування Вищої ради правосуддя, яка відповідає за призначення та звільнення будь-якого українського судді. Це фактично важіль впливу на кожного суддю та результати вирішення кожної справи. Тому аналізуючи будь-які потенційні зміни у функціонуванні судової системи, варто для початку задати собі питання «Кому це вигідно?» .
Глава Верховного суда, на мой взгляд назначенная по прямому указанию посольства США, так и не взяла на себя ответственность за введения карантина в судах, как это было сделано во многих европейских странах.
Верховный Суд — это лицо судебной системы, наряду с Высшим советом правосудия. На почему-то наши политики не понимают разницу между органом исполнительной власти среднего уровня и данными судебными институциями.
За результатами перевірки оспорюваних положень Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 37, частину першу статті 94, пункт 3 частини третьої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, пункти 4, 5, 6, 7, 9, 10 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, частину третю статті 24, статтю 281, частину восьму статті 31, частину першу статті 42, частину третю статті 47, частину четверту статті 48 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX.
За результатами судового розгляду суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги та залишив в силі запобіжний захід у вигляді застосування домашнього арешту.