Уважно ознайомився з поданням Верховного суду (без України) до Конституційного суду України стосовно так званих карантинних обмежень. Не перестаю дивуватись, з яким цинізмом доброчесні судді «піклуються» про права пересічних українців.
3 червня 2020 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу захисника колишнього першого заступника начальника виправної колонії в Чернівецькій області, який був засуджений до двох років позбавлення волі. Він був визнаний винним в одержанні у вересні 2016 року від засудженого неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення щодо умовно-дострокового звільнення цього засудженого.
За принципової позиції прокуратури Верховний Суд залишив без змін судові рішення відповідно до яких колишнього заступника командира авіаційної ескадрильї бригади тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України засуджено за державну зраду до 12 років позбавлення волі з позбавленням військового звання (ч. 1 ст. 111 КК України).
Спеціальна антикорупційна прокуратура направила до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт щодо колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака і його “помічника”.
“Сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення”, – наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №482/83/17.
30 червня 2016 року директор НАБУ Артем Ситник провів брифінг, у ході якого з гордістю рапортував, що у власних службових кабінетах без дозволу суду (тобто, з брутальним порушенням Конституції України) затримані головний санітарний лікар України Святослав Протас і начальник департаменту Держсанепідемслужби Олександр Чепурний. Як пояснив директора НАБУ, «керівник Держсанепідслужби України надав злочинну вказівку ряду директорів відповідних державних обласних установ, згідно із якою останнім та їх заступникам буде виплачено премію до Дня медичного працівника у розмірі двох місячних посадових окладів, один з яких вказані особи можуть залишити собі, а інший повинні передати йому». Невдовзі обидва підозрюваних були взяті під варту, а в 20 регіонах України НАБУ одночасно провело 44 обшуки в обласних санітарно-епідеміологічних станціях та вдома в головних санітарних лікарів областей, яких Ситник публічно, через сайт НАБУ, пригрозив кинути за ґрати
Генеральним прокурором 6 квітня 2020 року на підставі звернення працівників Верховного Суду України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо можливих неправомірних дій Президента України, повноваження якого припинено, та інших осіб при виданні Указів Президента України від 10.11.2017 № 357/2017 та від 07.05.2019 № 195/2019 «Про призначення суддів Верховного Суду».
Питання впровадження можливості дистанційного правосуддя наразі, в умовах загрози коронавірусу, є актуальним як ніколи. Зокрема суди Великобританії зараз активно обговорюють таку можливість.
Спільник мав викрасти суддю із місця приживання у столиці та насильно утримувати в одному із київських гаражів. Сам же організатор через шантаж та залякування хотів змусити дружину потерпілого – секретаря Верховного суду України – заплатити 300 тисяч доларів викупу. Гроші жінка мала передати через його спільника.
Верховный Суд — это лицо судебной системы, наряду с Высшим советом правосудия. На почему-то наши политики не понимают разницу между органом исполнительной власти среднего уровня и данными судебными институциями.
За результатами перевірки оспорюваних положень Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 37, частину першу статті 94, пункт 3 частини третьої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, пункти 4, 5, 6, 7, 9, 10 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, частину третю статті 24, статтю 281, частину восьму статті 31, частину першу статті 42, частину третю статті 47, частину четверту статті 48 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX.