17 июль 2018, Вторник, 04:33

взятка декларация ДТП в Харькове НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Як на Хмельниччині латифундистів вирощують

25 июня 2018г.
0

Михаил Бобровский, для Резонансу

Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, відсутність підтримки з боку держави та хронічна економічна криза – це неповний перелік причин, через які фермерські господарства в Україні щодня фактично боряться за виживання. Однак для деяких обраних таких проблем не існує – вони як багатіли за попередньої влади, так і тепер примножують свої статки. Їх головний капітал – корумповані чиновники, судді та правоохоронці.

Хто такий Вадим Лейві

Є у Теофіпольському районі Хмельницької області такий собі Вадим Лейві – справжній великий латифундист. У його власності 15 підприємств, найбільшими з яких є ТОВ «Україна 2001» та ПАТ «Теофіпольський цукровий завод». Сам Лейві скромно називає себе розпорядником ресурсів власного фермерського господарства. Він уклав 39 договорів оренди земельних ділянок загальною площею майже 1 140 гектар. Їх сукупна оціночна вартість – понад 25 мільйонів гривень. Закон України, який був чинним на момент схвалення цих договорів місцевими органами влади, визначає фермерське господарство як форму підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію. Створити його можуть громадяни України, які є родичами або членами сім’ї. При цьому наділи мають бути розташовані, переважно, єдиним масивом. Якщо ж поглянути на карту володінь пана Лейві, то побачимо, що розкинулися вони на території аж 16 сільських та 1 селищної ради чотирьох районів Хмельницької області. Відстань між деякими ділянками сягає понад 100 км. Тобто, згідно закону, латифундію Лейві аж ніяк не можна вважати фермерським господарством. Ну а звісно, що ніякі не члени однієї родини Лейві обробляють таку величезну площу угідь.

Навіщо ж тоді Лейві знадобилось оформити «свою» землю саме таким чином? Все дуже просто: така схема дозволила отримати в оренду землю державної власності за пільговою процедурою, тобто без передбачених законом земельних торгів. Спроби оскаржити цю оборудку у судах не дали поки жодних результатів. В рішенні Теофіпольського районного суду від 17 серпня 2017 року зазначено, що «…передбачена нормою Закону вимога щодо надання земельної ділянки для ведення сільського господарства єдиним масивом, а не частинами у різних місцях, по своїй природі являється обов’язком органу, який приймає рішення про передачу ділянки, з метою забезпечення фермеру зручності ведення своєї діяльності». Колегія суддів також дійшла висновку, що як «фермер» Лейві має право на співпрацю з іншими суб’єктами сільськогосподарської діяльності. Той факт, що він співпрацює зі своїми ж власними (!) компаніями та використовує їхні ресурси для обробки своїх же угідь не зумів переконати Феміду у протизаконності діяльності Лейві. З тих же причин Хмельницьким обласний апеляційний суд 25 жовтня 2017 року відмовив прокуратурі у задоволенні апеляції. Нині справа знаходиться у Верховному суді, але з 2017 року навіть найменшого прогресу в ній немає. Однак це – не найбільш зухвала оборудка Лейві.

Як земля Міністерства оборони стала землею Лейві

У червні 2014 року (в розпал війни на Донбасі) Квартирно-експлуатаційний відділ (КЕВ) міста Хмельницький уклав договір про спільну обробку 2303 гектар земель Міністерства оборони України з ТОВ «Україна 2001». КЕВ зголосився надати підприємству Лейві послуги з вирощування сільськогосподарських культур в обмін на забезпечення посівними матеріалами та іншими товарами та послугами. За цим договором весь урожай доглядає та збирає ТОВ «Україна 2001». За нього підприємство мало сплачувати трохи більше півтора мільйонів гривень на рік.

У червні 2015 року військова прокуратура звернулась до суду з вимогою розірвати цей договір. Ну думку прокурорів, цей правочин мав на меті приховати фактичну оренду, тобто був удаваним. Крім того, документ підписали без погоджень з місцевою владою, як цього вимагає закон. Суд цей позов… відхилив, а КЕВ і ТОВ «Україна 2001» одразу ж подовжили дію своїх домовленостей ще на рік!

Не дала результатів і друга спроба оскарження цієї нікчемної угоди військовою прокуратурою у 2016 році. Суд знову став на бік Лейві, відхиливши позов. Згідно з матеріалами справи, суд встановив, що земля нібито не передавалася в оренду, а тому погодження з чиновниками не були обов’язковими. Аргумент військової прокуратури про невигідність умов договору для Міністерства оборони суд теж не взяв до уваги, оскільки КЕВ обрав ТОВ «Україна 2001» підрядником на «відкритому конкурсі», де також брали участь ТОВ «Ім. Черняховського» та ТОВ «Грузевиця агро».

