Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного Центром прав людини ZMINA спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, 57,4% українських жінок-активісток відчувають переслідування, а 77,1% не вважають державний захист достатнім. В опитуванні вивчались ризики, з якими стикаються жінки-активістки в Україні, та вплив повномасштабного вторгнення росії на їхню діяльність.
Про це розповідає Резонанс
Форми переслідування та недовіра до держави
Дослідження показало, що більшість респонденток вважають переслідування жінок-активісток звичним явищем: 44,3% вважають, що жінки стикаються з цим частіше, ніж чоловіки. Найпоширенішими формами тиску є онлайн-залякування (80,3%), дискредитація (75,4%) та гендерна дискримінація (72,9%). Понад третина активісток (37,7%) повідомили про особисті випадки переслідування, причому ризики зростають у малих містах і селах.
«Проведені дослідження демонструють, що громадська активність жінок зростає навіть у розпал повномасштабної війни, проте понад половина опитаних активісток уже зазнали погроз чи переслідувань, і тільки третина відчуває себе в безпеці», – заявила аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Алла Бєлошенко.
Можливості та перешкоди для жінок-активісток
Опитування також виявило, що понад половина респонденток вважають, що мобілізація чоловіків на війну створила нові можливості для жінок-активісток у суспільних процесах, зокрема в сферах захисту прав жінок та підтримки ЗСУ. Проте основними перешкодами у професійному розвитку залишаються гендерні стереотипи та відсутність ефективних механізмів захисту з боку держави.
Дослідження було проведено в кінці 2024 – на початку 2025 року та включало глибинні інтерв’ю та онлайн-опитування серед жінок-активісток з 20 регіонів України, віком від 18 до 60+ років. Усього в опитуванні взяли участь 122 активістки, та було проведено 31 глибинне інтерв’ю.