25 май 2019, Суббота, 01:50

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Топ-3 причини для звільнення Коболєва

15 марта 2019г.
0
Фото: Укрінформ
Фото: Укрінформ

Попри суспільне обурення щодо розміру зарплат топ-чиновників «Нафтогазу» ніхто в уряді не збирається їх «урізати». Мовляв, ви собі говоріть, а ми своє знаємо. Як і ніхто не виявляє бажання звільнити пана Коболєва. Навпаки, Наглядова рада пропонує йому продовжити контракт і збільшити заробітну плату.

Нагадаю, 22 березня 2019 року завершується контракт між головою НАК «Нафтогаз України» та українським урядом. 

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман однозначно дав зрозуміти: Кабінет міністрів не планує продовжувати контракт з чинним головою правління НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим. Останній ж називає це рішення незаконним. 

Однак я переконаний, що на сьогоднішній день є щонайменше три причини, через які владі не варто повторно наймати на роботу пана Коболєва. 

Причина перша. Ціна на газ.

За майже 5 років роботи Коболєв так і не надав жодного економічного обґрунтування чинній ціні на природний газ. 

Підвищення вартості блакитного палива постійно відбувається з ініціативи «Нафтогазу» та традиційно без належного пояснення. 

Сьогодні ціна газу для українців чомусь (із досі незрозумілих причин) включає прогнозну ціну на німецькому газовому хабі NCG, а також вартість транспортування газу від NCG до західного кордону України через Німеччину, Чехію та Словаччину.

Таку ціну має весь український газ, навіть власного видобутку, не зважаючи на те, що імпорт становить лише 40% у газовому балансі України. 

Варто зауважити, що у нас не лише достатньо газу власного видобутку для забезпечення потреб населення та підприємств теплокомуненерго, а й є надлишок. 

У 2017 році в Україні видобули 20,5 млрд куб. м газу. Це на 3,7 млрд куб. м. більше, ніж загалом споживає населення та теплокомуненерго.

Натомість, роздрібна ціна газу для домашніх господарств постійно зростає – починаючи з 2014 року ціни на газ зросли в 12 разів і становлять 8548,92 грн!  

Чергове їхнє підвищення заплановане на травень (на 15%) та жовтень 2019 року (на 40%). Таким чином, на початку опалювального сезону «Зима 2019/2020» ціна газу для українців може складати понад 13000 грн за 1 тис м3. На якій підставі? Очікування МВФ? 

В результаті такого необґрунтованого підвищення ціни, лише за газ борги населення сягнули 29,1 млрд.грн. Це більше 1 млрд доларів. 

А борги теплокомуненерго - 36,2 млрд гривень - понад 1,5 млрд доларів. 

Якщо ж говорити про загальну заборгованість українців за комунальні послуги, то станом на 1 лютого борги сягнули 62,6 млрд грн. 

При цьому, на тлі тотальної неспроможності населення та комунальників оплачувати газ за завищеними тарифами, прибутки самого «Нафтогазу» зростають з неадекватною динамікою.

За оцінкою віце-прем'єр-міністра Володимира Кістіона (на початок 2018 року) оптова ціна на газ, який державна газодобувна компанія "Укргазвидобування" продає державному "Нафтогазу України", має прибутковість 250%.

Чистий прибуток «Нафтогазу» у 2018 році становив 39,4 млрд грн.

За підсумками 2018 року монополіст сплатив до бюджету 136,5 млрд грн податків, що склало 15% від всіх минулорічних доходів бюджету.

Про що це свідчить? Та про те, що влада разом з керівництвом «Нафтогазу» створили в країні систему додаткового прихованого оподаткування кожної української родини та кожного підприємства, за рахунок якої споживачі газу стають з року в рік біднішими, а функціонери «Нафтогазу» почуваються як вареники в сметані.

Причина друга. Необґрунтовані зарплати

Як би це не парадоксально звучало, але зарплати керівництва «Нафтогазу» значно більші за заробітні плати керівників подібних підприємств в країнах ЄС. 

Впродовж 2017 року кількість управлінського персоналу «Нафтогазу» складала 6 членів Правління та 9 директорів напрямків (у 2016 році - 4 члени Правління та 6 директорів напрямків).

