Президент не придумав нічого кращого як узурпувати склад Конституційного суду. Тому, на жаль, саме Гаранту вигідна конституційна криза, а чи розуміють у команді Президента всі ризики і наслідки? Не впевнений!
В Кримінальному кодексі України є стаття 375, якою передбачено відповідальність за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови. Ця норма виглядає суперечливою з точки зору положень Конституції України, що гарантує незалежність судової гілки влади від будь-якого втручання.
За цими змінами Регламенту розгляд банківського законопроекту буде незаконним. Чому? Тому що цей проект приймався і правки до нього вносились, коли були чинні норми Регламенту – про розгляд всіх правок і пропозицій у сесійні залі. Зворотної дії в часі закон немає, а в перехідних положеннях депутати не визначили, що норми закону про зміни поширюватимуться на розгляд законопроектів, які готуються до другого читання.
Заради нього збирають позачергове засідання Верховної Ради, за його прийняття обіцяють гроші від МВФ, в соцмережах запустили хештег #ніДефолту, а всіх незгодних з ним називають прибічниками Коломойського. Він – це славнозвісний законопроект № 3260, більш відомий як антиколомойський.
На мою думку, народні обранці повинні збиратись на засідання, у передбаченому Конституцією України і Регламентом порядку, використовуючи при цьому всі можливі засоби захисту проти вірусу. Сьогодні вони покликані захищати державу так само, як медики борються за здоров’я пацієнтів, чи військові утримують лінію фронту.
Чехія, декілька штатів США, Естонія, Болгарія, Іспанія, Кіпр, Румунія, Сербія, Угорщина вже запровадили надзвичайний стан. Чи приєднається до них Україна. Невдовзі стане відомо.
Нагадаю нашій владі пряму норму Конституції України, а саме ст. 39, яка гарантує право на мирні зібрання і передбачає: обмеження права збиратися мирно може встановлюватися судом. І це лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку, зокрема і для охорони здоров’я населення. А тому уже нові профани, для цього потрібно рішення СУДУ.
Як бачимо, влада робить такий собі рестарт. Але рестарт через півроку виглядає дивним. Ці півроку просто втрачено. Насправді, так політика не робиться. З таким успіхом, давайте почнемо нашвидкоруч ухвалені закони поправляти. Процес може бути безперервним, але від того страждатимемо ми. Бо переформатування міністерств займає час, який можна було б використати для впровадження змін.
Виборчу реформу по праву можна назвати багатостраждальною, адже говорять про неї вже давно, здається ще з часів незалежності. А от змінювати щось почали лише 5 років тому. Новий Виборчий кодекс, який ухвалив попередній парламент і заветував нинішній президент, знову готується до розгляду в парламенті після всіх внесених правок
Інститут народної законодавчої ініціативи, який полягає в можливості громадян ініціювати конституційні або законодавчі зміни через внесення законопроекту до законодавчого органу або винесення на референдум, є поширеним у багатьох європейських державах. Своєрідною народною ініціативою в Україні нині можна назвати петиції на сайті Верховної Ради, де кожен громадянин може подати пропозицію і в разі набрання достатньої кількості голосів, депутати мають виконати волю народу і розглянути її.
Народні депутати ухвалили суперечливий президентський законопроект про діяльність органів суддівського врядування (№1008). Він передбачає припинення повноваження чинного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), зменшення складу Верховного Суду, встановлення невизначених підстав для звільнення членів ВККС тощо.
Усунення Президента США з поста в порядку імпічменту – це досить складний і тривалий процес. Взагалі, таких спроб в США було всього чотири, вже чотири.
