Наталья Мамченко, Судебно-юридическая газета Квалификационно-дисциплинарная комиссия прокуроров (КДКП) — новый орган в системе органов правосудия Украины. Она объявила о начале своей работы 7 июня с. г., а уже 7 августа начала прием документов для участия в конкурсном отборе на должности в местные прокуратуры. Набрать на спецподготовку планируется 300 человек. У Комиссии есть немало других полномочий. Это проведение конкурса на замещение вакансий в прокуратуру высшего уровня, рассмотрение дисциплинарных жалоб, а также жалоб самих прокуроров. Кроме того, КДКП вправе подавать представление на увольнение самого Генерального прокурора Украины и готовить соответствующее заключение. Как Комиссия реализует свои полномочия рассказал заместитель главы КДКП, экс-заместитель Генерального прокурора Украины Виктор Шемчук.
За даними НПУ МВС України, зокрема суддю з Луганської області було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. За несвоєчасне подання без поважних причин декларації на суддю накладено 850 гривень штрафу. А на Харківщині судді доведеться сплатити 1700 гривень штрафу за не повідомлення НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані.
Всеволод Розумовський, для Резонансу Перебіг конкурсу до Верховного Суду продемонстрував, що однією з підстав отримання тими чи іншими кандидатами до Верховного Суду негативних висновків від Громадської ради доброчесності слугувала приватизація суддями службового житла. Однак, в цьому контексті слід згадати вже про екс-заступника Генерального прокурора України та кандидата на посаду антикорупційного прокурора Віталія Каська.
Генпрокуратура розслідує понад 900 багатотомних і резонансних кримінальних проваджень про злочини, вчинені здебільшого високопосадовцями. Більшість справ незабаром скерують до суду, однак, їх розгляд може затягнутися на невизначений час через брак суддів. Про це йде мова у зверненні генпрокурора Юрія Луценка до глави Вищої кваліфкомісії суддів України Сергія Козьякова.
Всеволод Розумовський, для Резонансу Резонанс продовжує аналіз суддівських досьє переможців конкурсу до Верховного Суду, яких пов’язують з Адміністрацією Президента.
Всеволод Розумовський, для Резонансу Що поєдную, на вашу думку, заступника Глави Адміністрації Президента України Олексія Філатова, Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергія Козьякова та члена цієї Комісії Андрія Козлова? Так, – всі вони займають посади осіб, уповноважених на виконання функцій держави і мабуть вважають себе сучасними судовими реформаторами. Але це – далеко не все.
Вища кваліфікаційна комісія суддів впродовж конкурсу до Верховного Суду змінювала правила відбору, щоб серед переможців опинилися потрібні кандидати, наприклад, Михайло Смокович, Олександр Ємець та Григорій Мачульський. Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду і один із учасників конкурсу до ВС Роман Брегей.
Можу запропонувати дуже простий критерій того, чи мають відношення якісь «судові реформи» до справжнього реформування українського судочинства й перетворення його на судову гілку влади: якщо перед початком реформ з України буде висланий американський посол, то реформи справжні, а якщо ні – то має місце лише імітація реформ і боротьба за гроші, що обертаються на ринку замовних судових рішень
Із 120 переможців конкурсу до Верховного Суду 69 не склали кваліфікаційний іспит і мали припинити участь у конкурсі ще у березні 2017 р. Таку думку на своїй сторінці у Фейсбук висловив суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду і один із учасників конкурсу Роман Брегей.
Высшая квалификационная комиссия судей Украины утвердила рейтинг 320 кандидатов на должности судей Верховного Суда.
Ярослав Романюк подав у ВККСУ заяву з проханням припинити його участь в конкурсі до Верховного суду в зв’язку з тим, що вирішив подати у відставку
Мабуть всі пам’ятають справу у Європейському суді «Бочан проти України», де ЄСПЛ назвав «грубим свавіллям» та «відмовою у правосудді» обґрунтування Верховним Судом України власного рішення від 14 березня 2008 року, яким було спотворено зміст рішення ЄСПЛ 2007 року у першій справі громадянки Марії Бочан проти України (Bochan v. Ukraine), що в кінцевому випадку призвело «до руйнування намагань заявниці домогтися розгляду у рамках передбаченої національним законодавством процедури касаційного типу її майнових вимог на підставі рішення Суду у попередній справі».