Тиск на священиків РПЦ цілком може бути використаний як привід для провокацій. Але не менш важливо звернути увагу й на фінансово-юридичний бік відверто «передвиборчих гастролей» Петра Порошенка, в які сьогодні залучена вся державна машина. Лише одна цитата колишнього глави служби протоколу, дипломата Богдана Яременка: «Ось тут і виникає найбільша проблема з Петром Порошенком – 106-та стаття Конституції, жоден з 31-го пункту, які описують повноваження і функції президента, не надають йому право їздити країною, щоб демонструвати, показувати, оспівувати, молитися, інформувати про томос для Православної церкви в Україні. Тема релігії, духовного, культурного розвитку цілком поза компетенцією президента. Більше того, як посадова особа, яка має слідкувати за дотриманням Конституції України президент Порошенко в «томос-турі» не лише не дотримується конституційних норм про відокремлення церкви і держави, він дискримінує різні церкви і віруючих. […] Оскільки поїздки Україною президента Порошенка не виглядають законними, то всі видатки на їх організацію є незаконними теж. А відтак згадані тут мільйони чи десятки мільйонів гривень перетворюються на використані нецільовим способом кошти державного бюджету і вирішенням проблем одного громадянина України Петра Порошенка за рахунок решти громадян України. І робиться це для того, щоб громадянин Петро Порошенко міг, усунувшись від виконання обов’язків президента, займатися своєю виборчою кампанією. Що також є порушенням закону».
Втім, які претензії з приводу PR на гучних справах (у тому числі буквально на крові) ми можемо пред’являти іншим чиновникам і депутатам, якщо це улюблений хід не лише всіх попередніх влад, починаючи з радянської, а й чинного глави держави – плоть від плоті всіх них?
Максим Кречетов, для Слова і Діла Самозвані генерали везуть з окупованих територій машини зброї нібито для обстрілу урядових будівель (ну хоч вже не тепловізори), а Герой України віддає йому за це честь прямо в суді. Все це схоже на змагання з маразму й боротьба розгорнулася запекла – учасники йдуть пліч-о-пліч. Кому вірити?
Є інформація про те, що раніше Рубан без особливих проблем проробляв такі фокуси – і зброю провозив, і людей; і через офіційні пункти пропуску, і «кабанячими стежками». СБУ навіть анулювала рік тому пропуск Рубана на в’їзд в Україну з окупованої території! Але він продовжував їздити на той бік, де в нього багато якщо не друзів, то партнерів із числа лідерів бойовиків для дуже конструктивних переговорів на найрізноманітніші теми, включаючи звільнення заручників. І що ж – у відповідних спецслужбах цього не знали? Або знали, але дозволяли робити? Думали, що в них усе під контролем, що якщо вони стежать за Рубаном, то тримають руку на горлі змови?
Міхеіл Саакашвілі – просто джерело для мемів за мотивами радянських мультфільмів. З останніх – пригоди в міру вгодованого чоловіка в самому розквіті сил на київських дахах а-ля Карлсон. Напередодні ж він літав у якомусь вертольоті (може, навіть і в блакитному), а нам безкоштовно показували кіно. І ось він відлетів, але обіцяв повернутися. Звідки та як цього разу? Найпростіший спосіб – дістати з широких штанин голландський паспорт і прилетіти регулярним рейсом з Амстердама. Але це хіба що тільки задля того, щоб полоскотати нерви своєму однокашнику Петру Порошенку й заклятому другу Арсену Авакову. Адже в очах, можливо, хоч якоїсь частини своєї політичної пастви він би тоді втратив ореол мученика без грузинського й українського громадянства, зрадженого обома батьківщинами, бідного й нещасного громадянина світу, якому нікуди податися.
