21 ноябрь 2017, Вторник, 14:08

взятка декларация ДТП в Харькове НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Євген Єнін: Якщо Мінюст не вживе заходів, ситуація в Одеському СІЗО видаватиметься квіточками

6 ноября 2017г.
0

Олена Мельник, Резонанс

Із заступником Генерального прокурора Євгеном Єніним говорили про недавній "шабаш" у Лук‘янівському СІЗО. Та загалом про дотримання прав людини та стану законності у вітчизняній системі виконання покарань. Про наведення правопорядку в українських в‘язницях та відповідну взаємодію між Генеральною прокуратурою та Міністерствою юстиції України. Не залишилась поза увагою Резонансу  і міжнародна діяльність ГПУ, яку також курує донедавна кадровий дипломат та розвідник пан Єнін.

Яка загальна оцінка ситуації у пенітенціарній системі? Наскільки ситуація контрольована? І Ваш коментар щодо скандального відео, оприлюдненого екс-керівником пенітенціарної служби Сергієм Стареньким у Фейсбуці?

На жаль, подібних відео стає дедалі більше. Не так давно не тільки Україна, але й деякі європейські країни поширили відео, зняте у вітчизняному СІЗО. У кадрі один із найвідомих французьких злочинців вживав спиртні напої разом із іншими ув’язненими і розповідав на камеру… де він бачив юстицію України і Франції.

На сьогоднішній день, завдяки зусиллям прокуратури Київської області і Генпрокуратури, вдалося домогтися видачі зазначеної персони Франції. Відповідне рішення було підписано міністром юстиції декілька днів тому, і чекаємо поки цей «злодій злодіїв» (саме так його називають на Батьківщині) буде переданий французькій юстиції.

Стосовно відео, що було оприлюднене у соцмережі одним з екс-керівників пенітенціарної служби, наразі можемо підтвердити, що такий факт мав місце на території Лук’янівського СІЗО. Більше того, нам не до кінця зрозуміла позиція окремих представників Державної кримінально-виконавчої служби, які на наш запит намагалися довести, що це відео є застарілим, і нібито зняте декілька років тому… Але ми здійснили упізнання тих осіб, які зафіксовані у кадрі. Окремі з них потрапила до київської Лук’янівки в липні-серпні цього року.

Довідка Резонансу: Упродовж 2016 року працівниками органів та установ ДКВС вчинено 71 кримінальне правопорушенн. Також працівників пенітенціарної служби притягують до відповідальності за ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) – четверо осіб; ст. 258-1 – троє осіб, ст. ст. 307-309 – 24; ст. 364 – одна особа; ст. 368 – 24, ст. 369-2 – шість осіб.

За 7 місяців 2017 року – відповідно 34, з яких (статті КК України): ст. 115 – 1; 187 – 2; 190 – 1; ст. 191 – 4; ст. 258-1 – 1; ст. 289 – 1, ст. 307-309 – 11; ст. 368 – 9, ст. 369-2 – 4.

Переконаний, якщо Міністерство юстиції, яке відповідальне за пенітенціарну систему, не вживе кардинальних заходів для покращення ситуації, то жахлива ситуація в Одеському СІЗО нам видаватиметься ще квіточками.

Нещодавно представники відповідного підрозділу Генпрокуратури розпочали перевірку на території Запорізької області, і можу з усією відповідальністю сказати, що інцидент, який стався два місяці тому в Одесі, цілком міг повторитися і в Запоріжжі. Йдеться про засуджену за вчинення тяжкого злочину за обтяжуючих обставин особу (зґвалтування неповнолітньої), яка фактично знаходилась поза межами виправної колонії. Без будь-яких підтверджуючих документів. Підкреслю, на території житлового масиву. І ніхто не міг гарантувати, що у будь-який момент не повторилась би трагедія на кшталт одеської. Більш того, коли ми півроку тому були з перевіркою в цій самій колонії, і звернули увагу на цей факт керівництва місцевої пенітенціарної служби та відповідних працівників прокуратури, жодних висновків, на жаль, зроблено не було. За результатами нинішньої перевірки, думаю, будуть прийняті достить жорсткі організаційні заходи. Як по лінії Державної кримінально-виконавчої служби, так і щодо працівників прокуратури, які за своїми посадовими обов’язками здійснюють нагляд за місцями виконання покарань.

