Озвучування гасел «посилення боротьби з контрабандою» і «очищення фіскальної служби від корупціонерів» відбувалося для прикриття наростаючого конфлікту на печерських пагорбах, а використання правоохоронних органів під ці гасла – це спроба у силовий спосіб (інші вже вичерпані) добитися потрібного результату у цьому конфлікті
У зв’язку з судовим процесом над Манафортом українські журналісти, а особливо громадські антикорупціонери мають голосно порушувати питання про те, чому у США судять за українську корупцію, а в Україні у справі «чорної бухгалтерії» ПР – повна тиша. Ця тиша має бути сигналом для демократично налаштованої частини суспільства про те, що Україна так і не виплуталася з щупалець корупційного спрута і сповзає у прірву.
І головною причиною цього є не саботаж правоохоронних органів і судів (як це дехто намагається стверджувати), а КОНСТРУКТИВНА недосконалість чинної редакції ст. 368-2 КК. Варто також зазначити що правоохоронні органи використовують цю статтю більше для піару, ніж для реальної боротьби з корупцією. Треба мати сміливість визнати: чинна редакція ст. 368-2 КК вочевидь є недосконалою і потребує істотного законодавчого коригування. Наголошую, що йдеться не про СКАСУВАННЯ кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а її УДОСКОНАЛЕННЯ. Аргумент, що законодавча зміна (удосконалення) ст. 368-2 КК може дати можливість окремим фігурантам нинішніх справ про незаконне збагачення уникнути відповідальності, з правової точки зору не може бути визначальним. Оскільки (повторюсь, тим більше, що на цьому наголошує О.Костенко) йдеться про необхідність приведення кримінального закону у цій частині до вимог Конституції, забезпечення прав і свобод людини, здійснення правоохоронної діяльності за конституційними принципами.
Розвиток подій у цій справі цілком прогнозований. Генпрокурор Ю.Луценко просто констатував те, що для більшості було зрозумілим і очевидним ще у день «замаху». Але чи означає це безперспективність розслідування цієї справи? На моє глибоке переконання – ні. Розслідування цієї справи є суперперспективним. Адже її СПРАВЖНЄ розслідування покаже, хто і для чого спланував цей «замах», хто ним керував і хто його безпосередньо реалізував, як організовувалося його первинне «розкриття» і як здійснювалося піар-супроводження усього цього.
Обрання нового голови КСУ дає шанс цій державній інституції стати справжнім захисником Конституції. Мені вже доводилось говорити, що компетенція КСУ дозволяє йому «ставити на місце» будь-якого суб’єкта владних повноважень – президента, парламент, уряд (коли вони виходять за межі конституційного поля. Або навпаки – «не ставити», «заплющуючи очі» чи навіть прислужувати…
Якщо член Уряду називає членів НАЗК «випадковими людьми», то по суті він стверджує, що проведений з великою помпою КОНКУРС – це фарс! Що він проводився некомпетентною чи заангажованою конкурсною комісією. Що Уряд був «сліпим», коли призначав і членів конкурсної комісії, і членів НАЗК.
Наразі у КС з’явився шанс “відірватися” від політичного прив’язу і стати незалежним органом, який служитиме Україні і охоронятиме Конституцію. Чи використають його судді? Чи підуть по уготованому їм шляху, за яким остаточний крах конституційності й самого органу? Це стане очевидним найближчим часом – з того, чи насміляться судді КС виконати свій конституційний обов’язок, і хто стане головою КС.
Вказану заяву Шокін написав під тиском президента Порошенка, якого у свою чергу «пресував» віце-президент США Байден, який висунув як умову надання Україні фінансової допомоги в розмірі 1 млрд доларів звільнення Шокіна з посади генпрокурора. І цей тиск був настільки шаленим, що лише через рік Шокін насмілився розкрити таємницю свого звільнення. І не просто розкрити, але й покласти її в основу свого судового позову.
Мова йде про вчинення злочинів, передбачених частинами 3 та 4 статті 368 Кримінального кодексу України, чинної на час їх скоєння – одержанні хабарів у великому та особливо великому розмірі особою, яка займає особливо відповідальне становище.