І 4 роки по тому є що обговорити в історії з «диктаторськими законами» від 16 січня 2014 року. Деякі тодішні норми були все-таки ухвалені пізніше в інших законах (або чекають своєї черги). Багатьох із тих, хто голосував тоді руками, ми знову обрали: кого до парламенту (64 депутати й лише 10 із них – за списками «Опоблоку»!), кого – мером обласного центру. Конституційний суд, який перебував довгий час в анабіозі, раптом прокинувся під кінець минулого року й дозволив депутатам, які тоді голосували, знову обіймати посади керівників вищих навчальних закладів…
Максим Кречетов, для Слова і Діла Ця трагічна історія викликала хвилю людського гніву, яка в безтурботні святкові дні швидко досягла рівня невеликого (поки що?) Цунамі. Очевидно, що людьми рухає не лише прагнення до справедливості. А з’явився в людей і страх – система все-таки не пробачила Ірині своєї поразки, наздогнала й жорстоко вбила її. Система кругової поруки. І якщо тепер увімкнеться режим відчайдушного самозахисту великої кількості людей, то це може привести до стихійних «судів Лінча», про які вже давно говорять, – до колективних розправ над тими, хто вбиває нас поодинці. Путін – він десь там далеко, а внутрішній ворог, жорстокий і цинічний – ось він, живе поруч у палацах за височенними парканами.
Пропоную депутату прокоментувати слова Портнова й узагалі весь цей скандал. А заодне й ще один скандал, в якому фігурує нардеп, його дружина та керівники Мін’юсту: «Високопоставлене джерело (видання «Резонанс» – ред.) з правоохоронної системи розповідає, що в корупційному бізнесі з протидії законній екстрадиції з України злочинців із Казахстану, Узбекистану та Азербайджану, крім депутатів і представників неурядових організацій, задіяні й деякі працівники ЄСПЛ (там працює дружина одного з найбільш лютих захисників прав людини й лобіста). А також від 10 до 15 депутатів ПАРЄ, окремі українські судді й навіть деякі керівники Мін’юсту».
Те, що відбувається – це наслідки особистих образ господаря офісу на Банковій. У поширену версію про дріб’язкові розборки й банальну помсту Петра Олексійовича не хотілося вірити до останнього, але тепер не залишається вибору. Це про мотиви керівника держави. А які мотиви у Саакашвілі? Схоже, що теж образи на давнього друга плюс жага рейтингів і влади. А вже хто фінансує його – Курченко або ж вороги України просто скористаються «корисним ідіотом» – нам, врешті-решт, без різниці.
Недільну «спецоперацію» фахівці називають проявом безсилля МВС перед обличчям організованої злочинності та виправданою лише в одному випадку: якщо поліцейським вдалося таким, нехай і сумнівним з правової точки зору, чином зірвати якесь дуже важливе рішення криміналітету. Нічого про це поліція офіційно не повідомляє. Але де гарантія, що на наступних вихідних «авторитети» не зможуть знову зібратися, ухвалити потрібне рішення, а поліцейських послати подалі, як нещодавно в Ірпені?
Зараз втікачі з оточення Януковича спокійно повертають активи, «червоні картки» Інтерполу з приводу них давно скасовані і навіть особисто самі вони вже збираються повертатися до України. Тому ось перше питання, яке я поставив би директору ДБР: чи реанімує Роман Труба справи щодо Арбузова, Клименка, Курченка й інших, які він починав у ГПУ, і яка їхня судова перспектива.
«Екстрадували!», «Ні, сам прилетів», «Панама видала!», «Ні, сам попросився», «Етапували співробітники СБУ!», «Ні, сам купив квиток, вільно гуляв аеропортом Амстердама, сам з’явився до суду». Два колишніх «польових командири Майдану» Юрій Луценко (нині генпрокурор) і Владислав Каськів (нині підозрюваний у справі про розкрадання держкоштів) змагаються в PR на публіку, кажучи про одне й те ж саме, але розставляючи акценти вигідно для себе. Тобто прибріхують.
Серед журналістів цього вівторка циркулювала й напівфантастична версія: Аміна Окуєва… жива! По-перше, ніхто не бачив і не зняв на відео тіло загиблої. Журналісти на місці подій не бачили «швидкої» й нібито навіть слідів крові не бачили (але я не можу стверджувати, що ніхто з журналістів їх не бачив – лише ті, з ким я особисто спілкувався). А потрібно це оперативникам нібито для «ловів на живця» групи кілерів. Тому заздалегідь і було оголошено про те, що пара відмовилася від охорони. Вдалося ж раніше піймати «на живця» викрадачів колишнього працівника ФСБ Іллі Богданова. Імовірність саме такого сценарію є. Хоч вона й не дуже велика. Напевно, дуже багатьом просто не хочеться вірити, що справжнього героя Аміну Окуєву дійсно вбили.