Особливої уваги заслуговує прихована (латентна) злочинність в установах ДКВС України. У засуджених майже кожного дня виявляють характерні для побоїв травми, котрі маскуються під побутовий травматизм, отриманий із власної необережності.

Довідка Резонансу: 27.08.2017 в Одеській УВП № 21 у засудженого виявлено тілесні ушкодження у вигляді розсічення надбрівної дуги, гематоми в області лівого ока, крововиливу лівого ока. Причина – упав у туалеті. У Кропивницькій УВП № 14 29.08.2017 підслідний отримав тілесні ушкодження у вигляді гематоми та садни обличчя, розсічення над правою бровою – вдарився при падінні на сходах. 30.08.2017 в Житомирської УВП № 8 підслідний отримав травму у виді садна лоба зліва, припухлості верхньої щелепи і все це, розкидуючи власні речі та розмахуючи руками. 02.09.2017 у Харківській УВП № 27 підслідний, достаючи посуд, що знаходився над столом, впав та отримав тілесні ушкодження у вигляді розсічення верхньої губи зліва, розсічення надбрівної дуги зправа, вивих правого колінного суглобу. У Петрівській ВК № 49 03.09.2017 засуджений виліз на огорожу локальної дільниці та, зачепившись за гострий кут металевого прута, впав від чого отримав колото-різану рану грудної клітини.

Коли в Грузії було оприлюднено відео катувань в одній із в’язниць, люди влаштували мітинги протесту, а керівник державної пенітенціарної служби був змушений подати у відставку. В Україні розчленували жінку -працівницю в Одеському СІЗО, Генпрокуратура оприлюднила відео знущань над ув’язненними у місцях позбавлення волі… і ніхто не поніс відповідальності з керівництва міністерства – ні міністр юстиції, ні його профільний заступник…

ГПУ як орган, що здійснює відповідний нагляд за дотриманням законності при виконанні кримінальних покарань, перш за все, має говорити не про політичну відповідальність тих чи інших посадових осіб, а про заходи кримінально-правового впливу.

Відповідно до вказівки Генпрокуратури, прокуратурою Одеської області було порушено відповідне кримінальне провадження. На сьогоднішній день в.о. начальника міжрегіонального управління ДКВС пану Ковтуну оголошено про підозру. Днями я цікавився у прокурора Одеської області станом розслідування цього провадження, і він запевнив, що доведе справу до логічного завершення.

Ми, безумовно, стурбовані спробою окремих представників Мінюсту якось заспокоїти ситуацію та уникнути відповідних організаційних висновків. Відзначу особливий цинізм, із яким результати службової перевірки за фактом катувань в Одесі було підписані саме паном Ковтуном. І це попри те, що прокуратура клопотала про його відсторонення від посади. Суд нам відмовив. Але ми домагатимемося як звільнення цієї особи із займаної посади, так і притягнення до кримінальної відповідальності.

Принагідно можу сказати, що стан реформи у пенітенціарній сфері суттєво відрізняється від тих меседжів, що були свого часу оприлюднені на засіданнях Кабінету Міністрів. Говорилося, що важливим завданням реформи у пенітенціарній системі має бути оптимізація витрат і економія бюджетних коштів. Натомість ми бачимо, що витрати на забезпечення функцій і виконання покарань порівняно з 2016 роком зросли на 725 млн грн і загалом становлять 3,8 млрд грн. Витрати зросли, водночас не відбулося суттєвої зміни механізму виконання кримінальних покарань, не відбулося очікуваного будівництва нових установ, переміщення слідчих ізоляторів та установ виконання покарань за межі міст. Ми бачимо, що умови тримання ув’язнених у переважній більшості випадків не поліпшилось. Заробітна плата працівників системи ДКВС залишилась на тому ж самому низькому рівні. Не досягнуто підвищення ефективності державних підприємств в системі пенітенціарної служби.

