В Україні вкотре хочуть реформувати юридичну освіту - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

19 ноябрь 2019, Вторник, 15:35

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

В Україні вкотре хочуть реформувати юридичну освіту

5 июня 2019г.
0

Міністерство освіти і науки України опублікувало для громадського обговорення документ під назвою «Концепція реформування юридичної освіти». Це вже не перша спроба реформувати юридичну освіту. Пригадаймо нашумілий проект закону «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії», який в інтернет-спільності назвали законом про обмеження доступу до правничої професії.

Впевнений, що абсолютна більшість громадян усвідомлює необхідність реформування юридичної освіти в умовах майже тотальної недовіри з боку суспільства до якості функціювання правової системи держави в цілому і діяльності таких її правових інститутів.

На думку автора реформування юридичної освіти повинно проходити в двох площинах: змістовній (зміна пріоритетів вивчення юридичної науки) і формальній (повинна змінюватися форма здобуття юридичної освіти).

Концепція акцентована на формальну площину. У ній є система здобуття вищої юридичної освіти, порядок вступу на юридичні спеціальності, здобуття ступенів вищої освіти: бакалавр і магістр.

У той же час пропонована концепція не містить шляхів її виконання, або хоча б етапів впровадження нових стандартів здобуття юридичної освіти.

Натомість зазначається, що концепція потребує розроблення Плану її впровадження («Дорожньої карти»), в якому будуть враховані поетапність її реалізації, шляхи фінансового забезпечення та необхідність пілотування окремих положень.

Тобто автори висловили фактично ідею реформування і гучно назвали її концепцією.

Автори вирішили що вища юридична освіта – вища освіта в галузі знань «Право» за спеціальностями «Право», «Міжнародне право», здобута за освітнім ступенем магістра на основі освітнього ступеня бакалавра або молодшого бакалавра зі спеціальностей «Право» або «Міжнародне право». Тобто на відміну від закону «Про вищу освіту, який регулює, що вища освіта передбачає початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень; науковий рівень, автор концепції звели вищу юридичну освіту до здобуття ступеня «магістра». Навчання для здобуття ступеня магістра за двома спеціальностями (з врученням подвійного диплома) в розумінні частини дев’ятої статті 7 Закону України «Про вищу освіту», однією із яких є «Право», здійснюється лише на основі спеціалізованої правничої підготовки. Отримана кваліфікація не дає доступу до регульованих видів правничої діяльності. Тобто в даному випадку можна говорити про дискримінацію в отриманні правничої професії.

Впровадження ідей концепції вимагає внесення змін до законів «Про освіту» і «Про вищу освіту» в частині змін освітніх рівнів. Але як це буде відповідати освітнім рівням інших галузей знань?

Інше питання, що концепція заперечує здобуття ступеня «магістр» на базі підготовки за ступенем «бакалавр» з інших галузей знань. Якщо ви отримали ступінь «бакалавр» з історії, то магістром права ви не можете бути.

Концепція ділить правничі професії на регульовані правничі професії та інші правничі професії. Цікаво, що до регульованих віднесені лише правничі професії передбачені розділом VIII «Правосуддя» Конституції України, зокрема діяльність на посадах судді, прокурора та адвоката. У той же час до інших віднесені нотаріуси, виконавці, слідчі та інші. І якщо автори концепції передбачають що на посадах регульованих професій можуть працювати правники після складання професійного кваліфікаційного іспиту, то постає питання про законність іспитів, наприклад, для тих же нотаріусів, чи слідчих. Також незрозумілим є співвідношення єдиного кваліфікаційного іспиту і кваліфікаційних іспитів для призначення на посади регульованих професій.

У концепції пропонується створення органів, які фактично будуть дублювати один одного, або вже існують. Наприклад, для Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, а також для проведення спеціальних вступних випробувань для вступу для здобуття вищої освіти за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» автори пропонують ще створити Центр тестування при Міністерстві юстиції України. Мало Українського центру зовнішнього незалежного тестування? У ЗВО пропонується створити центри забезпечення якості правничої освіти. Але ж є центри якості освіти в ЗВО.

І вже повністю незрозумілою є дефініція професійної правничої спільноти, як об’єднання, створеного у встановленому законом порядку, яке сформоване за професійною ознакою для захисту інтересів представників правничої професії та інтересів, пов'язаних з професійною правничою діяльністю з метою забезпечення правосуддя. Чому звели лише до правосуддя?

Концепція також не дає відповіді на запитання що робити із так званими «кишеньковими ЗВО», яким у свій час видали ліцензії для підготовки юристів, а в них відсутня база у тому числі викладацька? Немає також пропозицій стосовно «формули» державного замовлення на підготовку юристів.

У той же час необхідно відзначити, що в концепції велика увага приділяється професійній підготовці майбутніх юристів. Правда незрозуміло чому лише на базі юридичних кінік. Адже можлива державна програма професійного розвитку юристів із залученням до практики в юридичні установи.

Документ під назвою «Концепція» містить ще багато запитань на які відповіді наразі не знаходимо.

В УКРАЇНІ ВКОТРЕ ХОЧУТЬ ЗАБОРОНИТИ ЗАОЧНУ ЮРИДИЧНУ ОСВІТУ

Володимир Бурак Кандидат юридичних наук; доцент кафедри соціального права Львівського національного університету ім. І. Я. Франка; експерт Українського центру соціально-правових досліджень