Сума витрат на зарплати та премії цим п’ятнадцятьом «щасливчикам» у 2017 році становила 179,5 млн грн, або близько 1 млн грн на місяць кожному. 

На початок 2017 року середньомісячна заробітна плата голови правління «Нафтогазу» пана Коболєва складала близько 1,6 млн грн на місяць, зарплата фінансового директора (заступника голови правління) Сергія Коновця - близько 900 тис. грн на місяць, першого заступника голови правління Сергія Переломи - близько 875 тис. грн, члена правління Юрія Колбушкіна - 850 тис.

Я вже озвучував цей факт, але повторюсь: зарплата голови правління українського «Нафтогазу» пана Коболєва – найбільша в Європі та значно вища, ніж в його європейських колег, керівників нафтогазових компаній ЄС.

Він отримує 31,5 тис. євро на місяць. І це без урахування премій та інших разових заохочувальних виплат. 

Дещо нижчу зарплату має керівник компанії Ofgem (Велика Британія) - 26,7 тис. євро. Далі за розміром середньомісячної зарплати (в сторону зменшення) йдуть керівники компаній Engie (Франція) - 19,7 тис. євро, Tranzgaz (Румунія) - 18,5 тис. євро, Gaz-system S.A. (Польща) - 17,3 тис. євро та Lietuvos Energijos Gamyba (Литва) - 16,4 тис. євро.

Нещодавно Державна аудиторська служба визнала у своїй вимозі, що «Нафтогаз» порушив постанову уряду про умови оплати праці керівників державних підприємств, виплативши Коболєву премії, розмір яких становить 228 млн грн! 

Також у січні прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що уряд перегляне контракт із паном Коболєвим через його надмірні апетити у питанні зарплат та премій. Не зважаючи на це, у лютому наглядова рада «Нафтогазу» продовжила йому контракт і встановила його місячний оклад в розмірі 2,08 млн грн. 

Таким чином, за рахунок непомірного завищення ціни заробітна плата та заохочувальні виплати Коболєва є найвищими серед керівників подібних підприємств в країнах ЄС. Навряд чи варто ще раз говорити, що така «щедрість» у бідній і воюючій країні – якийсь азіатсько-кумівський імперіалізм. 

Причина третя. Бізнес на російському газі

Під гаслами «газової незалежності» від «Газпрому», «Нафтогаз» фактично створив корумповану систему закупівлі того ж російського газу через мережу посередників, що лягає додатковим навантаженням на кишені українців. 

Нагадаю, що з листопада 2015 року «Нафтогаз» повідомив, що офіційно припинив купувати російський газ, заявивши про велике досягнення в питанні подолання газової залежності від РФ.

З того часу український монополіст закуповує блакитне паливо у посередників з ЄС. Але, фактично, це той самий російський газ. 

За підсумками 2017 року Україна закупила у 80 європейських компаній-посередників 14,1 млрд куб. м. за ціною від 300 до 500 дол США.

У порівнянні з 2016 роком імпорт газу від європейських компаній збільшився на 27% (до 14,1 млрд куб. м.). При цьому, зросли не тільки обсяги імпорту, а й кількість компаній-посередників, які беруть участь у поставках європейського газу на український ринок. 

Таким чином, на перепродажі російського газу Україні європейські посередники у 2017 році заробили щонайменше від 2,1 до 3,2 млрд доларів США, які в кінцевому підсумку сплачені з кишень українців.

Не знаю, які ще факти потрібно озвучити, аби переконати український уряд розірвати відносини з діючим керівником «Нафтогазу» паном Коболєвим. 

Хіба що справа не у фактах, а в круговій поруці, яка попри здоровий глузд і закон є надійним тилом для процвітання таких шанованих топ-чиновників «Нафтогазу».

ДО ОАСК НАДІЙШОВ ПОЗОВ ЩОДО ПРЕМІЙ КОБОЛЄВУ У 228 МЛН ГРН

Володимир Пилипенко Представник України у Венеційській комісії (2013-2017 рр), голова політичної ради партії "Відродження", народний депутат України VI-VII скликань