Я давно пропонував перенести День працівника прокуратури з 1 грудня на 1 квітня. Але після призначення на посаду генерального прокурора відомого майстра художнього свисту Юрія Луценка, напевно, треба зробити навпаки – оголосили Днем дурня перший день зими.
З нагоди професійного свята підлеглих Юрія Віталійовича залюбки прокоментую публікацію в Інтернет-виданні «Резонанс», де йдеться про черговий трудовий подвиг нинішнього генпрокурора – широко розрекламоване ним кримінальне провадження відносно голови бучанської міської ради Федорука. «Слідство, – написав на своїй Фейсбук-сторінці невгамовний генпрокурор, – планує відсторонити Федорука від займаної посади. В разі переховування його від слідства ми змушені будемо оголосити його в розшук для затримання і арешту».
Але днями Апеляційний суд задовольнив апеляцію захисту Федорука та поновив підозрюваного на посаді. Це й не дивно – Федорука консультує та сама Валентина Теличенко, яку Луценко в травні 2016 року оголосив заступником генпрокурора та виділив їй кабінет у будівлі по вулиці Різницькій 13/15.
Впродовж місяця пані Валентина ходила по телеканалах і роздавала інтерв’ю про те, як вона разом з Юрієм Віталійовичем реформуватиме прокуратуру. Щоправда, невдовзі я написав на ФБ, що Теличенко не буде призначена – в неї виникли проблем з проходженням спецперевірки по лінії СБУ. Після чого мені зателефонувала Валентина Теличенко й запевнила, що ніяких проблем у неї немає, до квітня 2016 року вона мала допуск до держтаємниці, спецперевірку проходить без проблем і, по-суті, приступила до виконання обов’язків заступника генпрокурора. Але урешті-решт, замість Теличенко заступником генпрокурора була призначена креатура Турчінова та Авакова – колишня суддя Печерського райсуду Києва Анжела Стрижевська. Натомість пані Валентина оголосила, що вона «передумала», але залишається в команді Юрія Луценка та разом з ним продовжуватиме щось там реформувати.
Власне, справа мера Бучі й стала прикладом такої «реформи»: як стверджує «Резонанс», правову допомогу підозрюваному Федоруку надає Валентина Теличенко. А на запитання «Резонансу», чи немає конфлікту інтересу в тому, що вона бере гроші з осіб, яким генпрокуратура повідомила про підозру, перебуваючи при цьому в команді Юрія Луценка, Теличенко відповіла наступне:
«Ви знаєте, що я від посади відмовилася. Але я далі стараюся сприяти реформі прокуратури - я керівник робочої групи з питань реформи прокуратури, я член комісії з добору кадрів до Генеральної інспекції. Я не пов'язана жодною субординацією і можу висловлювати свою думку вільно, в тому числі і з приводу діяльності працівників прокуратури. Коли я позитивно оцінюю якісь дії прокурорів - це не тому, що я "в команді", коли ж я бачу недоліки чи вади і критикую якісь дії працівників прокуратури - це нормально. Саме так я розумію командну роботу».
Цікава позиція людини, яка впродовж місяця називала себе заступником генпрокурора.
Але ще цікавішою є відповідь Служби безпеки України на адвокатський запит стосовно проведення спецперевірки відносно пані Теличенко при спробі Луценка призначити її на посаду заступника генпрокурора. Сама Теличенко в телефонній розмові зі мною свого часу стверджувала, що ніяких проблем з проведенням такої перевірки немає й ось-ось Луценко підпише наказ про її призначення, у численних інтерв’ю вона в травні-червні 2016 року представлялась заступником генпрокурора, але тепер СБУ стверджує, що документи для проведення спецперевірки з приводу призначення пані Валентини взагалі не надходили.
Ну, що тут сказати: які реформатори, такі й реформи.
