На жаль, вимушений констатувати, що створений Київським апеляційним судом прецедент у справі №11-сс/824/147/2019 звільняє слідчих суддів від обов’язку забезпечувати гласність судового провадження та повне фіксування технічними засобами судового засідання! Якщо така «якість» правосуддя збережеться й надалі, то на наступному етапі реформування правосуддя постане питання про відновлення практики середньовічних ордалій.
Прикро, але враховуючи історію кримінальних проваджень, якими так пишалася ГВП, і які згодом перетворилася в делікатний «пшик» у формі сотень угод про визнання вини: газова справа, викрадення журналіста Аркадія Бабченка, справа «податкових Карлсонів», яких зустрічав на летовищі відомий борець за правду Анатолій Матіос та багато іншого, викликає лише негативні очікування від очікуваного процесу. Адже, очевидно, що слідчий суддя не наважиться йти проти оскаженілої репресивної зграї та ухвалювати законне судове рішення. На жаль, такі наші непевні часи.
Використовуючи штучні приводи для переведення перспективних, з точки зору матеріальних статків, осіб у категорію підозрюваних у вчиненні терористичних актів, силовики фактично отримують заручника, який позбавляється громадянських прав, та утримується в місцях попереднього ув’язнення в силу дії частини 5 ст.176 КК України.
Дії «євробляхерів» – яскрава демонстрація правового нігілізму, який є абсолютно неприйнятним у країнах з усталеною демократією. Люди свідомо порушили закон, бо завезли в Україну нерозмитнені автомобілі, ухилившись від сплати податків і протипоставивши себе більшій частині суспільства – тим автовласникам, котрі при купівлі іномарок чесно розрахувалися з державою. Найбільше обурює той факт, що навіть після того як Верховна Рада пішла на певні поступки і прийняла закон, який дозволяє легалізувати незаконно ввезені авта, сплативши адекватні суми в бюджет, ця порівняно нечисельна група автомобілістів продовжує шантажувати владу, вимагаючи преференцій.
Саме для того аби стати на заваді втягненню захисників України у кримінальні оборудки, ми і підготували законопроект № 8093. Він налаштований на те, щоби всі ті знання і досвід, який ці люди набули під час перебування у зоні бойових дій, направити у потрібне русло і не дати їм можливості поповнювати ряди злочинних груп, приватних військових компаній (ПВК) та інших парамілітарних організацій, що діють поза межами закону України. Вважаю за потрібне ще раз звернутися до основних положень нашого законопроекту, аби читачам стала гранично зрозумілою його суть. Отже, у ньому пропонується наділити офіційним статусом і взяти під державний контроль організації, які можуть надавати “державам, юридичним чи фізичним особам за межами України послуги військового або охоронного характеру”.
Давайте не будемо задаватися сакральним запитанням, хто винен, а спробуємо зрозуміти, що і як робити, аби подолати всі перепони і зробити перші кроки для вибудови дієздатної системи охорони здоров’я. І якщо вони будуть успішними, люди нарешті повірять в ефективність медичної реформи, започаткованої в Україні. Саме цими ідеями ми, як автори законопроекту № 9163, і послуговувалися, розпочинаючи свою роботу над його підготовкою. Наразі документ перебуває на розгляді у комітетах Верховної Ради, і ми дуже сподіваємося, що він буде прийнятий вже до кінця поточного року. Законопроект насправді дуже важливий, тому відкладати його у довгу шухляду не слід, бо саме страхова медицина дасть усім громадянам України доступ до нормальних медичних послуг. Про що йдеться у зазначеному документі. Насамперед там чітко виписані правила гри. Так, базова програма передбачає перелік тих медичних послуг, які отримують усі громадяни України, а також іноземні громадяни та особи без громадянства за рахунок бюджетних коштів. Першочергово це медична допомога на рівні збереження життя і тільки частково на рівні збереження здоров’я.
О концепции законодательных изменений процедуры привлечения к уголовной и административной ответственности народных депутатов Украины и гарантий их деятельности обсудили за “круглым столом” в Киеве народные депутаты, представители Генпрокуратуры, Конституционного суда, других органов власти. Основное внимание было уделено вопросам депутатского иммунитета и индемнитета. В частности, речь шла о правовых основаниях снятия депутатской неприкосновенности. Об этом сообщает Резонанс.
Останнім часом в засобах масової інформації активно просувається ідея дострокового припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії. Основним натхненником та лобістом такого сценарію виступає Голова Верховної Ради України – Парубій Андрій Володимирович. Звичайно, питання оновлення складу Центральної виборчої комісії вже давно перезріле. Проте дуже дивно чути заклики вирішити це питання шляхом порушення Конституції та законів України. І дуже сумно, що такі заклики продукує Голова парламенту – єдиного законодавчого органу в Україні–, а також окремі народні депутати України.
16 вересня виповнюється рівно 4 роки відтоді, коли Верховна Рада України 231 голосом ухвалила закон «Про очищення влади»
Мені як науковцю дивитись, що у нас третій рік немає фахового закону «Про прокуратуру», при тому що змінився функціонал у Конституції України, – це дико. Не приводиться у відповідність сам основний базовий закон. Завдяки цьому і ведеться подвійна гра: з однієї сторони, це дає можливість зловживати цими повноваженнями, застосовуючи старий закон, а з іншої сторони, як би банально це не звучало, нікому це не потрібно. Більш того, у нас зараз політика формує право, а не навпаки. У владі дуже багато некомпетентних людей.
Грубе та тривале порушення визначених Законом України «Про прокуратуру» гарантій незалежності прокурорів, спонукала Раду прокурорів України звернутися до мене як народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Прокурори вірять у справедливість і чекають чесного і неупередженого аналізу ситуації, що склалася, та якнайшвидшого її врегулювання. Зважаючи на ознаки невідповідності Конституції України згаданого положення Бюджетного кодексу, порушене питання є винятковою прерогативою Конституційного Суду України. Наразі підготовлено і подано конституційне подання до цієї поважної інстанції, підписи під яким поставили 50 народних депутатів України. У свою чергу, ухвалою колегії суддів від 04.07.2018 відкрито конституційне провадження у справі, здійснюється підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні великої палати Суду. Переконаний, що високий суд дасть кваліфіковану оцінку неконституційному рішенню Верховної Ради, бо ніхто в цій країні не має права порушувати закон.