Найбільш широковживаним аргументом, який чуємо з боку представників ДКВС, є т. з. нестача грошей. Натомість є приклади установ виконання покарань, наприклад, у Харківській області, де об’єкти нза зовнішнім виглядом тягнуть якщо не на чотири зірки, то, принаймні, на три… Не викликає оптимізму і ситуація із зайнятістю осіб людей, які відбувають покарання. Не можемо забувати, що головним тут є не отримання матеріального прибутку, а саме функція перевиховання, яка на сьогодні фактично не виконується.

На деяких державних підприємствах, що діють в системі юстиції виявлені грубі порушення. Резонанс нещодавно писав про такі факти: ЗАТРИМАНО «СМОТРЯЩЕГО» ЗА ДЕРЖПІДПРИЄМСТВАМИ ДКВС УКРАЇНИ

Ми орієнтуємо наших регіональних прокурорів на виявлення можливих зловживань і в сфері використання земель, і в роботі тих підприємств, які функціонують під дахом пенітенціарної служби. Ми неодноразово стикалися з практикою так званих «смотрящіх», які представлялися нібито від імені керівництва ДКВС, а фактично займались рейдерством зазначених підприємств. Думаю, що крапку в цьому питанні можуть поставити саме результати слідства, розпочатого органами прокуратури.

Чи можна зробити висновок, що наявні матеріальні резерви, які можна було задіяти на поліпшення умов і харчування, використовуються неефективно? І там є елементи корупції? Що, зрештою, робити з цими державними підприємствами?

Про державні підприємства краще спитати той орган, який безпосередньо несе відповідальність за організацію роботи ДКВС. Йдеться не тільки про високий рівень корупції і про низький рівень професіоналізму представників як держпідприємств, так і низки виправних колоній. Нині у виправних закладах відбуває покарання 44,3 тисячі засуджених, із них працездатних – 32,5 тисячі. Проте у зв’язку з неналежними умовами праці, відсутністю системи мотивації, вкрай низькою заробітною платою, грубим порушенням техніки безпеки на виробництві до виконання оплачуваних робіт залучено лише близько 10 тисяч осіб (9 700). За наявності 49,5 тисячі гектарів землі, що використовується для виробництва, із яких майже 45,8 тисячі гектарів землі сільськогосподарського призначення, органи ДКВС України неспроможні забезпечити належні умовами праці засуджених. Натомість мають місце факти використання цих земельних ділянок не за цільовим призначенням та передачі їх в оренду без урахування інтересів держави.

У травні цього року працівниками ГПУ встановлено факт незаконного використання і засіву соєю суб’єктом господарювання 30 гектарів землі, яку орендує Білоцерківська виправна колонія № 35. При цьому орендна плата у розмірі 40 тисяч гривень протягом двох років сплачувалася колонією. За цим фактом наразі проводиться досудове розслідування. На Запоріжжі адміністрацією Дружелюбівського ВЦ № 1 було незаконно відчужено 121,6 гектара землі сільськогосподарського призначення, яка мала б використовуватися за призначенням та приносити прибутки установі. Лише завдяки принциповій позиції прокуратури Запорізької області рішенням господарського суду області від 26 червня 2017 року вказану земельну ділянку повернуто установі. Загалом за порушення земельного законодавства за ініціативи органів прокуратури лише цього року розпочато 16 кримінальних проваджень.

Довідка Резонансу: За висновком Рахункової палати України через прийняття необґрунтованих управлінських рішень усупереч вимогам законодавства витрачено 951,5 тис гривень, неефективно використано понад 16 млн грн. бюджетних коштів та не освоєно асигнування загального фонду держбюджету на суму понад 3 мільйони гривень. Також відмічено, що виробничі потужності понад сотні промислових і сільськогосподарських підприємств та більше 250 майстерень і підсобних господарств установ виконання покарань ефективно не використовуються. Водночас одержані ними доходи, які минулого року становили більше 170 мільйонів гривень, в окремих випадках витрачаються не за цільовим призначенням. Фактично дохід від обробітку землі та виробничих підприємств «осідає» у кишенях приватних підприємців та фірм, які зуміли знайти «спільну мову» з керівництвом установ.

