Нарешті з’явився певний оптимізм. Уже сьогодні Верховна Рада повинна зробити перший крок до імплементації норм міжнародного гуманітарного та кримінального права в національне законодавство. Тобто всі правопорушення, що вчинені в умовах збройного конфлікту, отримають своє визначення — воєнні злочини та злочини проти людяності. Всі вони не мають строків давності, а значить, і настання відповідальності — невідворотне. Навіть більше, визнання Україною цих норм дасть можливість здійснити правосуддя в будь-якій цивілізованій країні, що сповідує принципи дотримання права війни.

Понад 20 років ми обговорюємо законопроекти, ідеї, концепції, створюємо робочі групи, а більшість зобов’язань щодо дотримання міжнародних стандартів так і залишаються декларативними. Підсумовуючи, ще раз наголошу на необхідності створення своєї національної системи ювенальної юстиції, дослідивши перед тим найкращі світові практики. Необхідно переорієнтовувати правосуддя на виховний характер, забезпечити правовий захист прав дітей, які є потерпілими від злочинів та неповнолітніх свідків, залучати психологів, соціальних працівників у межах кримінального провадження, застосовувати одноразову процедуру допиту жертв та свідків з відеофіксацією. Крім того, імплементувати у законодавство альтернативні механізми виведення неповнолітніх з кримінального процесу. Тоді 1 червня нам, дійсно, буде що святкувати.