После начала т.н. «перезагрузки» ГБР много писал, что в Бюро незаконно увольняют государственных служащих под предлогом сокращения должностей госслужбы.

Яким шляхом піде влада, покаже лише час. Проте, чим довшим буде зволікання у вирішенні питання, тим довше НАБУ та ДБР будуть займатися переважно імітацією діяльністю, а боротьба зі злочинністю та корупцією залишатиметься гаслом та інструментом політичної боротьби. І насамкінець, запуск процедури внесення змін до Конституції щонайменше надає владі можливість відтермінувати на невизначений час вирішення питання відсутності з січня минулого року директора ДБР та питання призначеного всупереч вимогам Конституції та внесеного до реєстру корупціонерів директора НАБУ.

Щодо можливих мотивів рішення про проведення нового конкурсу, а не завершення раніше розпочатого. На моє переконання цьому є лише одне пояснення: відсутність серед вже допущених до участі кандидатів тих осіб, кого б ДБР бажало бачити переможцями. Недаремно ж конкурсна процедура прописана таким чином, що членів Ради, які будуть здійснювати контроль за діяльністю ДБР, обирає саме ДБР через призначених членів конкурсної комісії, а не безпосередньо громадяни України (шляхом рейтингового-інтернет-голосування), яких члени Ради представляють в її складі і від імені та в інтересах яких здійснюють свої повноваження.

Недоліків в діяльності ДБР дійсно багато, але не має жодного, який би не можна було виправити, усунути в достатньо короткій перспективі.  Для цього ДБР має не ховатися від громадськості, а стати обличчям до неї, вести постійний діалог, адекватно сприймати обґрунтовану та конструктивну критику. 

Сьогодні під час засідання Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності народний депутат Андрій Осадчук вказав про те, що чинний Закон не передбачає можливості заміни Президентом тимчасово виконуючого обов’язки директора ДБР.

Як для мене є очевидним, що надане цим депутатам Конституцією право законодавчої ініціативи вони використовують для досягнення зовсім інших соціально-значимих результатів, ніж ті, заради яких одну депутатку обрано Головою комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, а іншого – призначено представником Президента України у КСУ.

Ккадрове рішення керівництва ДБР про одночасне звільнення майже половини слідчих Центрального апарату Бюро в умовах гострого дефіциту кадрів, карантину, тривалості конкурсних відборів, є абсолютно бездумним та навіть можна назвати злочинним.

Чи можна виправити вищевказане та повернути діяльність ДБР у правове поле? Звичайно. Для цього лише потрібно, щоб Президент України Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський усвідомили ситуацію, що склалася з цим «перезавантаженим» правоохоронним органом, і кожний, в межах своєї компетенції, вжив необхідних заходів, а саме:- призначити у законний спосіб керівника ДБР; забезпечити постійний парламентський контроль за діяльністю ДБР; розблокувати діяльність інституту цивільного контролю за ДБР.

Нажаль, чинна тимчасова очільниця Бюро помилково оцінює теперішній юридичний стан органів досудового розслідування Бюро. Але вся відповідальність за нею, навіть якщо зараз слідчі Бюро і здійснюють розслідування, а слідчі судді розглядають та ухвалюють рішення за їх (слідчих) клопотаннями.

Відповідно до ст. 57 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку,

Зараз же у т.в.о. директора ДБР Ірини Венедіктової є всі можливості виправити помилки та недоліки попереднього керівництва та нарешті запустити роботу як РГК при ДБР, так і Дисциплінарної комісії. Для цього потрібно лише опублікувати на сайті Бюро відповідний наказ ДБР від 21.10.2019 №285.

На мій запит НАЗК повідомило, що на таких членів не тільки не поширюється обов’язок декларування, але й обов’язок вживати заходів щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів. І це при тому, що міжнародні неурядові організації, проекти міжнародно-технічної допомоги та дипломатичні місії не мають жодного права брати участі в управлінні державними справами. Кожний, звичайно, може зробити свої висновки щодо такого стану речей. Комусь такий підхід звичайно ж сподобається, в першу чергу самим членам кадрових комісій

Подати цей запит мене спонукало те, що до складу всіх кадрових комісій Офісу Генпрокурора/ГПУ (їх всього 9) включені особи (по 3 в кожну), які делеговані міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародно-технічної допомоги та дипломатичними місіями.

Можна стверджувати про існування загрози порушення встановленого Законом строку обрання директора ДБР. Нагадаю, що граничний строк для обрання директора ДБР – 25 квітня цього року.
Одночасно, затягування питання зі створенням цієї Конкурсної комісії прямо впливає і на формування іншого важливого підрозділу Бюро – підрозділу внутрішнього контролю

Як учасник «конкурсу» на посаду Голови НАЗК та громадянин подав адміністративний позов, в якому прошу скасувати вищевказане розпорядження Уряду України від 28.10.2019 про затвердження складу Конкурсної комісії та скасувати рішення конкурсної комісії, в т.ч. і про визначення переможця

З’ясувати дійсне навантаження на слідчих ДБР в центральному апараті та в теруправліннях можна було б за умови існування та публікації вищевказаної статистичної інформації, але її немає. Звісно, керівнику ДБР зручно, коли така інформація відсутня, коли сторонній спостерігач (наприклад, я або будь-який інший громадянин) позбавлений можливості оцінити та проаналізувати роботу ДБР, надати оцінку роботі Бюро. І це не тільки зручно, але й створює можливості для маніпуляцій

Директор ДБР Р. Труба мав можливість, а в силу вимог Закону – зобов’язаний створити умови для проведення конкурсу до підрозділів Внутрішнього контролю Бюро, зобов’язаний створити та забезпечити діяльність Дисциплінарної комісії ДБР, Ради громадського контролю при ДБР. Вважаю, що затягування із прийняттям кадрового рішення стосовно директора ДБР лише посилює негативні наслідки його діяльності.