Упродовж 2025 року в Україні зафіксовано 130 випадків порушення свободи слова, з яких 67 були спричинені діями російської федерації під час її повномасштабного вторгнення. Такі дані містяться у моніторинговому дослідженні Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».
Про це розповідає Резонанс
Тенденції порушень та вплив російської агресії
За інформацією ІМІ, у 2024 році в Україні було зареєстровано 268 випадків порушення свободи слова, зокрема 155 – з боку росії. Незважаючи на зменшення кількості російських злочинів у 2025 році, дослідники наголошують на зростанні цілеспрямованих атак на журналістів за допомогою дронів «Ланцет» і FPV у прифронтових регіонах.
Минулого року внаслідок агресії рф загинули 26 представників медіа (у 2024 році – 24). Серед них троє журналістів – Антоні Лаллікан, Альона Грамова (Губанова) та Євген Кармазін – стали жертвами дронових атак під час виконання професійних обов’язків.
У 2025 році російські обстріли повністю чи частково зруйнували щонайменше 16 редакцій у шести регіонах України, як на прифронтових, так і в тилових областях. Крім цього, дослідники відзначають, що російські сили продовжували здійснювати залякування та погрози журналістам. Зокрема, ІМІ зафіксував анонімні повідомлення про мінування щонайменше 13 редакцій у різних областях країни в період з січня по березень 2025 року. Також відбувалися кібератаки з боку росії на українські національні та регіональні медіа.
«Росія продовжує масово карати українських медійників за проукраїнську позицію й роботу на окупованих територіях. У 2025 році російські суди ухвалили вироки від 14 до 16 років позбавлення волі адміністраторам телеграм-каналів «РІА Мелітополь» і «Мелітополь – це Україна» Георгію Левченку, Владиславу Гершону і Яні Суворовій і громадянському журналісту з Криму Вілену Темер’янову», – йдеться у звіті.
Системний тиск на журналістів та український контекст
Окрему увагу ІМІ приділяє ситуації з кримськотатарськими журналістками у Криму, де фіксується системний тиск з боку окупаційної влади. Журналістів переслідують через професійну діяльність: заочно арештовують (Олексіну Дорогань з проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії), штрафують за звинуваченням у статусі «іноагента», повторно оголошують попередження (Лутфіє Зудєіва), проводять обшуки та вивозять на допити (Ленора Дюльбер). Такі дії свідчать про системне обмеження прав журналістів у Криму.
Крім дій російської федерації, у 2025 році експерти ІМІ задокументували 63 випадки порушення свободи слова, відповідальність за які покладено на українських громадян. Це менше, ніж у 2024 році, коли було зафіксовано 113 таких випадків.
Порушення були зареєстровані у 20 регіонах України, а лідером залишився Київ із областю (26 випадків). Серед найгучніших інцидентів року дослідники називають стеження та переслідування журналістів-розслідувачів – hromadske, Bihus.Info, Kyiv Independent.