Тут віце-головний рибалка, тобто заступник голови Державного агентства рибного господарства України Андрій Кравченко вважає, що ми мусимо питати у Росії погодження на вилов риби у Азовському морі.
Інакше, каже Кравченко, "наші рибалки не мають можливості в правовому полі здійснювати господарську діяльність в Азовському морі".
Тупо не можна ловити без Росії рибу.
Цікаво, ХТО САМЕ не дозволить рибалкам рибалити?
Якщо російські збройні сили чи бандити з ДНР - потрібно ставити питання про один величезний акт агресії з боку РФ, а не проводити з нею спільні посиденьки у заміських готелях.
Якщо українська влада забороняє українським рибалкам рибалити в Азові без узгодження з країною-агресором - то це є формою прихованої колаборації з агресором, котру (колаборацію) ми спостерігаємо в різних галузях.
Моя особиста позиція - перегляд цього договору (як варіант - не повна денонсація). У ВР зареєстрована постанова про денонсацію.
Договір з самого початку поставив Україну в невигідні умови. Було фактично визнано, що обидві країни спільно розпоряджаються усією акваторією.
У той же час якщо, приміром, закласти принцип пропорційного розподілу моря за довжиною берегової лінії, котра належить двом країнам відповідно, то більше ТРЬОХ ЧЕТВЕРТИХ моря відійшло б Україні (на малюнку). І це лише один із варіантів.
На жаль, над варіантами не працюють. МЗС відомо чиїм керівництвом до сих пір не зробив аудиту договірної бази з Росією, на предмет впливу на неї зміни у обстановці (захоплення Криму та частини Донбасу, частковій блокаді азовських морських портів тощо).
Унікальна стратегія української влади у протистоянні з Росією: цілу п'ятирічку воювати з державою-агресором, і при цьому сумлінно виконувати усі перед ним зобов'язання, плекати його бізнес на нашій території тощо.
Хто проти цього - рука Москви!
УКРАЇНСЬКІ ПРИГОДИ «РОСІЙСЬКОГО МОРСЬКОГО РЕГІСТРУ СУДНОПЛАВСТВА»