З чим ще доводиться стикатися? Люди часто не володіють елементарними правовими знаннями щодо власних посадових обов’язків. Як результат – з 2002 року маємо 41 рішення ЄСПЛ щодо неналежних умов тримання під вартою і незабезпечення своєчасної і належної медичної допомоги. Державному бюджету це коштувало близько 15 млн гривень, або понад 500 тис євро.

На жаль, є загроза, що зазначена сума у найближчі роки збільшиться у декілька разів. Ми неодноразово звертали увагу керівництва Міністерства юстиції на зазначений аспект, і сподіваюся, що вони з розумінням поставляться до цього.

Окремо зупинюсь на заходах щодо виведення медицини з під прямого підпорядкування ДКВС. Позиція Генеральної прокуратури, щоб медицина в межах пенітенціарної системи не була залежною від представників цієї служби. Щоб надання медичної допомоги в’язням відбувалось без озирання на керівництво виправних колоній, оскільки саме це є однією з ключових проблем, про яку нам постійно нагадують європейські інституції.

Слід відзначити, що Міністерство юстиції зробило певні кроки в цьому напрямку. В межах чергової чи то реформи, чи то просто реорганізації ДКВС, було створено, принаймні на папері, окрему установу, яка відповідає за медичне забезпечення в’язнів, і передбачається, що зазначена установа буде переведена протягом ближчого часу у відання МОЗ.

Також зазначу, що Генеральним прокурором проведено не одну зустріч з міністром юстиції і міністром охорони здоров’я, а також міністром фінансів. Однак коли на рівні усних домовленостей всі погоджуються, то коли приходить час виконувати спільні дії, бачимо саботування процесу. Ближчим часом Генпрокурор планує знову зустрітися з ними. Якщо не з 1-го січня, то хоча б у першому кварталі наступного року пенітенціарна медицина має бути повністю перейшла в підпорядкування МОЗ. Тут на жаль не можна застосувати ту загальну схему, яка діє для всього іншого населення України, оскільки очікувати, що ув’язнені будуть купувати поліси, і за ними отримувати відповідне медичне забезпечення, не доводиться.

Довідка Резонансу: Упродовж останніх трьох років неухильно зростає рівень смертності серед в’язнів (станом на 01.10.2017 – 429 осіб проти 389 – на 01.10.2016, що на 10,2 % більше). У 2017 році понад половину в’язнів (248) померло: від серцево-судинних захворювань 28% (або 120 осіб), від СНІДу та туберкульозу – майже 30 % (128 осіб). Умовами, що призвели до зростання рівня смертності серед в’язнів є залежність медичних працівників від керівників пенітенціарних установ, неукомплектованість штату лікарів і недостатня їх кваліфікація, нестача медичного обладнання та медикаментів тощо. Водночас відбувається подальше погіршення умов тримання та лікування в установах ДКВС України. Майже 70% медичного обладнання застаріле та експлуатується понад 20 років.

Які ще проблеми, крім медичних, встановили прокурорські перевірки?

Болючих точок надзвичайно багато, починаючи з того, що адміністрація установ виконання покарань іноді просто боїться виконувати свої прямі службові обов’язки. Питання дотримання режиму, здійснення оперативно-розшукової діяльності – тут можна говорити годинами, але сьогоднішній результат не відповідає будь-яким мінімальним вимогам ані законодавства, ані інтересам суспільства.

Може статися, що декілька сотень в’язнів атакують пару десятків охоронців, і такі випадки були, через те, що деякі установи охороняються слабше, ніж то вимагають встановлені норми. Але для чого українському суспільству чекати цих інцидентів!

Коли були останні бунти в українських в’язницях?

