Археологи здійснили важливе відкриття у казахстанських степах — поселення Семиярка на березі Іртиша в Абайській області може стати наймасштабнішою археологічною знахідкою бронзової доби у цьому регіоні. Міжнародна команда науковців вивчає це місце, де вже знайдено залишки укріплень, металургійні артефакти та кераміку, характерні для культур Черкаскул і Олексіївка-Саргари.
Про це розповідає Резонанс
Особливості давнього міста Семиярка
Семиярка розташована на мисі, за 180 км від Павлодара. За результатами новітніх досліджень, площа поселення може сягати 140 гектарів, що майже вчетверо більше від попередньо встановлених 40 гектарів. На території чітко проглядаються прямолінійні земляні укріплення — два ряди стін з внутрішніми перегородками, а також центральна споруда, орієнтована зі сходу на захід. Раніше її пов’язували із комунальними або ритуальними функціями.
Геофізичні дослідження підтвердили наявність стін, ймовірно з глиняної цегли, а також окремих житлових приміщень. Відзначається унікальність архітектурного планування: укріплення захищають окремі будівлі, а не все поселення, що відрізняє Семиярку від інших відомих поселень регіону.
Знахідки та культурне значення
У межах розкопок дослідники виявили численні докази активної металургійної діяльності. Серед знайдених предметів — руди, тиглі, шлаки та готові вироби, 35 зразків яких вже проаналізовано. Здебільшого ідентифіковано мідні руди та сліди виготовлення олов’яно-бронзових сплавів із вмістом олова до 12%. Аналіз показав, що сировина, ймовірно, походила з місцевих родовищ, зокрема з Алтаю.
Більшість археологічних знахідок представлено керамікою Олексіївсько-Саргаринської традиції — 85% від усіх знайдених предметів. Окрім того, зафіксовано фрагменти черкаскульської кераміки, що свідчить про культурні обміни із населенням Західного Сибіру.
«Семиярка могла бути важливим степовим центром виробництва бронзи та олова бронзової доби та має значення для розуміння технологій, структури поселень і соціальних процесів того часу».
Археологічні дослідження у Семиярці тривають у межах міжнародного проєкту DREAM за підтримки наукових інституцій Великої Британії та Казахстану. Останні знахідки дають змогу детальніше вивчити технологічний рівень та соціальні зв’язки давнього населення степів.