Сьогодні Апеляційний суд м. Києва скасував ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва Бугіля В. В. якою було продовжено строк тримання під вартою Надії Савченко до 07 вересня 2018 року. При цьому, суд апеляційної інстанції прийняв нову ухвалу, яка фактично нічим не відрізняється від скасосваної, та продовжив строк тримання під вартою народному депутатові до 07 вересня 2018 року. Що це означає?
Незважаючи на те, що результат судового розгляду фактично залишився тим самим, але воно має велике значення та є показовим в даній справі.
Так, скасування рішення слідчого судді підтверджує доводи сторони захисту щодо численних порушень під час продовження запобіжного заходу Надії Савченко. Хочу нагадати, що тоді слідчий суддя Шевченківського суду Володимир Бугіль, повністю ігноруючи норми законодавства, не заслухавши пояснень адвокатів та самої Савченко, не дослідивши докази, не розглянувши клопотань захисників просто посеред судового засідання встав та пішов із зали засідань до себе в кабінет та через півгодини повернувся і зачитав рішення про продовження тримання під вартою.
Вказані порушення є повністю несумісними із поняттями Верховенства права, законності, справедливого та неупередженого суду. Тому скасування вказаного рішення є підтвердженням вказаних порушень, допущених суддею Шевченківського районного суду Бугілем В. В.
При цьому також виникає запитання щодо справедливості рішення Апеляційного суду в частині продовження тримання під вартою Надії Савченко, адже якщо слідчий суддя прийняв таке рішення із кричущими порушеннями, то очевидно, що й висновки суду, який скасовує зазначене рішення мають відрізнятися, однак цього, на жаль, не сталося.
Можливим поясненням такого висновку є те, що колегія суддів розуміючи, що вони не мають морального права назвати рішення судді Бугіля, з огляду на всі допущені порушення, законним, просто не наважилась змінити суть рішення та звільнити Надію Савченко з-під варти, адже очевидно, що в даному провадженні чиниться великий системний тиск з боку Генеральної та військової прокуратури, СБУ та їх керівників на суддів, і саме під впливом цього тиску діяв і суддя Бугіль, адже іншого логічного пояснення його діям просто не можливо вигадати. Тому розраховувати, що цей тиск чиниться лише в районному суді, а в апеляційний суд йому не піддається, не можна.
Але чи виправдовує наявність тиску на суддів ігнорування ними вимог закону і чи мають судді, які залежні від тиску керівників силових відомств, моральне право здійснювати правосуддя є питанням, скоріше філософським, а зараз можна лише констатувати, що судовий процес над Надією Савченко в Україні точно не більш законний, аніж у Росії.
