Внесений президентом Володимиром Зеленським законопроект щодо незаконних активів чиновників дозволить державі конфісковувати ці активи навіть у раніше відкритих справах.
Про це розповів заступник голови адміністрації президента Руслан Рябошапка на брифінгу у вівторок, передає Резонанс.
"Цей документ принципово відрізняється від всіх інших проектів, які є сьогодні в парламенті. Він передбачає зовсім інший підхід: не лише кримінальна відповідальність, а й можливість конфіскації чи стягнення в дохід держави необґрунтованих активів", – заявив він.
"Ця норма вже є сьогодні в законодавстві, вона включена в Цивільний процесуальний кодекс у 2015 р., але те формулювання не давало можливості застосовувати її на практиці. Ми змінили це формулювання – і наразі є можливість ефективно застосувати такий підхід", – уточнив Р.Рябошапка.
Він також зазначив, що можливість стягнення у цивільно-правовому порядку необґрунтованих активів закріплена в Конвенції проти корупції і використовується в багатьох країнах, зокрема у Великобританії.
"Такий підхід знімає ризики перед презумпцією невинуватості, оскільки в такому порядку принцип презумпції невинуватості не застосовується. Цивільна процедура, крім того, є значно швидшою і значно ефективнішою", – сказав заступник голови адміністрації президента.
"Цивільна процедура також дає можливість ретроспективного застосування, тобто застосування цих норм у минулому. Ті справи, які були раніше відкриті НАБУ та САП, – матеріали можуть бути використані знову, і в порядку цивільної процедури НАБУ та САП можуть звернутися до суду, щоб стягнути ці необґрунтовані доходи у дохід держави", – додав Р.Рябошапка.
З його слів, кримінальна відповідальність в разі прийняття цього закону буде наступати тільки тоді, коли розмір незаконних активів значний. "Ми свідомо пішли на те, щоб збільшити цей розмір до 12000 неоподатковуваних мінімумів – це, на сьогодні, становить близько 11,5 млн грн або приблизно еквівалент 380 тис. євро", – заявив Р.Рябошапка.
Він зазначив, що це зроблено, щоб пріоритезувати зусилля антикорупційних органів, щоб вони не займалися дрібними справами і не витрачали ресурси на покарання корупціонерів, які не становлять суспільної небезпеки для країни.
"Власне, топ-корупція. Антикорупційні органи працюють тільки з найбільш суттєвими корупційними загрозами. Те, що менше 380 тисяч євро, але перевищує 30 тисяч євро, розглядається в порядку цивільної процедури і в порядку стягнення у дохід держави необґрунтованих активів", – сказав він.
"Тобто перша стадія, менший розмір – це цивільна процедура; коли перевищує 380 тисяч гривень (очевидно, євро – ред.), тоді вже наступає кримінальна відповідальність. Тут санкція досить жорстка: від 5 до 10 років позбавлення волі", – наголосив заступник голови АП.
Цивільна процедура передбачається така: Антикорупційне бюро готує позов, порівнюючи доходи та активи чиновника, прокурори САП представляють його у Вищому антикорупційному суді, а відповідач має пояснити, як здобуто його активи.
За словами Р.Рябошапки, зі 65 справ, відкритих раніше, третина потрапляла б під кримінальне право, а решта – під цивільну процедуру. "Практично всі ті матеріали, які були напрацьовані раніше, можуть бути реалізовані сьогодні за допомогою НАБУ та САП", – заявив він.
Заступник голови адміністрації президента також сказав, що законопроект В.Зеленського "не має практично нічого спільного з тим законом, який було визнано неконституційним", і "не містить навіть посилання на те, що необхідно доводити законність набуття активів якимись доказами", тобто не порушує презумпцію невинуватості.
Крім того, він заявив, що "рішення Конституційного суду не було мотивовано юридично, а мотиви були політичні – намагання попередньої влади отримати свого роду індульгенцію чи амністію своїх капіталів була основною причиною".