16 ноябрь 2018, Пятница, 13:30

взятка декларация ДТП в Харькове Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Жінки становлять лише 12 відсотків у парламенті та уряді України

25 октября 2018г.
0

Виступ у ході відкритих дебатів Ради Безпеки ООН на тему: «Жінки, мир та безпека»

Пане Голово! Я представляю Україну як спеціальний уповноважений Президента України з мирного врегулювання ситуації на Донбасі і як безпосередній учасник мирних переговорів із врегулювання конфлікту на Донбасі в Мінську.

Шановний Пане Голово! Дозвольте висловити вдячність головуванню Болівії за проведення цих відкритих дебатів. Хотіла б також подякувати Генеральному секретарю ООН Антоніо Гутеррішу, та Виконавчому директору структури «ООН-Жінки» за їхні виступи.

Також Україна приєднається до заяви представника Європейського Союзу, яка буде зроблена сьогодні пізніше.

Ми вдячні за включення в тематичний звіт Генерального секретаря ООН інформації про заходи, що вживаються Українською владою з реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325, зокрема щодо початку процесу імплементації національного плану дій.

Не можу не погодитись зі словами Генерального секретаря ООН про те, що 2020 рік стане тестом для наших зобов’язань у сфері прийняття резолюції 1325, і ми маємо пришвидшити наші зусилля з реалізації основних пріоритетів цієї резолюції. Впевнена, що Організація Об’єднаних Націй володіє унікальними можливостями для виконання одного з основоположних принципів – «знову ствердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особистості, в рівноправність чоловіків і жінок та в рівність прав великих і малих націй».

Рівна участь жінок, їх доступ до призначення на високі державні посади та до процесів прийняття рішень на всіх рівнях мають основоположне значення для досягнення гендерної рівності. Це не лише закріплено в другій статті Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, але і підтверджено в цілі сталого розвитку.

Дані Спеціального доповідача з питань насильства проти жінок, а також Міжнародної організації праці лише підтверджують необхідність подолання розбіжності в рівні представлення жінок на всіх етапах прийняття політичних рішень і забезпечення рівної оплати праці для жінок.

Шановні члени Ради Безпеки, в умовах триваючої вже п’ятий рік збройної агресії проти України, враховуючи, що саме жінки і діти найбільше страждають від війни, керівництво держави активізувало зусилля щодо ефективної імплементації резолюції 1325 (2000) Ради Безпеки ООН, забезпечення і захисту прав жінок у всіх сферах суспільства.

Успішно реалізується Національний план дій з імплементації цієї резолюції на період до 2020 року, в рамках якого передбачена професійна підготовка кадрів з урахуванням принципу гендерної рівності, політика розширення участі жінок у миротворчих процесах, удосконалення системи захисту жінок і дівчат, постраждалих від конфліктів. Важливою складовою Національного плану є запобігання і протидія гендерно обумовленому насильству під час військових дій.

В рамках створення інституційного механізму для реалізації гендерної політики повноваження з її координації покладені на віце-прем’єр-міністра України, запроваджено інститут Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, в більшості регіонів нашої країни призначені уповноважені з питань гендерної політики.

На даний момент ми працюємо над розширенням участі жінок у політичному житті України.

На жаль, жінки становлять лише 12 відсотків в парламенті та уряді України, що, безумовно, недостатньо і не відповідає професійному потенціалу українок. У зв’язку з чим, розробляються зміни до законодавства щодо запровадження гендерних квот, які вже ефективно спрацювали на виборах у місцеві органи влади.

У вересні Уряд затвердив Національний план дій щодо виконання рекомендацій, викладених в заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації стосовно жінок, який визначає конкретні заходи на період до 2021 року.

Триває робота над національною стратегією гендерної рівності в сфері безпеки і оборони, а також комунікаційною стратегією гендерної рівності.

У Збройних Силах України понад 25 тисяч жінок проходять контрактну військову службу нарівні з чоловіками, з них 3400 - на офіцерських позиціях. Суттєво збільшилася кількість посад, на які вже дозволяється призначати військовослужбовців-жінок, забезпечено рівний доступ до військових звань. Цього року першій жінці присвоєно звання генерал-майора медичної служби.

Пане Голово! З кожним роком збройної агресії РФ проти України зростає число жертв серед мирного населення і військовослужбовців. Я хотіла б особливо зупинитися на гуманітарній катастрофі, яку принесла війна, розв'язана проти України.

З 2014 року на Донбасі продовжують гинути жінки-військовослужбовці. Кілька днів тому була вбита 19-річна - солдат Олеся Бакланова. Їй було лише 19 років. Раніше, в лютому загинула медична сестра Сабіна Галицька. В її автомобіль, який був чітко позначений як медичний, потрапила російська протитанкова керована ракета. Сабіні було лише 23.

