Іноді трапляються ситуації коли треба позичити гроші для різного роду потреб та коли «горить». Якщо людина справді зайняла гроші і вона відповідальна та чесна, вона завжди їх поверне. Але наше з вами суспільство не таке. Люди позичають і не повертають. Вигадують свого роду різні причини, щоб відтягнути повернення цих коштів, або взагалі ніяким чином не реагують. Як уникнути даної ситуації та що робити у випадку позичання великої суми коштів та її повернення?
У першу чергу коли ви позичаєте кошти дуже солідні, ви повинні попросити або вимагати написати розписку, яка стане в майбутньому вашим надійним запобіжником.
Відповідно до статті 509 Цивільного Кодексу України (далі – ЦКУ), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч. 3 цієї статті зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Тобто друга сторона зобов’язана виконувати покладені на неї обов’язки.
У статті 526 цього Кодексу встановлені правовідносини, які регулюють правила виконання зобов’язання, що воно має виконуватися належним чином відповідно до умов ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Також у відповідності до статті 626, яка належним чином регулює поняття та умови договору говорить про те, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Також стаття 1049 ЦКУ говорить про те, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до практики Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року та від 11 листопада 2015 року – письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Таким чином Верховний Суд визначив правовідносини згідно Цивільного Кодексу України.
Звертаю увагу на дуже важливий момент: Якщо розписка визначена у іноземній валюті, то курс валют буде на момент стягнення рішення. Моральна шкода у цих правовідносинах не передбачається, але передбачається сума втраченої вигоди – тобто якщо позичальник має крім зобов’язання, ще якійсь дохід і у вас є докази, можете приєднати це до матеріалів справи якщо вам стало відомо про це.
При цьому хочу додати, коли ви подаєте позов до суду, ви повинні взяти у банку курс долара до гривні, якщо борг у іноземній валюті, якщо ви цього не зробили з різного роду причин, то клопотайте суд про те, щоб стягнення коштів відбувалося на час виконання рішення суду.
Давайте подивимося на судову практику Голосіївського районного суду міста Києва, яка прийняла дане рішення:
І на завершення скажу: Ніколи не позичайте та не беріть у борг. А якщо дали або взяли, вимагайте повернення боргу згідно до умов договору.