<em>Сьогодні депутати Верховної Ради приступили до ухвалення своїх перших законопроектів. Серед них декілька таких, що додають президенту, парламенту і навіть народові нових повноважень. Цікавим є той факт, що завжди конституційні зміни обговорювались широким колом експертів, зокрема і міжнародних. А наразів декілька змін, які, по суті, ніким взагалі не обговорювались (за виключенням недоторканності).</em>Тож виникає питання, чи будуть такі зміни ефективними і для кого саме.<br />
Розглянемо їх детально.<strong>№ 1014</strong> – надає президенту право утворювати незалежні регуляторні органи, що здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання в окремих сферах, призначати на посади та звільняти з посад їх членів, утворювати НАБУ, призначати на посади та звільняти з посад Директора НАБУ і Директора ДБР.Ухвалення таких змін суттєво розширить повноваження Президента України та збільшить його вплив на правоохоронні органи. Відтепер НАБУ та ДБР будуть фактично підконтрольні йому. До того ж і парламент формально буде долучений до процесу утворювання НАБУ, призначення та звільнення його Директора і директора ДБР. Хоча, як рекомендують міжнародні експерти, НАБУ як орган, що покликаний здійснювати розслідування корупційних злочинів високопосадовців, має бути незалежний від всіх гілок влади.Збільшать повноваження президента і надання права утворювати незалежні регуляторі органи. Проте, в яких саме сферах президент може створювати такі органи в нормах законопроекту чомусь не визначено. На практиці, це дозволить Главі держави на свій розсуд, без жодних обмежень, утворювати контролюючі органи.Виглядає так, що президент перебирає всю владу на себе, як було за всіх очільників держави. Мета таких дій, на мою думку, – створити важелі впливу в системі стримувань та противаг. Збільшуючи контролюючі органи, ми перетворюємось на президентську, а не парламентсько-президентську республіку, надаючи президенту представників в усіх гілках влади. Отримавши контроль над правоохоронними органами, які здійснюють контроль над політиками, робить парламент незахищеним в парламентсько-президентській республіці.<strong>№ 1015</strong> – пропонується включити народ до переліку суб’єктів законодавчої ініціативи. Простими словами – кожен матиме право подавати законопроекти в порядку, визначеному Конституцією України та законами України.З одного боку – це напрочуд демократична ініціатива, з іншого – надання народові необмеженого права законодавчої ініціативи може погіршити роботу парламенту і його комітетів, які зобов’язані будуть розглядати всі зареєстровані документи. Уявіть, який це може бути обсяг роботи.<br />
Поданий законопроект можна розглядати лише разом із проектом закону, який би врегульовував порядок реалізації народом свого права законодавчої ініціативи. Потрібно деталізувати цю норму Конституції.<br />
Ухвалення такого законопроекту, може бути ширмою коли народу дають повноваження, але і себе не обділяють.<strong>№ 1016</strong> – пропонує надати парламенту повноваження призначати на посади та звільнення з посад Уповноважених Верховної Ради України за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах.Але це буде не лише Уповноважений ВРУ з прав людини, а й інші Уповноважені. І яка кількість їх буде призначена та в яких саме сферах, на жаль, не визначено. А тому для об’єктивної оцінки доцільності запровадження такої норми проект закону мав би бути доповнений хоча б назвами Уповноважених разом із сферами їх діяльності.Окрім того, не варто забувати про те, що кожен Уповноважений матиме свій офіс. А це означає збільшення видатків з державного бюджету.Наразі без запроваджених змін поряд із Уповноваженим ВРУ з прав людини, Уповноважений Президента України з прав дитини, а також бізнес-омбудсмен. Такі посади можуть запроваджуватися і без внесення змін до Конституції України, яка має містити лише найбільш основні і засадничі норми.Уявіть, що в нас з’являться «наглядачі» за всіма сферами життя людей, наприклад, за правоохоронною системою. Навряд чи це плюс для нової України.<strong>№ 1028</strong> – також збільшує повноваження ВРУ. Пропонується, що вона тепер може створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи в межах коштів, виділених у Державному бюджеті.З одного боку, це може позитивно вплинути на роботу парламенту. До того ж, такі органи пропонується створити лише в межах коштів, виділених з Держбюджету на функціонування парламенту. З іншого боку, виглядає дивним, чому законопроект пропонується внести зміни до ст. 85 Конституції України, коли питання про органи, які можуть створюватися ВРУ, вирішується у ст. 89 Основного закону.<br />
Тож, якщо вже і вносити зміни, то лише в ст. 89.Як бачимо, усі зазначені законопроекти мають певні недоліки. Саме через відсутність їх обговорення. І виглядає так, що в них немає системності, а відтак – необхідність саме цих змін у багатьох викликає сумніви. Тож наразі треба обговорювати запропоновані документи і позбавляти їх неточностей та безсистемності.Окрім того, питання, кому збільшення повноважень президента і право створювати регуляторні органи і призначати Уповноважених, буде вигідним – відкрите…
Поки Україна готується до нового політичного сезону, в одномандатному виборчому окрузі №210 (Чернігівська область) досі тривають вибори. І це при тому, що встановлені законом граничні строки на оголошення результатів вже давно минули. Але окремі кандидати в депутати з особистих мотивів ставлять під сумнів волевиявлення українців.