Можу згадати декілька позаштатних ситуацій протягом цього року, які, завдяки спільним зусиллям прокуратури, ДКВС і поліції, вдалося більш-менш локалізувати. До речі, це було в Києві. Пригадую один з інцидентів, коли декілька в’язнів без дозволу тимчасово залишили межі установи виконання покарань. Після цього один із керівників зазначеної установи ударив в пах одного з порушників режиму, що викликало зворотній гнів засуджених. У результаті адміністрація установи була змушена забарикадуватися в одному із приміщень, і лише спільними зусиллями декількох правоохоронних структур вдалося дещо зняти напругу і відновити контроль над установою.

Загалом викликає занепокоєння той факт, що цього року збільшився рівень злочинності серед в’язнів – 286 злочинів за 9 місяців 2017 року проти 237 за аналогічний період 2016-ого. Переважно це злочини у сфері обігу наркотичних засобів, погрози працівникам ДКВС, вбивства, заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень та інші. Також поточного року в’язнями учетверо більше вчинено тяжких тілесних ушкоджень іншим в’язням, 34 самогубства (проти 58 за весь 2016 рік) та понад 200 самоушкоджень. Так, в червні цього року між засудженими Шосткінської виправної колонії № 66 сталася масова бійка, унаслідок якої загинув один засуджений та ще троє отримали тілесні ушкодження.

Окремо наголошу, що ліквідацією регіональних управлінь Державної пенітенціарної служби України було порушено систему відомчого контролю за роботою установ та їх відповідних підрозділів. Натомість нової, яка б довела свою ефективність, не створено. Зростання на третину стану злочинності в установах реально загрожує безпеці не лише в’язнів, а й співробітників установ та громадян.

2017 року було допущено 29 втеч в’язнів із місць позбавлення волі.

Усі пам’ятають зухвалу втечу у з Кропивницької УВП № 14 ув’язненого, який раніше неодноразово судимий, у тому числі за замах на втечу з використанням гелікоптера, яка набула значного суспільного резонансу. І навіть незважаючи на внесені прокуратурою документи реагування, ситуація в цій виправній колонії так і не покращилася. Натомість вже у грудні 2016 року з Кропивницької УВП № 14 знову було скоєно втечу ув’язненого. Керівництвом ДКВС України не було зроблено відповідних висновків, у результаті чого 18.10.2017 було затримано начальника Кропивницької УВП № 14 за фактом надання неправомірної вигоди співробітнику регіональної прокуратури.

Колись був загальний прокурорський нагляд, зокрема, і за пенітенціарною системою. Ви відчуваєте брак цієї правозахисної функції?

Безумовно - це суттєве зменшення обсягів повноважень прокуратури. Ми стикаємось з тим, що в якийсь момент це призвело до розслабленого ставлення до прокуратури з боку ДКВС і керівництва Мінюсту. Більше того, останні зміни до Конституції України фактично ставлять під загрозу і той нагляд за місцями позбавлення свободи, який ще лишився.

Якщо придивитися до тексту змін Конституції, то там вказано, що функція прокуратури буде втрачена з моменту прийняття закону про встановлення системи дворівневого відомчого нагляду. Увага, прокуратура втратить свої функції з моменту вступу в силу закону, а не з моменту початку функціонування такої дворівневої системи. А що це за дворівнева система, про це не мають уявлення навіть у Міністерстві юстиції. Співробітникам відповідного профільного підрозділу прокуратури вже неодноразово натякали, що у разі занадто ретельної уваги з їх боку до ситуації в пенітенціарній системі, прийняття закону пришвидшать...

Прокуратура вносить конкретні зауваження до проектів законодавчих чи нормативних змін системи виконання покарань?!

Ми отримали від Міністерства юстиції проект реформи ДКВС, які нас попросили опрацювати протягом одного дня. Буквально наступної доби зазначений проект було презентовано на засіданні уряду. Тобто, формально нас, звичайно, запитали. Якщо ж спитати, чи врахували нашу думку, то відповідь, однозначно, ні.

Тим не менш, прокуратура сподівається, що її посилена увага до цього напрямку дозволить щонайменше тримати ситуацію під контролем і сприятиме покращенню стану забезпечення в’язнів побутовими

умовами, опаленням, харчуванням і медичним забезпеченням.