Мало хто з протестувальників задається питанням: які ж їхні лідери опоненти президента, якщо вони… члени фракції «Блоку Петра Порошенка»?! Ще один лідер – давній друг президента ще зі студентства Міхеіл Саакашвілі? Чи перестали вони бути насправді друзями, незважаючи на протистояння, яке розігрується на публіці – велике питання, але стаття не про це.
Зовсім негарно на тлі «мочилова» Муженка виглядають спроби депутатів від «Народного фронту» відбілити Ігоря Павловського. «Рот Авакова» Антон Геращенко заявив напередодні: «Я знаю генерала Павловського, я пам’ятаю його роль в обороні Маріуполя в 2014 році, в подіях під Дебальцевим. Це сміливий бойовий генерал, який був на передньому краю і тільки в 2016 році пішов на документальну паперову роботу». Одночасно смішно й гірко таке слухати.
Але заради справедливості треба відзначити, що біда не тільки з «реформами» в правоохоронних органах (особливо МВС), а й законодавці системно позбавляють слідчих інструментів і можливостей для роботи. Легендарний слідчий-«важняк» ГПУ Галина Климович напередодні написала у себе в Facebook: «У зв’язку з останніми змінами в КПК, пропоную ліквідувати досудове слідство як таке. Слідчий за новим КПК давно перетворений на статиста, а утримувати за бюджетні кошти цілу армію безправних і залежних від прокурора й суду статистів – невиправдана розкіш і дикість. Неможливо, бовдури, за шість місяців розслідувати (розкрити) злочин, скоєний в умовах неочевидності, особливо, коли є загибель багатьох людей!!! Не потрібно створювати ДБР (Державне бюро розслідувань – ред.), якщо у позбавленого процесуальної самостійності органу досудового слідства скоро залишиться тільки одна функція – внесення відомостей до ЄРДР!»
Існує Велика китайська стіна, була Берлінська, є Стіна плачу, була, нарешті, легендарна «Стіна» Pink Floyd! А ось до нашої «стіні розпилу бюджету» навіть не поставиш мародерів – немає ані стіни, ані покарань за законами воєнного часу, ані навіть мародерів. Є тільки семеро затриманих, в тому числі високопоставлених прикордонників, в тому числі і на прізвище Майданович – символічно після Майдану, чи не так?
Окрім економічних справ, є й розслідування військової прокуратури про розголошення залізничниками відомостей, що становлять державну таємницю. До речі, а скільки таємниць відвезе із собою до Польщі музикант і шоумен Войцех Бальчун? До нього в прокуратури питань немає? Навряд чи, адже якщо Бальчун почне говорити все, що знає, то не оминути лиха багатьом видатним діячам фракції БПП, якою до призначення генпрокурором керував Луценко (братам Дубневичам та Ігорю Кононенку як мінімум). Тому навіть звіту Бальчуна, анонсованого місяць тому, не було, а саме після цього мало розглядатися питання про продовження (або непродовження) контракту з ним.
Бували гірші часи, та не було підступніших – сьогодні це найкраща фраза щодо того, що діється навколо МВС. Одним із найяскравіших індикаторів того, що відбувається, є ситуація із заступником міністра Вадимом Трояном. Земляк і друг міністра Арсена Авакова без юридичної освіти й досвіду роботи в органах злітає кар’єрними міліцейськими сходами мов північнокорейська ракета – всупереч усім протестам і здоровому глузду. Про попередні скандали за участю Трояна ми ще згадаємо, але привід поговорити про цю людину саме зараз – це обшуки минулого тижня у заступника міністра внутрішніх справ у справі про вимагання хабара. Не встигло, як то кажуть, охолонути крісло після скандальної відставки заступника міністра Сергія Чеботаря, і ось знову.