Яка доля Нормандського формату? На мою думку, тут є два варіанти. Перший – збереження декларативно-ідеологічної функції. Другий – переформатування. Чимало експертів погоджуються, що з боку Заходу потрібні радикальні кроки. В умовах глобального світу немає нічого радикальнішого, аніж економічний тиск. На жаль, фінансові інтереси Заходу дуже часто переплітаються із російськими. Це апріорі унеможливлює будь-які рішучі дії в протистоянні агресії Кремля. Неспроможність відкриття другого фронту – нанесення потужного економічного удару по Росії – це Ахіллесова п’ята як лідерів Нормандського формату, так і загалом світового співтовариства, яке роками висловлює «стурбованість», але відмовляється підвищити ставки.
Пенсійного фонду, до яких почали звертатися громадяни про перерахунок пенсії, вирішили, що самого рішення Суду їм недостатньо. Вони вважають, що оскільки у вердикті КСУ не передбачено порядку його виконання, тому й питання про перерахунок зможуть розглянути лише після надходження відповідних роз’яснень від Мінсоцполітики. Ось так! КСУ для службовців з Пенсійного фонду не є авторитетом. Мовляв, лише після роз’яснення від Міністерства вони і перераховуватимуть пенсії. А без нього – нічого робити не збираються. Що ж, чиновникам варто нагадати про існування ч. 4 статті 382 Кримінального кодексу України, в якій передбачено, що умисне невиконання службовою особою рішення Конституційного Суду України карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Порядок притягнення до відповідальності за цією статтею чітко визначений в Кримінальному процесуальному кодексі України.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою заборонив Сергію Козьякову виконувати повноваження члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Окрім цього, він зобов’язав включити до складу ВККС С. Остапця, як члена ВККС призначеного на підставі наказу голови ДСА, замість іншого члена ВККС – Станіслава Щотки. Цей вердикт суд ухвалив у зв’язку з тим, що у С. Козьякова та С.Щотки закінчився визначений законом строк повноважень.
У теорії конституційного права є таке поняття як органічні закони. Тобто – це нормативні акти, необхідність прийняття яких чітко передбачена Конституцією певної держави. Наприклад, ст. 83 Основного Закону України передбачає, що порядок роботи ВРУ встановлюється Конституцією та Регламентом. Натомість, в кулуарах Верховної Ради України сьогодні збирають підписи для реєстрації проекту закону «Про Президента України». Логічно, що такий закон також мав би бути органічним, оскільки визначає статус і порядок здійснення повноважень Глави держави. Мав би бути, але не є. Чому? Спробую дати на це чітку юридичну відповідь.
Сьогодні Конституційний суд України, можливо, нарешті визнає неконституційність ЗУ “Про очищення влади”.
