Внаслідок російського удару 13 квітня в Нововоронковській громаді на Херсонщині загинула мешканка села Осокорівка.
Про це розповідає Резонанс
«Близько 11:20 внаслідок влучання ворожого безпілотника 89-річна місцева жителька дістала травми, несумісні з життям», – заявив Прокудін.
Деталі інцидентів
У селі Осокорівка влучання завдав FPV-дрон, внаслідок чого загинула 89‑річна мешканка. Окремо зафіксовано випадок поранення 83‑річної жительки Корабельного району Херсона: її квартира була вражена 7 квітня російським снарядом, у постраждалої контузія, вибухова травма та артеріальна гіпертензія, їй рекомендовано амбулаторне лікування.
Напередодні двоє інших жителів Херсонщини також постраждали через атаки російських сил. Загалом по регіону фіксуються випадки влучань по житлових районах та цивільній інфраструктурі з використанням різних типів озброєнь.
Кваліфікація атак та міжнародне право
Російські війська регулярно атакують українські міста й села ударними безпілотниками, ракетами, керованими авіаційними бомбами (КАБ), реактивними системами залпового вогню та іншими засобами. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини, звертаючи увагу на їхній цілеспрямований характер.
Обстріли об’єктів життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей енергії, тепла, водопостачання, зв’язку чи медичної допомоги розглядають як одна з ознак систематичного переслідування, що може наближатися до визначень геноциду. Серед дій, які називають характерними для геноциду, виокремлюють:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи;
- публічні заклики та дії, спрямовані на знищення або депортацію певної національної чи етнічної групи;
- переслідування й знищення людей на окупованих територіях за проукраїнську позицію;
- винищення або депортація інтелігенції, культурних діячів та вихователів, а також насильницьке переселення дітей і зміна їхньої ідентичності;
- зібрання та знищення культурних артефактів, пограбування музеїв і вилучення українських книг із бібліотек.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні 149 країн-учасниць зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них як під час війни, так і в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу.
Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та цілям, що призводять до загибелі цивільного населення і руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водозабезпечення.