Як запобігають корупції у кадрових комісіях прокуратури? - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

31 март 2020, Вторник, 00:31

Як запобігають корупції у кадрових комісіях прокуратури?

27 января 2020г.
0

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», який набув чинності 18.10.2019, обов’язок по декларуванню майна та доходів покладено, в тому числі, на представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інших осіб, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до законів.

В Генеральній прокуратурі/Офісі Генерального прокурора із жовтня 2019 по теперішній час було утворено та діяли 10 кадрових комісії, до складу яких включено 27 представників, делегованих міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародно-технічної допомоги та дипломатичними місіями.

Вказані представники повинні були подати електронні декларації протягом 10 днів з часу моменту включення до відповідної комісії.

Однак, станом на сьогодні такі декларації ніхто із таких членів кадрових комісій прокуратури, крім одного, не подали.

За умисне неподання суб’єктом декларування відповідної декларації встановлена кримінальна відповідальність, передбачена ст. 366-1 КК України.

Але, очевидно хтось вирішив, що таким особам декларації подавати не можна.

Тому, в жовтні минулого року Генеральний прокурор написав листа до в.о. Голови НАЗК та попросив повідомити, чи повинні члени кадрових комісій, які делеговані міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародно-технічної допомоги та дипломатичними місіями, подавати декларації.

А в.о. голови НАЗК відповіла Генпрокурору, що члени кадрових комісій не є суб’єктами декларування (лист НАЗК №112-05/77543/19 від 29.10.2019).

І все.

Більше того, на мій запит НАЗК повідомило, що на таких членів не тільки не поширюється обов’язок декларування, але й обов’язок вживати заходів щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів.

І це при тому, що міжнародні неурядові організації, проекти міжнародно-технічної допомоги та дипломатичні місії не мають жодного права брати участі в управлінні державними справами.

Кожний, звичайно, може зробити свої висновки щодо такого стану речей. Комусь такий підхід звичайно ж сподобається, в першу чергу самим членам кадрових комісій.

Особисто я дійшов іншого висновку.

Фактично, зараз громадяни України умовно поділені на дві категорії.

Перша категорія: це ті, хто співпрацюють з міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародно-технічної допомоги або дипломатичними місіями (це і ті, хто отримують гранти, як прямо так і опосередковано). Такі громадяни за визначенням: доброчесні, маю бездоганну репутацію, їм не потрібно подавати декларації, у них навіть не може бути конфлікту інтересів і т.д. І саме головне, така категорія громадян України мають вільний доступ до управління державними справами, в тому числі і призначення на певні посади.

Друга категорія: ті, хто не співпрацює з міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародно-технічної допомоги або дипломатичними місіями (тобто ті, хто НЕ отримують гранти). Ці громадяни за визначенням першої категорії: корупціонери, працюють на корупціонерів, лобіюють інтереси корупціонерів, мріють стати корупціонерами і т.д. Головна мета першої категорії – не допустити останніх до управління державними справами.

Що з цим робити, вирішувати нам.

Але робити потрібно.

ПРО ПРОЗОРІСТЬ І ВІДКРИТІСТЬ РЕФОРМИ ПРОКУРАТУРИ (ДОКУМЕНТ)

Олег Шрам Адвокат, екс-радник директора Державного бюро розслідувань