Досвід тюремної системи якої країни Ви би радили запозичити?

Корисним для нашої держави є використання позитивного досвіду Норвегії, де робота у в’язницях розглядається як один із етапів реабілітації. Саме в цій країні одні з найкращих в’язниць у світі.

Довідка Резонансу: У Норвегії нині 49 в'язниць і близько 4 тисяч засуджених. У найбільшій в’язниці, у центрі Осло, тримається 350 засуджених, збудовано її 150 років тому.

Також Україні має бути дуже цікавим досвід Молдови, оскільки я вже чув не від одного представника міжнародного співтовариства, що подивіться хоча б, як ті, чи інші речі змогла впровадити Молдова. Йдеться, як про умови тримання в'язнів, так і роботу механізмів пробації, а також про механізми реабілітації нарко- або алкозалежних в'язнів. Безумовно, в цьому напрямку нам варто зробити хоча б декілька кроків вперед.

Робота тієї ж самої групи Помпіду, яка витратила на проекти в Україні понад декілька сотень тис євро. Спільно з моїм колегою Денисом Чернишовим, заступником міністра юстиції, що курує питання пенітенціарної сфери, ми докладаємо усіх зусиль, для того, щоб забезпечити якомога швидкий вступ України до зазначеної організації. Йдеться про питання реабілітації нарко, або алкозалежних в рамках пенітенціарної системи.

Від внутрішніх справ - до міжнародних. Резонансна справа Марківа

Нині ми активно співпрацюємо з Національною поліцією, СБУ. Хотів би відзначити активну роль особисто Міністра внутрішніх справ, а також керівництва Служби безпеки, які підтримали ініціативу Генерального прокурора, підписавши спільного листа на адресу компетентних органів Італії, де запропонували італійській стороні максимальне сприяння у розслідуванні зазначеного злочину.

Більше того, ми запросили представників прокуратури, або слідчих органів Італії відвідати Україну з місією, в ході якої буде надано весь обсяг інформації, якого вони потребують. Крім того, з метою більш швидкого та ефективного розслідування зазначеного провадження, було запропоновано створити спільну слідчу групу. Саме цей інструмент дозволяє досягти максимально швидкого обміну інформацією, на відміну від механізму міжнародно-правових доручень, коли кожен запит опрацьовується щонайменше протягом декількох місяців. Відповідно постають питання перекладу в обидва напрямки. Все це уповільнює розслідування.

Ми щиро переконані в невинуватості пана Марківа, водночас, жодним чином не хотіли б ставити під сумнів авторитет органів юстиції Італійської республіки. Ми сподіваємося, що саме завдяки активній взаємодії і транспарентності ми зможемо якомога швидше повернути пана Марківа додому.

Відчуваєте вуха російських спецслужб у цій історії?

Я не можу виступати як експерт. У рамках відповідного кримінального провадження, що розслідується в Україні, зазначена інформація не фігурує. Водночас, аналіз мас-медіа і загальний тренд роботи російських спецслужб дозволяє припустити, що їх роль у зазначеній історії все ж таки є.

Повертаючись до теми міжнародної співпраці: чим Генпрокуратура можемо похвалитися?

Я думаю, ми ще довго зможемо хвалитися одним із найкращих результатів повернення вкрадених активів не тільки у Європі, а й у світі - це 1,5 млрд доларів. 1,17 мільярда з яких були у долларах США і близько 300 млн грн, а решта в цінних паперах. Це ті гроші, а не папірці, як заявляють деякі українські політики, чи представники неурядового сектора, які вважаються експертами. У нас є всі підтверджуючі документи, що відповідні гроші дійшли на рахунки державного казначейства, а невеличкою частиною цінних паперів (на суму близько 250 млн дол) зменшено величину державного боргу. Крім того, місяць чи півтора тому судове рішення, що передбачає конфіскацію активів на загальну суму на 200 млн доларів так само вступило в силу. Наразі ми завершуємо процедуру конфіскації у державну власність футбольного клубу "Металіст", як нас інформувало Міністерство юстиції, це має завершитися, якщо не протягом кількох днів, то протягом кількох тижнів. Паралельно ми далі працюємо над цілою низкою проваджень, де йдеться про повернення активів з-за кордону.

