22 липня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшли повідомлення членів ВРП Віктора Грищука, Павла Гречківського та Олега Прудивуса про втручання у їхню діяльність. Як передбачено пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», член ВРП зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність до Вищої ради правосуддя упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
Судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник Юрій Анатолійович, Головін Валерій Олександрович, Бондаренко Вікторія Михайлівна повідомили, що у провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (колегія суддів: головуючий суддя Мельник Ю.Л., судді Головін В.О., Бондаренко В.М.) перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні низки злочинів, зокрема у незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні з метою збуту, а також незаконному збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів; створенні злочинної організації; незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Повідомлення голови Перечинського районного суду Закарпатської обл. Ганька Івана Івановича про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя надійшло до Вищої ради правосуддя.
Повідомлення судді Львівського окружного адміністративного суду Сакалоша Володимира Миколайовича про втручання у його діяльність як судді розглянуто на засіданні Вищої ради правосуддя 13 лютого.
Дело в отношении судей Окружного административного суда Киева, которых обвиняли во вмешательстве в деятельность ряда судов, министерств и ведомств, не имеет перспектив поскольку, с большой долей вероятности, возбуждалось исключительно с целью давления на суд.
Судді колегії Окружного адміністративного суду Київа, яка ухвалила рішення у справі щодо націоналізації “Приватбанку”, звернулись до голови Вищої ради правосуддя із заявами про втручання у їхню діяльність.
Суди очікує справжня технічна революція, адже з 2019 р має запрацювати Єдина інформаційно-телекомунікаційна система. Як вдалося дізнатися Судово-юридичній газеті під час інтерв’ю з заступником голови ДСА Сергієм Чорнуцьким, один з її важливих аспектів — унеможливити втручання в автоматизовану систему розподілу справ. Реалізація цього модуля вже починається шляхом запровадження централізованого автоматизованого розподілу, коли програмне забезпечення буде не в суді, а у дата-центрі. Додатково для цього вводиться єдиний табель обліку робочого часу та будуть затверджені коефіцієнти складності по всіх категоріях справ, а також коефіцієнти форм участі судді у розгляді справи.