Чому в Україні неможливий антикорупційний Майдан? Та тому, що в цій національній забаві беруть участь чи не всі громадяни. Ми дуже обурюємося, коли чуємо викриття чиновників і депутатів з приводу хабарів за різні «послуги». При цьому самі не вважаємо непристойним «сунути в лапу» в різних формах: «коньяк і цукерки» лікарю, «на штори» вчителю дитини, «шоколадку» паспортистці, «на пляшку» співробітнику ЖЕКу тощо. Корупція – це коли можновладці торгують тим, що їм не належить: нашими з вами інтересами, які вони найняті пильнувати. Однак саме наш із вами попит і породжує пропозицію таких послуг.
ПриватБанк знову в епіцентрі гучного скандалу. На початку робочого дня в четвер туди нагрянули детективи НАБУ в супроводі спецназу. Співробітникам фінустанови під страхом звільнення заборонили фотографувати прибульців, а також дзвонити куди-небудь. Однак для преси все це назвали… «спільною роботою банку і НАБУ», яка нібито була спланована заздалегідь. По чию душу насправді завітав десант НАБУ і чи варто переживати вкладникам колись системоутворюючого банку – про це й поговоримо.
Кібервійна все спише? Ну, нехай – сервіс реєстрації шлюбів накрив Petya. А який вірус вивів з ладу портал для абітурієнтів, які не можуть заповнити анкети для вступу до ВНЗ? Petya там точно ні до чого. Задовго до Petya були серйозні збої в роботі порталу електронних декларацій.
Колишні військові прокурори, слідчі, правозахисники, матері солдатів, політики звернулися до генпрокурора Юрія Луценка з проханням використовувати процесуальне право прокурорів і доручати справи про самогубства і вбивства військових саме військовим прокурорам – поки, що називається, в «ручному режимі», до законодавчого врегулювання цієї проблеми, тому що до парламентаріїв вони теж звернулися з проханням ініціювати внесення змін до чинного законодавства щодо повернення суб’єктної підслідності кримінальних проваджень щодо військовослужбовців військовій прокуратурі
Можливо, чинний генпрокурор Юрій Луценко їздить до попередника за консультаціями? Дійсно – юридичної освіти і прокурорського досвіду у нього немає взагалі, але не їздити ж йому до Віктора Шокіна, який зовсім недавно намагався через суд повернути собі крісло генпрокурора. А Ярема, як стверджують поінформовані джерела, мітить зовсім не на колишню свою посаду генпрокурора, а на місце Арсена Авакова – міністра внутрішніх справ. Саме тому до його офісу приїздять тільки прокурори і колишні міліціонери (як, наприклад, двічі люстрований начальник київської міліції Олександр Терещук), але не буває чинних поліцейських.
Політтехнологи могли підказати панові Пашинському ідею озвучити намір лобіювати легалізацію, щоб частково погасити конфлікт. Так що якщо документ ухвалять, то його сміливо можна буде називати «законом Хімікуса»
Максим Кречетов, для Резонансу Новий гучний скандал між «старою» ГПУ та новоствореним НАБУ вкотре засвідчив те, що фахівцям давно зрозуміло: плідно співпрацювати відомствам дуже важко, майже неможливо. Очевидно, що питання не лише в особистих антипатіях керівників та працівників, а й у, м’яко кажучи, недосконалих законах. Втім, про закони трохи згодом, ще кілька слів про цю скандальну історію
«Николай Мартыненко оплачивал Майданы, поэтому его нужно немедленно отпустить!» – такая тактика защиты подозреваемого в коррупции гигантского масштаба экс-депутата не менее постыдна, чем поведение мнимого больного Романа Насирова. Но если последний позорил только себя (а теперь и всех украинских дзюдоистов), то ветеран коррупционных скандалов Мартыненко пытается скомпрометировать оба Майдана и жертв Небесной сотни, а также убивает остатки рейтинга своей партии.
Максим Кречетов, для Резонанса Качественное расследование деятельности хотя бы отставников Насирова, Билоуса и Гонтаревой могли бы свергнуть Украину с пьедестала рейтинга самых коррумпированных стран мира. Но тут уже вопрос что перевесит: желание Банковой соблюдать гарантии неприкосновенности отставным подозреваемым в коррупции государственного масштаба или настойчивость Запада положить конец клептократии в Украине.