Без перебільшення, документ у чинній редакції є політичним і не має нічого спільного з правом. Як представник України у Венеційській комісії, я про це неодноразово наголошував, попри постійну критику, яка лилась на мене з боку люстраційних активістів.
Попри суспільне обурення щодо розміру зарплат топ-чиновників «Нафтогазу» ніхто в уряді не збирається їх «урізати». Мовляв, ви собі говоріть, а ми своє знаємо. Як і ніхто не виявляє бажання звільнити пана Коболєва. Навпаки, Наглядова рада пропонує йому продовжити контракт і збільшити заробітну плату.
Можливо, влада вирішила підтримати фінансово «Укрпошту», або ж не знає реальної кількості отримувачів субсидій? Або ніхто насправді 4 млн листів не надрукує? Оберіть свій варіант. А, точно, з нагоди 8 березня. За прикладом сім’ї Гладковських можна буде провести чудовий корпоратив. Урядовці та їхні жінки на нього заслужили. Коли вже ніхто не соромиться бенкетувати з армійських грошей, то з листів і поготів. Тоді смачного, не заляпайтесь.
Замість того, аби дійсно побороти рейдерство, недобросовісних реєстраторів відсторонити від професії, виправити системні помилки, влада пропонує порушникам підняти кваліфікацію! Що це за перевиховання, де тут логіка? Порушив закон – відповідай за це. Все має бути чітко і фахово визначено в законодавстві. Натомість нам нав’язують якісь ігри з тестуванням, а професійним кадрам, зокрема нотаріусам, просто не дають нормально працювати. Коли вони вже наїдяться?…
Законодавство України не передбачає можливості проведення референдумів, а тому питання про членство в НАТО може бути винесено на всенародне обговорення винятково у разі прийняття нового закону про референдуми. Власне, це той крок, який було б доцільніше зробити перед тим, як ухвалювати «історичні» зміни до КУ задля здобуття додаткових електоральних балів. Впевнений, українцям є що сказати владі, зокрема і щодо нашого стратегічного євроатлантичного вибору.
Таких рішень про поновлення можна було б уникнути, якщо б процес звільнення з посади відбувався згідно букви Закону. Досвід нашу владу нічого не вчить, тепер до списку судових поновлень на посаді після Бочковського, добавився ще і Насіров.
Цікаво, а транзит газу з країни агресора до ЄС буде? І чи ЄС готовий надати політичний притулок біженцям з країни, де оголошено воєнний стан? Бо вони точно будуть. Так що пані Меркель і всім «занепокоєним» варто уже сьогодні розуміти, що російська агресія – це не лише проблема України. Це реальна загроза для всіх. Одних телефонних розмов з Києвом тут замало.
Влада звітує, що в країні успішно реалізовується судова реформа. Однак досі чимало судів у нашій країні пустують. Виявляється, там, банально, немає кому працювати. Відповідно, громадяни не можуть реалізувати свої конституційні права. Чи реально змінити ситуацію? Спробуймо розібратись.
Президентський законопроект хоч і визначений як невідкладний до розгляду, однак потребує суттєвого доопрацювання. Адже наразі вся ця реформа адвокатури аж ніяк не полегшує і не покращує нікому життя.
Якщо влада хоче змінювати одну модель на іншу, то спершу нехай доведе 100%-ву неефективність першої. Наразі я, як адвокат, не бачу, аби чинна система себе настільки дискредитувала, що її необхідно так кардинально змінювати. Хоче це не означає, що її не потрібно вдосконалювати. Дуже б не хотілось, аби важливі державні рішення ухвалювались з-під коліна.
Хотів написати привітання до дня юриста, а вийшло про наші проблеми професії. Бо креативність влади – це круче ніж героїн. Те, що чудять сьогодні при владі, нормальна людина просто ніколи не зможе передбачити. Нове ноу-хау – «сурогатні» нотаріуси! Знаєте, як є натуральна шкіра, а є шкірзамінник – дерматин. Так і тут.
