В новинах останніх днів набув розголосу черговий скандал: екс-заступник Міністра юстиції України Павло Мороз самостійно розглядав скаргу на самого себе, що є конфліктом інтересів.
Сразу пять судей Апелляционного суда Черкасской области внезапно решили уйти в отставку.
Концентрація уваги на звітах в соціальних мережах про судові тяжби вже екс-кандидата у Верховний Суд, судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Романа Брегея проти ВККС та його заяв стосовно неправомірності дій суддів ВАСУ, дещо відволікло від інших, не менш цікавих справ, які нещодавно розглядав Вищий адміністративний суд України щодо Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Виникає питання, чи то Маселко обманув Вищу Раду Правосуддя, чи то не він подавав клопотання до Апеляційного суду м. Києва. А може він просто винайшов машину часу, щоб о 10.30 нашвидку майнути до суду у майбутнє на 10.30, щоб потім повернутись о 10.00 назад у минуле до ВРП?
Створення окремого антикорупційного суду не стане панацеєю для боротьби з корупцією. Окрім цього, це взагалі нетипово не лише для Європи, а й для світової практики. Можна на пальцях однієї руки (і то буде забагато) перерахувати країни, де практикується створення такого суду. Не може бути замкнутого циклу, коли у правоохоронного органу є свій суд, який перетворюється на звичайнісінький інструмент реалізації потрібних «планів». Такий собі філіал, а не місце, де вершиться правосуддя.
Юридична спільнота неодноразово звертала увагу на подвійні стандарти у діяльності Громадської ради доброчесності при ВККС. Відносно одних кандидатів на посаду судді Верховного Суду у ГРД виникають питання, а щодо інших – за таких саме обставин – вони відсутні. Означене стало підставою для звинувачень, що лунали на адресу ГРД як стосовно лобіювання «своїх» кандидатів, так й щодо відсутності єдиних критеріїв оцінки їх доброчесності.
Суддю Кремінського суду Луганської області Валерія Ковальова, який виправдав т. з. міністра вугільної промисловості «ЛНР», перевірять щодо імовірного порушення присяги і прийняття завідомо неправосудного рішення. Відповідні запити направив народний депутат Сергій Висоцький до Генеральної прокуратури, Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Олена Мельник, Резонанс Поки країна у захваті спостерігає за судовим реаліті-шоу «Повернути Шокіна», не менш захоплюючий детектив розгортається довкола Конституційного Суду України. За інформацією його прес-служби, з 4 червня 2017 року Віктор Кривенко приступив до виконання обов’язків голови КСУ. Утім, експерти називають інше прізвище судді – найстаршого за віком, який має усі шанси стати тимчасовим наступником Юрія Бауліна. Хоча відомо, що немає нічого тривалішого, ніж тимчасове. Пікантність ситуації полягає у тому, що головним захисником української Конституції може стати людина, ім’я якої пов’язують із одіозним Віктором Медведчуком.
Почти месяц, как Высшая квалификационная комиссия судей проводит собеседования с претендентами на кресла в новом Верховном Суде. Более того, в отдельных случаях конкурс превратился в войну компроматов, и будет иметь необратимые последствия для репутации некоторых экзаменуемых.
Сергей Савченко, для Резонанса Резонанс уже не раз в своих публикациях поднимал тему соответствия критериям добропорядочности отдельных членов Общественного совета добропорядочности — ОСД. Чем дольше длится конкурс, тем больше появляется вопросов к моральным качествам лиц, объявивших себя идеалом «добропорядочности» и «совестью нации». Так уж повелось, что многие члены Совета берутся оценивать действия и поступки кандидатов в новый Верховный Суд, но старательно хранят тайны о собственных грехах.
Нещодавно «Судово-юридична газета» звернула увагу, що можливе зволікання у вирішенні організаційних питань після створення Громадської ради доброчесності при ВККС було пов’язане з чеканням на повернення члена ГРД Михайла Жернакова, які тривалий час перебував у закордонній подорожі. «Резонанс» вирішив проаналізувати, як часто член ГРД Михайло Жернаков останнім часом подорожує.
Любому, хоть сколько-нибудь осведомленному человеку известно, что в рейдерских схемах, ключевую роль, помимо государственного регистратора играют суды и судьи. Именно они узаконивают смену собственников и блокируют попытки реальных владельцев восстановить свои права. В первой части расследовании «О чем молчит НАБУ» речь шла о захвате успешного харьковского предприятия «Агросвiт» со стороны участников международной ОПГ с мощными коррумпированными связям. Сейчас, как и обещал Резонанс, мы детальнее расскажем о судейских «подельниках» – т. н. «белых воротничков» (прикрывающихся именем экс-губернатора Харьковщины, а ныне главы президентской канцелярии – Игоря Райнина).
Карикатура: Ні корупції!