Бюро економічної безпеки відкрыло серію кримінальних проваджень проти п’яти українських авіаперевізників у зв’язку з перекваліфікацією лізингових платежів за користування повітряними суднами як роялті. Слідчі стверджують, що частина лізингових виплат мала б оподатковуватися в Україні, натомість авіакомпанії вказують, що їхні операції відбуваються за кордоном і захищені положеннями конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Серед компаній, проти яких порушені справи, згадуються ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ), ПрАТ “Авіакомпанія Константа”, ТОВ “Н3ОПЕРЕЙШІНС”, “Урга” та “Скайлайн”.
Про це розповідає Резонанс
Суть претензій і правова колізія
Ключовий спір полягає у підході слідчих БЕБ: лізингові платежі, які здійснюються на користь нерезидентів і пов’язані з експлуатацією літаків за межами України, пропонується кваліфікувати як роялті. Така інтерпретація означає, що ці виплати нібито мають джерело походження в Україні і підлягають утриманню податку за українськими ставками. Авіакомпанії та експерти з міжнародного оподаткування це оскаржують, наголошуючи, що економічний зміст операцій і норма міжнародних угод свідчать про інше: якщо літаки експлуатуються поза межами України, доходи від їх використання оподатковуються у відповідних юрисдикціях, де фактично генерується прибуток.
“Питання оподаткування авіаційного лізингу – це не абстрактна академічна дискусія. Авіаційний парк України майже повністю знаходиться за кордоном. Усі українські авіакомпанії — МАУ, SkyUp, “Роза Вітрів” та інші — орендують повітряні судна через лізингові структури, часто зареєстровані у юрисдикціях з розгалуженою мережею КПО (конвенцій про уникнення подвійного оподаткування – ред.): Кіпр, Ірландія, Велика Британія. Якщо Україна систематично оподатковуватиме лізингові платежі, кваліфікуючи їх як роялті — це означає зростання операційних витрат авіакомпаній. У підсумку — або дорожчають квитки для пасажирів, або авіакомпанії зазнають збитків, або ж іноземні лізингодавці відмовляються від співпраці з українськими партнерами на стандартних умовах. Жоден з цих варіантів не є прийнятним для країни, яка прагне відновити авіаційну мобільність після війни”, – зазначила керуючий партнер LAW GUIDE, експерт з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.
Підставою для такої практики називають статтю, опубліковану Державною податковою службою у період керівництва певних посадовців, яка трактує фінансовий лізинг як виплати роялті. Юристи та експерти вказують, що конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над національними інтерпретаціями у випадках суперечностей, тому примусове донарахування податку може призвести до подвійного оподаткування та поставити під сумнів довіру іноземних партнерів до України як податкової юрисдикції.
Конкретні кейси та аргументи сторін
У випадку МАУ у матеріалах слідства йдеться про те, що літальні апарати, узяті в лізинг, вважаються інтелектуальною власністю, а виплати за їх використання — роялті. Аналогічні претензії спрямовано до ПрАТ “Авіакомпанія Константа”, яка орендовувала літаки у компанії-нерезидента з ОАЕ; слідчі вважають, що застосування положень Конвенції між Україною та ОАЕ дозволило уникнути утримання податку на доходи нерезидента, що, на думку БЕБ, призвело до недоотримання бюджету на суму близько 28,3 млн грн.
У справі ТОВ “Н3ОПЕРЕЙШІНС” БЕБ перевіряє виплати за лізинг вертольотів і двигунів, вказуючи на можливу несплату податків у розмірі понад 71 млн грн. Водночас у матеріалах реєстру кримінальних проваджень зазначено, що жодної податкової перевірки, яка б виявила порушення, не проведено. Керівництво компанії посилається на висновки міжнародної аудиторської фірми та судово-економічну експертизу, які підтверджують правомірність застосування міжнародних угод і відсутність підстав для оподаткування цих виплат в Україні.
У справах проти “Урга” та “Скайлайн” аналогічна логіка: слідство ставить під сумнів застосування нульових ставок за конвенціями з Сінгапуром та Туреччиною відповідно і кваліфікує лізингові платежі як роялті. Для “Скайлайн” перевіряючі оцінили можливі втрати бюджету більш ніж у 83 млн грн. Водночас представники компаній і податкові юристи зауважують, що податкові органи багато років не знаходили порушень у цих операціях і що нинішні претензії виглядають як зміна практики постфактум.
Експерти з міжнародного оподаткування підкреслюють: якщо резидент юрисдикції сплачує податки за фактичним місцем отримання доходу, міжнародні конвенції обмежують право іншої держави додатково оподатковувати той самий дохід. На практиці це означає, що для оренди рухомого майна часто застосовується норма про прибуток підприємницької діяльності, а не правило про роялті, і за відсутності постійного представництва нерезидента в Україні податкові наслідки в Україні відсутні.
Поточна хвиля проваджень створює системний ризик: будь-яка авіакомпанія, яка орендує літаки за кордоном, може опинитися під загрозою кримінального переслідування за податковими претензіями. Це підриває конкурентоспроможність українських перевізників, ускладнює доступ до міжнародного лізингу й може призвести до зростання операційних витрат або втрати партнерів-лізингодавців.
Крім того, практика односторонньої зміни підходів до оподаткування без внесення відповідних змін до законодавства та без урахування пріоритету міжнародних угод ризикує нашкодити іміджу України як надійного партнера для іноземних інвесторів та контрагентів.
Юридичні фахівці й представники авіаринку наполягають на необхідності ясності та стабільності податкової практики: без чітких правил і послідовного застосування конвенцій відновлення авіаційної мобільності та повернення активів в Україну після війни може ускладнитися.