В проекті бюджету також передбачено зменшення видатків на окремі медичні програми. З огляду на весь той хаос, який відбувається у медичні сфері, це додатковий цвях в її труну.
Реалії вітчизняних музейних фондів – м’яко кажучи, плачевні. Чого лише варті всі ці історії про таємничі зникнення коштовних експонтатів, а потім – не менш дивовижні їх появи в приватних колекціях топ-чиновників та бізнесменів. Це тема не одного журналістького розслідування. Шкода, що часто не правоохоронних органів. «Чорний ринок» музейних скарбів – не єдина проблема, з якою держава відчайдушно не бореться. Виявляється, в Україні немає детальної системної інформації про стан справ в цій галузі. Виходить, музеї є, гроші які-не-які з держбюджету виділяють, а що там відбувається – нікому не цікаво.
В Україні майже 90% пенсій не дотягують до реального прожиткового мінімуму. Відповідно, уряд не в змозі забезпечити навіть фізичне виживання абсолютної більшості пенсіонерів. При цьому, подаючи Основи бюджетної політики, Кабмін фактично проігнорував рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 квітня.
Втрати від корупції на українській митниці “складають набагато більше десятої частини надходжень в державний бюджет і вдвічі перевищують суму кредитів, які Україна має намір прийняти в МВФ, ЄС і Світового Банку в 2018 році”.
В обох скаргах запропоновано застосувати до керівника САП дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.
Однак у ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що звільнення з адміністративної посади заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратуру здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України та винятково з підстав, передбачених частиною першою ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». А саме – якщо він не може виконувати свої повноваження за станом здоров’я. Натомість, як в дисциплінарній скарзі Генерального прокурора, так і в дисциплінарній скарзі Директора НАБУ, не наведено жодних доказів, які б підтверджували саме таку підставу для звільнення. Так де ж тут юридична логіка? Її немає. У цій історії мало, власне, правового підґрунтя, зате дуже багато – політичного. Усе виглядає, як чергова хитромудра розправа з неугодними, яку намагаються прикрити законом. В принципі, нічого нового – «ручне правосуддя». Все по-українськи.
Показово, що керівництво Міноборони не забезпечило належного реагування на рекомендації Рахункової палати за результатами попереднього контрольного заходу. Ніхто і пальцем не повів, аби усунути причини допущених порушень, які набули системного характеру. І звісно, як у нас зазвичай відбувається, посадові особи, які допустили зловживання при витрачанні бюджетних коштів в попередні роки, до відповідальності не притягнуті! Ніхто. Ось вам приклад корпоративної солідарності: ви собі розслідуйте, а ми «своїх» не чіпаємо. Звісно, ніхто не хоче руйнувати налагоджену систему, яка так послідовно, і не перший рік збагачує високо достойних генералів.
Будівництво Керчинсьткого мосту – це не лише чергова маразматична ідея Кремля, а й можливість для нас відстояти свої інтереси та тиснути на агресора усіма можливими законними методами. Лише так можемо протистояти у цій гібридній війні, заганяючи Росію в глухий кут її беззаконня
Я не кажу, що нам також потрібно 30 років створювати Вищий антикорупційний суд. Україна – не Норвегія. Але от що можемо у них запозичити – так це сам принцип державницької роботи, системність розробки та ухвалення важливих законопроектів, вміння слухати, насамперед, своїх громадян, доходити якогось консенсусу, а не йти на поклін до кредиторів при першій ліпшій нагоді. А потім з дитячою наївністю виправдовуватись, чому не вдалось.
Минулого року уряд спільно з парламентською провладною більшістю, використовуючи сумнівні махінації, уникнув звіту щодо виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів за 2017 рік. Вочевидь, це з розряду «закритої політики» – більш органічної для провладних еліт. Аналогічна ситуація може повторитися і в 2018-му. Оголошений в квітні звіт Кабміну перенесли на кінець червня. Однак ніхто не дає гарантії, що влітку суспільство почує пояснення, чому Україна виявилася на межі соціально-економічної катастрофи.