Максим Кречетов, для Резонанса Хочешь задержать чиновника на должности – проведи акцию под его домом. Люди Авакова из «Национального корпуса» отсрочили неизбежную отставку Валерии Гонтаревой, разрисовав её забор свиньёй с шарфом в виде российского флага и ругательствами. Помните как гневно президент Порошенко обличал активистов, устроивших акцию под домом главы Высшего совета правосудия Игоря Бенедисюка? Аваковцев под забором Гонтаревой он уже не критиковал публично, но в случае с ней глава государства в который раз продемонстрировал: он прям как Путин – ни за что не будет принимать кадровые решения под давлением. Для этого и устроили акцию?
Нет другого украинского чиновника, чьей отставки ждали бы и требовали так же, как главы Нацбанка Валерии Гонтаревой. Это при её «мудром руководстве» гривна обесценилась более чем в три раза, а также «упали» около 90 банков. При этом «дочкам» российских банков было у нас полное раздолье и максимальное содействие, в том числе безграничное рефинансирование за наш с вами счёт. После экс-генпрокурора Виктора Шокина это второй беззаветно преданный лично Президенту Порошенко чиновник, отставки которого так настойчиво добивался Запад
Отдельная большая тема – участие общественности в формировании нового Верховного суда. Вроде бы хорошее дело: под давлением западных партнёров при Высшей квалификационной комиссии судей создали Общественный совет добропорядочности (ОСД). Вот только захватили его профессиональные активисты-грантоеды. И ладно бы люди просто получали космические зарплаты из зарубежных фондов и качественно делали свою работу. Но есть большие вопросы и по персоналиям, влияющим на отбор новых судей, и к самим методам этого отбора.
Максим Кречетов, для Резонанса Общественный запрос на справедливость и народное возмущение повальной коррупцией вылились в очередной скандал, который очень сильно разозлил президента Украины. Активисты устроили пикет под домом главы прежде Высшего совета юстиции, а теперь – такого же Высшего совета, но уже правосудия Игоря Бенедисюка.
Максим Кречетов, для Резонанса Очень некрасивая история с отстранённым от должности главы Государственной фискальной службы Романом Насировым – это лишь начало конца президента-олигарха Петра Порошенко. Этот вывод напрашивается потому, что стало очевидным: Запад утратил доверие к украинскому лидеру. Задержание Насирова, возможно, действительно не было санкционировано и даже согласовано с президентом. Однако гражданин Великобритании и Венгрии Насиров – явно не последний и не главный «могильщик» политической карьеры Порошенко. Его настоящая «ахиллесова пята» – глава НБУ Валерия Гонтарева.
Максим Кречетов, для “Резонанса” Как же повезло главе НБУ! Ей не приходится возить наши с вами деньги в русские банки железнодорожными вагонами, а то и ей на рельсы могли бы лечь какие-нибудь блокадники. А так она тихо и спокойно отправляет «старшим братьям» сотни миллионов одним лишь росчерком пера.
Максим Кречетов, для “Резонанса”
Но почему же молчат правоохранители? Пусть даже Кононенко к ним и не обращался, но после обнародования и официального подтверждения информации о покушении на жизнь государственного деятеля уголовное производство прокуратура должна была открыть «автоматом». А они чего-то ждут… Ах, да, кто у нас «смотрящий» за ГПУ? Всё тот же демеркуризируемый Игорь Кононенко.
Возможно, самое лучшее, что сделал для Украины Международный валютный фонд – это заставил наших чиновников и политиков устроить привселюдный финансовый стриптиз. Аналитики-финансисты ещё поработают с сотнями тысяч деклараций и назовут общие астрономические суммы того, чем владеет наша «элита». Вернее, того, что они побоялись утаить от декларирования. Но при этом по состоянию на ПОСЛЕДНИЙ день подачи деклараций дотошные исследователи не обнаружили в них ни одного оффшора, а ведь декларировать по закону нужно ВСЮ собственность, в том числе и бизнес за рубежом. Это значит, что утаили от нас как минимум не меньше, чем показали.