До речі, хотів відзначити також достатньо вдалий випадок повернення із США півмільйона доларів, які ми перерахували на рахунок Міністерства юстиції України. Це кошти, які були розкрадені представниками уряду Януковича. Завдяки активній взаємодії із департаментом юстиції США ці кошти вдалося повернути. Вони були на рахунку однієї із провідних американських компаній, під тиском аргументів ГПУ, а також підтримки з боку Департаменту юстиції США, зазначена фірма вирішила спрацювати на упередження, і не чекати відповідного судового рішення, через побоюювання, що подібний випадок може погіршити її ділову репутацію. Зі свого боку ми взяли на себе зобов'язання не розголошувати назви зазначеної компанії.

А 200 млн звідки повернуто?

Це друга частина грошей, розкрадених злочинною організацією на чолі з Януковичем. Гроші були вкрадені на території України. Відмиті, як на території України, так і через низку міжнародних відмивочних центрів, а потім повернуті, або "інвестовані" в Україну, у вигляді купівлі облігацій внутрішньої державної позики. Якщо спочатку, першим траншем, коли я говорив про весну цього року, ми заарештували і конфіскували гроші, які лежали на рахунках Ощадбанку, то наразі йдеться про Укрексімбанк і ще про низку банків.

Які міжнародні перспективи цих справ?

Ми абсолютно впевнені в законності цих рішень. Відповідальність на себе взяли, як суддя, так і прокурор і особи, на основі відомостей і даних яких було прийнято відповідне рішення. Коли нам закидають, що ми нібито засекретили рішення, щоб громадськість не могла побачити рівень доказової бази, то моя перша відповідь, що моє завдання тут не задовольняти питливість чи громадський інтерес. Моє завдання - забезпечити безпеку учасників кримінального процесу. Особи, які співпрацювали зі слідством, вже протягом півроку перебувають поза межами України, під захистом української держави.

Можна сказати, що закон про захист учасників кримінального судочинства нарешті починає діяти?

Це питання навпаки, з новою силою підкреслює необхідність створення в Україні інституту захисту учасників кримінального процесу. На жаль, ми не можемо похвалитися, що ця програма працює настільки ефективно, як це, приміром, у США, або низці інших європейських держав. Безумовно, це стримує тих, чи інших потенційних свідків від співпраці зі слідством.

Коли ГПУ повертатиме не лише гроші, а й конкретних людей?

ГПУ повертає людей. Мені досить цікаво чути закиди окремих народних обранців, чи так званих експертів щодо співпраці з Росією. Будь-яка людина, яка піднімає подібні питання має розуміти, що йдеться про дорогу у два напрямки: якщо ми видаємо людей, то й нам - видають людей. Якщо ми блокуємо співпрацю, то відповідне ставлення ми бачимо з протилежного напрямку. Більше того, статистика, яку я маю на сьогоднішній день, свідчить, що Україна отримала від Росії вдвічі більше правопорушників, ніж сама видала її з моменту Революції Гідності. Йдеться про 35 людей, яких видала Україна і більше 80 осіб, яких передали нам росіяни. Коли, наприклад, нам РФ передає начальника ДАІ міста Києва - це добре. Коли йдеться про видачу когось Росії, то це у всіх викликає виключно негативні емоції. Уявіть, що всі ці люди, яких ми не видамо, якщо йдеться про вбивць, гвалтівників, шахраїв, залишаться на території України. Нам це потрібно? Таким чином злочинність буде почувати себе безкарною, добре знаючи, що вчинивши злочин в Україні можна втікати в Росію, або навпаки.

Безумовним успіхом Генпокуратури останніх днів стала успішна екстрадиція Владислава Каськіва з Панами. Це перший випадок повернення в Україну екс-топ-посадовця такого рівня за всі роки незалежності. Більше того, особа під тиском аргументів ГПУ вже повернула 7,5 млн грн до державної скарбниці, розраховуючи на те, що суд візьме це до уваги як пом’якшуючу обставину.