Скільки ще українок має загинути, захищаючи свою рідну землю, щоб зупинити спровокований Росією збройний конфлікт на Донбасі?

Величезною проблемою залишаються міни та вибухонебезпечні предмети, якими буквально начинені 7 тисяч квадратних кілометрів української території. За роки війни на Донбасі від них загинуло 92 жінки. Кілька днів тому поблизу окупованої Горлівки Донецької області від мін загинуло троє дітей.

Зараз український парламент планує прийняти дуже важливий закон про гуманітарне розмінування.

Військова техніка, ресурси, у тому числі і міни з маркуванням виробництва РФ, завозяться з Російської Федерації через неконтрольовану 400 кілометрову ділянку українсько-російського кордону. Саме тому Україна наполягає на негайному запровадженні миротворчої місії на Донбасі під егідою ООН.

Миротворча місія з широким мандатом тимчасової адміністрації необхідна для того, щоб запобігти гуманітарній катастрофі, провести комплексну демілітаризацію регіону, захистити цивільне населення, в першу чергу найбільш незахищені верстви, а саме жінок та дітей.

І, безумовно, Україна привітала б той факт, що у цій миротворчій місії було б якомога більше жінок-миротворців.

Мої основні зусилля як представника України на мирних переговорах в гуманітарній групі в Мінську були спрямовані на звільнення заручників. За роки війни вдалося звільнити або знайти 258 жінок, які перебували в заручниках незаконних проросійських бандформувань.

На даний момент, ще 6 українок перебувають в полоні, 21 жінка вважається зниклою безвісти. Півтори тисячі жінок залишилися вдовами і понад дві тисячі втратили своїх синів.

Багато хто з вас чули про Олега Сенцова, Сергія Глондаря, Узеїра і Теймура Абдуллаєвих, Володимира Балуха. Цих та багатьох інших заручників Кремля на окупованих територіях, в Криму і на Донбасі очікують матері, дружини і дочки, які не мають можливості бачити і спілкуватися зі своїми близькими.

Сьогодні Європейський Парламент нагородив Олега Сенцова премією імені Андрія Сахарова. Ми вітаємо це рішення і закликаємо усіх членів ООН докласти зусиль для звільнення Олега Сенцова та інших політв`язнів.

Олег повинен отримати премію особисто, а не через посередників!

Як представник України в гуманітарній підгрупі у Мінську я робила десятки пропозицій РФ передати Москві росіян, засуджених за тяжкі злочини в Україні, в обмін на політв’язнів Кремля. Такий гуманітарний жест полегшив би страждання сотень жінок і дітей. Однак, Росія не дає відповіді на наші пропозиції, блокуючи питання звільнення заручників та політв’язнів.

До речі, масштабне звільнення утримуваних з обох сторін, яке пропонує Україна провести у найкоротший термін, очікують не лише українки. Про це просять Президента РФ Володимира Путіна і росіянки – жінки і матері російських солдат і найманців, затриманих в Україні.

Це був би прекрасний гуманітарний жест з обох сторін. Потрібна тільки політична воля.

З метою визначення повного масштабу порушень прав людини, в тому числі і сексуального насильства, на окупованих територіях Криму і Донбасу, Україна наполягає на забезпеченні допуску спеціальних спостережних і гуманітарних місій ОБСЄ, ООН, Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

І, до речі, МКЧХ ні разу не мав доступу до політив’язнів українців ні в РФ, ні на окупованій території, що являється грубим порушенням прав людини.

Про факти сексуального насильства говорять звільнені заручники. Бойовики не гребують нападати і на місії СММ ОБСЄ. Так, рік тому представниця СММ ОБСЄ у травні 2017 року зазнала сексуальних домагань зі сторони озброєного бойовика, який заблокував її пересування. Злочину змогли запобігти лише втручання її колег по місії.

Також про факти сексуального насильства над собою нам розповіли 12 полонених, звільнених у грудні 2017 року, серед них і чоловіки, і жінки. Багато з них говорили про факти групового сексуального насильства.

На завершення, пане Голово, дозвольте мені процитувати слова Макса ван дер Стула: «Людство століттями удосконалювало мистецтво війни. Ми все ще перебуваємо в зародковому стані, коли йдеться про досягнення миру». Саме тому, я вважаю, питання забезпечення миру - в будь-якій точці світу - є ключовим для забезпечення дотримання прав людини та сталого розвитку. Рішуче посилення ролі жінок у цьому процесі не тільки назріло, а й вимагає неухильного практичного втілення.

У наших з вами руках знаходиться унікальна можливість відмовитися від бюрократичних заяв і зробити практичні кроки до дотримання прав жінок, сприяти їх участі в мирних переговорах і в постконфліктній відбудові, а також забезпечити захист від сексуального та гендерного насильства. Закликаю невідкладно посилити цю роботу.

Джерело

Ірина Геращенко Перший віце-спікер Верховної Ради, народний депутат України