Не претендуя даже на скромный гонорар дарю грантовым антикоррупционерам креативную идею их новой акции: устроить публичный приём у проктолога, который будет символизировать все сложности заполнения электронных деклараций. Логика поведения главы Центра противодействия коррупции Виталия Шабунина и его товарищей (массовки?) именно такая. Их последней (то есть крайней) акцией было развешивание трусов под парламентом – якобы именно таким образом и только они могут заставить чиновников заполнить электронные декларации в срок – до 31 октября.
Срыв «минских договорённостей», срыв переговоров в «нормандском формате», активизация военных действий в зоне АТО – каких только прогнозов не дают наперебой российские «эксперты», комментируя гибель своего подонка Арсения Павлова (Моторолы) в Донецке в это воскресенье.
Максим Кречетов, для “Резонанса”
Экс-бригадный и он же экс-депутат Киевсовета Александр Лищенко (известный также под кличкой Лича), фаворит беглого президента Юрий Иванющенко (он же Юра Енакиевский) и даже экс-генпрокурор Виктор Шокин. Вот такие интересные фамилии всплывают при «вскрытии» «почившего» год назад банка «Интеграл».
Максим Кречетов, для Резонанса Предшественник Юрия Луценко Виктор Шокин тоже лихо начинал карьеру генпрокурора, тогда говорили: «у него карт-бланш от президента», «ему терять нечего» и много чего ещё многообещающего, но всё закончилось крайне бесславно. Поэтому и на кавалерийский наскок ГПУ на Харьков общественность отреагировала вяло. Даже оппозиция, которую как бы атаковали в лице Кернеса и Добкина, почти не комментировала массовые обыски в Харькове. Но это совсем не значит, что об этом деле не интересно поговорить – очень интересно! Поехали.
Максим Кречетов, для “Резонанса”
Украинская борьба с коррупцией понесла невосполнимую утрату. Репутационную. Сам-то оконфузившийся борец Сергей Лещенко – невелика потеря, но кто нам теперь поверит за пределами и внутри Украины, что наше гражданское общество не толерантно к коррупции?
Максим Кречетов, для «Резонанса»
Скажите: ну кто захочет давать многомиллиардные кредиты стране, где миллиарды разворовываются прямо из банков, что называется, средь бела дня: под носом (если не при пособничестве) регулятора и других властей? Больше 80 банков «упали» за последние два с половиной года, но такого наглого мародёрства, как в деле «Михайловского», не было, пожалуй, ещё со времён разграбления активов банка «Украина»
Максим Кречетов, для Резонанса «Ватная журналистика» в трауре: 25 августа умер «знаменитый», «удивительный вор» Лёха Краснодонский. Вот так почитаешь о его доброте, отзывчивости и прямо-таки плакать хочется!
Максим Кречетов, для “Резонанса” Кисель, Прыщ, Москва, Савлоха/Солоха, Ассириец (Авдышев)… Даже для журналистов со стажем работы меньше 7-8 лет эти слова – пустые звуки. А когда-то они гремели не только на весь Киев, но и на всю Украину и за её пределами. Впрочем, в каждой области страны были свои знаменитые «авторитеты» и «воры в законе», им посвящали целые полосы центральные газеты и о них делали программы центральные телеканалы, для них писали песни шансонье – романтика!
Максим Кречетов, для “Резонанса”
Конфликт между украинскими силовиками сегодня официально перекочевал в политическую плоскость. Офис генеральной прокуратуры пикетировала горстка народных депутатов и активистов из различных грантовых организаций.
Максим Кречетов, для «Резонанса»
Ну вот, эйфория по поводу ареста бывшего главы фракции регионалов в ВР Александра Ефремова немного поутихла и пора порассуждать спокойно: начало ли это полноценной кампании по наказанию сепаратистов? Вывод – скорее всего нет. А теперь пройдёмся по аргументам, дающим основания для такого вывода.
Максим Кречетов, для “Резонанса”
Этой ночью произошёл самый странный «переворот» не только для Турции (где за полвека их произошло уже несколько и вполне удачно), но и, пожалуй, для всего мира. Зато турецкую «АТО» президент Эрдоган закончил в считанные часы (привет Петру Порошенко).