Безумовно, ми не зупинимось на цьому! Вживатимемо зусиль для повернення і інших втікачів в Україну.

А того ж Шепелєва нам колись видадуть?

На сьогоднішній день РФ відмовила нам у видачі Шепелєва. Зазначена відповідь ґрунтується на одному з пунктів Конвенції Ради Європи про видачу правопорушників. Йдеться про те, що відмова у видачі громадянина України Шепелєва в Україну владою РФ обумовлена інтересами нацбезпеки Росії. Те, що зазначена персона працює з російськими спецслужбами, я думаю, це є досить очевидно.

А щодо Януковича - його не видають Україні також через інтереси нацбезпеки РФ, чи його там знайти не можуть?!

Слід відзначити, що РФ, на сьогоднішній день не видає нам т.з. політичних втікачів. Коли йдеться про представників режиму Януковича, то тут відповідь є однозначною. Ми можемо говорити про проблеми з Інтерполом. Але навіть якби їх не було, і Інтерпол виставляв би "червоні" картки, стосовно Януковича, Захарченка, Азарова і т.д. Невже у когось є впевненість, що РФ видасть нам цих людей? Тим не менше, нині для правопорушників залишається все менше й менше безпечних місць. Перебування за кордоном, навіть під особистим зобов'язанням, чи під домашнім арештом - є достатньо проблематичним, оскільки коштує достатньо дорого. Ви собі навіть не уявляєте, скільки тягнуть з них адвокати, консультанти, інші "помічники", які вирішують навіть комунально-побутові питання.

Скільки в РФ наших громадян, яких розшукує Україна?

Це питання краще адресувати керівнику українського Нацбюро Інтерполу. Фактично йдеться про представників уряду Януковича, наближених до сім'ї бізнесменів та беркутівців. Приблизно до 150 осіб.

Взаємодія з Ізраїлем? Справа Ставицького

Свого часу Ставицькому була запропонована співпраця зі слідством, від якої він відмовився, мотивуючи це тим, що він не є громадянином України. Попри його думку, не тільки правоохоронні органи, а й уся Україна розглядає його, як громадянина України. Наскільки мені відомо, слідство практично завершено. Суд найближчим часом має розглянути клопотання органів слідства щодо проведення спеціальної процедури розслідування, "заочне засудження". Після цього, судовий вирок з України може бути переданий до виконання державі Ізраїль.

Що з біглим банкіром Тимонькіним? Німечинна остаточно нам відмовила?!

Німеччина відмовила нам у видачі Тимонькіна, мотивуючи це його важкою хворобою. Я не хотів би озвучувати діагноз, або коментувати той результат, який ми отримали. На жаль, досить закономірним є те, що чим більше грошей вкрала особа, тим більш тяжко хворою вона виявляється.

У Великобританії скільки таких діячів переховується?

У Великобританії у нас є Бондарчук. Але це не режим Януковича, а просто шахрай, який, за версією слідства, розікрав чималі гроші.

Відсутність багаторічної прокурорської практики Вам не заважає на посаді заступника Генпрокурора?

Можу сказати, що на посаді заступника Генерального прокурора активно використовую все те, чому мене навчила оперативна і, не в останню чергу, дипломатична робота. По-перше, це іноземні мови. По-друге,  здатність комунікувати з іноземними партнерами, у кожного з яких є свої особливості. І, по-третє, це - ставка на молодих, тих, які хочуть і готові вчитись новому. Як довела практика, повернення вкрадених активів чи втікачів-високопосадовців не є чимось недосяжним. Просто цього треба дуже прагнути, і результат неодмінно буде.

Безумовно допомагає спорт. Це переважно легка атлетика. Я навіть став періодично брати участь у змаганнях із бігу, які проводить київська влада. Останній раз це був пів марафон.

А в футбол, часом, не граєте, за команду ГПУ?

Поки ні, але активно підтримую, на всіх ключових матчах присутній особисто.

Олена Мельник Журналіст, юрист, Резонанс