А тепер увага! Засновниками ТОВ «Україна 2001» сьогодні є естонська «ВЛ Нордік трейд» та мешканці Теофіополя Олександр Камінський… та Олег Лейві – брат Вадима Лейві. Разом з ТОВ «Україна 2001» він є засновником ТОВ «Ім. Черняховського», яке брало участь в конкурсі з вибору замовника на послуги КЕВ. Бенефіціаром іншого учасника конкурсу – ТОВ «Грузевиця агро» - є знову ж таки Вадим Лейві. Ось така «відкритість» конкурсу, яка повністю влаштувала суд.

«Обробляв і буду обробляти»…

Олексій Нечипорук перейшов дорогу пестунчику долі Вадиму Лейві випадково. У 2015 році Нечипорук взяв в оренду 42 гектари невитребуваних паїв. Утім, стати хоча б дрібним фермером Нечипоруку не судилося. Виявилось, що цю землю продовжує обробляти ТОВ «Україна 2001» навіть попри те, що термін їх договору оренди цих угідь сплив ще у 2012 році. Чи варто говорити, що місцева влада у наступні три роки не отримувала жодних орендних платежів за користування ділянкою? Тобто фермерська діяльність на ній була абсолютно незаконною.

Нечипорук вирішив особисто поговорити з Лейві. Подробиці цієї розмови він пізніше озвучив журналістам: "Ми з ним поговорили, на що він мені відповів, що він цю землю обробляв і буде обробляти".

Позов у суді першої інстанції Нечипорук та райадміністрація програли. За підсумками розгляду апеляції суд постановив повернути справу на доопрацювання через начебто нестачу доказів. Великий привіт всій нашій хваленій судовій реформі.

Олексій Нечипорук продовжив боротися за свої права: подав скаргу до місцевої поліції та прокуратури, коли побачив, як комбайни Лейві приїхали збирати урожай на його землі. Досудове слідство знову затягнулося, що вже зовсім не дивно. «Категорія справи, якби, потребує значної кількості слідчих дій, окрім того, там ще необхідно провести експертизу землі. Наразі провадження перебуває на вивченні в обласній прокуратурі», – обережно пояснив тривале розслідування начальник Теофіпольського відділення поліції Сергій Стучинський.

Зв’язки вирішують все

Голова Теофіпольського району Юрій Маєвський не втомлюються робити вигляд, що жодного стосунку до діяльності пана Лейві він начебто не має. Утім, дані аналітичної системи Youcontrol свідчать геть про інше. Батько Маєвського, Франц Юліанович, є співзасновником ТОВ «Гідропласт». Кінцевим бенефіціаром цієї компанії є естонський офшор «ВЛ Нордік Трейд», власник якого – той же таки Вадим Лейві.

За даними ЗМІ, з Лейві також пов’язані як мінімум 15 із 34 депутатів місцевої районної ради. Вони самі або їхні родичі працюють на підприємствах бізнесмена. Утім, зв’язки Лейві вже давно вийшли за межі Хмельницької області. А отже, досудові органи розслідування затягують справи проти Лейві, перекидаючи відповідальність одне на одного. Суди різних рівнів, тим часом, замість здійснення правосуддя, легалізують його схеми. Знайти на Лейві управу не можуть не те що звичайні фермери, чиї права були ним порушені, а й навіть представники військової прокуратури. Лейві поводиться як феодал: напряму роздає вказівки прокурорам, контролює всю місцеву владу, має бізнес, пов’язаний з керівництвом Теофіпольського району і продовжує незаконно працювати на чужій землі. При цьому, заробляючи мільйони, може дозволити собі навіть не платити за оренду угідь до місцевого бюджету! Помножте це все на зв’язки Лейві з народними депутатами і навіть оточенням одного з колишніх прем’єр-міністрів і перед вами класична формула успіху тих українських фермерів, які засівають все довкола себе корупцією і роками пожинають її плоди.

З початком війни на Донбасі «земельне питання» в Україні вкрай загострилося. Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» першочергове право на відведення земельних ділянок отримали ветерани АТО. Окрім них, можливість придбати орендовані угіддя вже понад 15 років чекають дрібні фермери, конституційні права на власність яких обмежує діючий досі мораторій. На реальну підтримку від держави (отримати пільгові кредити на розвиток бізнесу чи лізинг сільськогосподарської техніки) вони вже й не розраховують.

Натомість, для таких лендлордів як Вадим Лейві (а вони є чи не в кожному районі всіх областей) ключовим було і залишається збереження та посилення свого корупційного впливу на всіх рівнях – ніякі Майдані, війни, реформи для них нічого не змінюють і будь-яку владу це влаштовує. Україна так і залишається країною, що не реалізувала свій величезний аграрний та транзитний потенціал, проте стала заповідником корупції світового масштабу.

КОГО ГОДУЮТЬ ЗЕМЛІ ОБОРОНИ