Право кожного українця – знати, що на нього чекає, які плюси і мінуси будуть від членства України в НАТО. Лише тоді можна досягнути бажаного консенсусу, а не у звичній для наших політичних еліт совковій традиції нав’язувати людям «правильну» картину світу.
Безумовно, членство в НАТО – це потужний механізм міжнародного захисту від дій агресора. В першу чергу – від Росії. І такий захист нам дуже потрібен.
В результаті маємо ще один варіант «Мертвих душ» з неіснуючими лікарями, програмістами, інженерами та науковцями. І живуть вони у своїй віртуальній і щасливій Україні, ще й реформами страшенно задоволені. Очікувати перепис населення до виборів президента вже точно не варто. І це зрозуміло абсолютно всім. Реальну картину поки що можемо розуміти, спираючись на дані з Європи, де фіксують черговий мільйон робочих рук з України. Але головне – щоб нинішні «віртуальні душі» не взяли активну участь у президентських виборах. Адже вони вже точно проголосують за гаранта щасливого життя у світі Держстату. Ось так Україна зі своїми 42 мільйонами щасливих людей може стати щасливою, але, на жаль, віртуальною державою.
Володимир Пилипенко, для Резонансу Перед тим як починати обговорення проекту держбюджету на 2018 рік, уряд і центральні органи виконавчої влади мали б бути повністю укомплектовані. Народні депутати, а через них – весь народ України – мають право бачити, хто саме отримує доступ до розпорядження бюджетними коштами, хто провадитиме державну політику і що найважливіше – хто нестиме персональну відповідальність за вже проведені та прийдешні реформи. Тіньові реформатори – це точно не те, що потрібно Україні, яка вже по горло сита порушенням на кожному кроці закону та політикою ручного режиму керування.
У чому ж полягає головна зміна, запропонована медреформою. На жаль, вся суть в тому, що медицина перетворюється в бізнес, а пацієнт стає клієнтом. Реформатори пропонують розділити медичні послуги на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою за принципом співоплати і платні. Втім, як стверджує в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, принцип співоплати за результатами розгляду закону у другому читанні, виключили.
Парасюк побив керівника Держохорони. Гелетей назвав нардепа «гавнюком», а той його – «тварюкою». Тимошенко назвала Ляшка «чіхуахуа» і Бобіком президента. У відповідь про себе почула, що вона – «брехуха»
Венеційська комісія підтримує ідею створення Антикорупційного суду в Україні. Але, прочитавши сам висновок, як людина, яка понад чотири роки пропрацювала у ВК, розумію, що Комісія даючи юридичну оцінку була зв’язана і поточною політичною ситуацією. Адже в тексті документу чітко прописано, що створення Антикорупційного суду зумовлено перш за все рекомендаціями міжнародних донорів та МВФ. Звідси і рекомендації, хоча і дуже обережні, щоб фактичну участь в утворенні такого суду брали міжнародні донори. Через процедуру обрання суддів.
Створення окремого антикорупційного суду не стане панацеєю для боротьби з корупцією. Окрім цього, це взагалі нетипово не лише для Європи, а й для світової практики. Можна на пальцях однієї руки (і то буде забагато) перерахувати країни, де практикується створення такого суду. Не може бути замкнутого циклу, коли у правоохоронного органу є свій суд, який перетворюється на звичайнісінький інструмент реалізації потрібних «планів». Такий собі філіал, а не місце, де вершиться правосуддя.
У більшості країн ЄС депутат користується так званим матеріальним імунітетом. Тобто його не можуть притягнути до відповідальності за виступи або голосування під час виконання депутатських повноважень. У тій же Німеччині та Данії це правило поширюється тільки на діяльність у рамках парламенту і його органів. У Чехії чи Франції – і поза стінами парламенту. Тобто депутата не можна “притягнути” і за свою політичну позицію, висловлену, наприклад, на зустрічі із виборцями.
Не лише українська громадськість занепокоєна форматом обрання Омбудсмена. Західні партнери також висловились доволі чітко у цьому питанні. Міжнародна правозахисна організація Freedom House закликала Верховну Раду «розглянути широке коло кандидатів та провести активні консультації з громадянським суспільством». Зокрема, «відкласти офіційне голосування у парламенті, якщо буде така необхідність».
Сьогодні у відставку пішов міністр інформаційної політики Юрій Стець. Пішов тихо і непомітно, як і прийнято все робити у цьому міністерстві. Тим не менше – це друга за значимістю інформаційна подія в цій установі. Першою було призначення Юрія Стеця на посаду міністра.
Президент України впроваджує аналогічні рішення, як і в комуністичному Китаї, який точно не є зразком демократії для України. Чи все ж таки є? Заборонами ми копіюємо гірші практики агресора, дзеркально повторюючи дії Кремля. Навпаки, відкритість і свобода повинні бути конкурентною перевагою України.
Гройсман та його чиновники – це не Охрім. Вони самі не ходять в тій “бюджетній” свитці, яку пошили для решти українців. Тому, й дозволяють собі такі “фокуси” з перекроюванням. Адже, сміятися будуть не з них. Точніше, це вони й насміхаються таким чином з простих громадян, перетворених ними ж на підлатаних Охрімів.
В українському лексиконі за останні кілька років з’явилось нове, символічне слово – недореформи. Воно дуже влучно пояснює безліч законодавчих ініціатив в державі, які замість впровадження реальних змін лише імітують державотворчі процеси. Не виняток і соціальна сфера. Українська влада в буквальному розумінні слова «зачистила» соціальний сектор – на сьогоднішній день скасовано майже всі соціальні пільги, які існували до 2014-го року
Адвокатська спільнота сьогодні перебуває в ступорі. Адже цілком зрозуміло, що держава створила такі умови, де їхні права брутально нівелюються.
В Європейському суді з прав людини розпочали справу проти України. Позивачі – люстровані чиновники. Рішення у цій справі, метафорично висловлюючись, стане вироком не тільки псевдореформованій судовій системі, яка показала свою неспроможність захистити права українських громадян, а й лідерам політичної більшості, що так і не змогла виправдати сподівань виборців та виконати історичну місію з очищення влади.
Вже третій рік в Україні триває люстрація, хоч коректніше цей процес називати – імітацією очищення влади або великим дерибаном посад.
З кожним днем ряди служників Феміди рідшають. Один за одним судді з багаторічним стажем роботи оголошують про бажання добровільно піти у відставку. За інформацією Вищої ради юстиції з початку цього року від суддів надійшло близько 1000 заяв на звільнення. Загалом, майже 3000 осіб готові раз і назавжди розпрощатись зі своєю мантією.
Представники так званих “ДНР” і “ЛНР” пропонують Києву обміняти 47 українських військовополонених на 618 їхніх бійців. Цю інформацію у Мінську озвучив представник Росії в тристоронній контактній групі по Донбасу Борис Гризлов.
Нам потрібно нарешті відійти від популізму, а опиратися на факти. І тоді не доведеться гадати на зорях – хто і де краде, і чи взагалі краде.
День Конституції – день свідомих українських громадян. Тих громадян, які справді люблять свою країну, які поважають своїх співгромадян, які сортують сміття, які паркуються де треба, а не на газонах, які усміхаються один одному і мають чисте сумління перед законом і перед країною. А ще – це день свідомої влади. Влади, яка поважає Конституцію і дотримується її норм
За розмовами про судову реформу та ухвалені для цього законопроекти непоміченою залишилася важлива новина. Вищий адміністративний суд України 31 травня скасував постанову Верховної Ради України про розпуск Коцюбинської селищної ради.