Катастрофа літака АН-26 в Чугуєві Харківської області шокувала все суспільство. Яка причина трагедії? Чому така велика кількість загиблих? Ці питання виникають не лише у мене.
Безпека польотів була і залишається однією з основних умов збереження життя та здоров’я членів екіпажу повітряного судна, пасажирів, а також людей, що перебувають на землі.
Пригадую 2002 рік, коли на аеродромі „Скнилів” сталася авіакатастрофа під час виконання демонстраційного польоту літака Су-27уб. Тоді досудове розслідування здійснювалося слідчою групою, до складу якої було залучено більше 50 слідчих як військової прокуратури так і територіальних правоохоронних органів. На мене було покладено обов’язок керівника слідчої групи.
Зокрема, всебічно було досліджено питання причин, за яких падіння літака сталося безпосередньо на людей та призвело до великої кількості загиблих і травмованих.
Ключовими у розслідуванні були питання безпеки польотів, адже їх недотримання і призвело до великої кількості жертв на аеродромі „Скнилів”.
Порушення полягали у виконанні пілотажу над місцем знаходження людей; у випуску у політ непідготовленого екіпажу; заміні літака перед польотом на інший, на якому льотчик раніше не виконував польотів. Усі зазначені фактори негативно вплинули на безпеку польоту і перебували у причинному зв’язку з трагічними наслідками.
З урахуванням зазначених обставин пред’явлено обвинувачення у порушенні правил польотів та підготовки до них 10 військовим службовим особам, які мали б забезпечити безпеку демонстраційного польоту, але цього не зробили - від Командувача Військово-Повітряними Силами Збройних Сил України до льотчика, що безпосередньо виконував пілотаж.
Проаналізуємо, чи зроблені у військовій авіації належні висновки з питань безпеки польотів упродовж 17 років після „Скнилівської трагедії”?
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на цей час є найбільшим вищим військовим учбовим закладом, що займається підготовкою військових кадрів для Повітряних Сил Збройний Сил України. Це Альма-матер нинішніх військових льотчиків, і саме там курсанти отримують відповідні початкові знання у тому числі, щодо безпеки польотів, які у подальшому стають фундаментом їхньої льотної діяльності.
Проведення навчальних польотів регламентовано відповідними нормативно-правовими актами. Зокрема, передбачається використання учбових літаків, обладнаних двома місцями керування – для інструктора та того, якого навчають. Організація таких польотів здійснюється за відповідними службовими інструкціями та програмами.
22 вересня 2012 року на Чугуївському аеродромі сталася катастрофа літака Л-39, унаслідок якої загинув курсант Наконечний Микола під час виконання навчального польоту. Під час досудового розслідування цієї авіаційної події слідчими виявлено порушення правил безпеки польотів, які полягали у допуску до самостійного польоту курсанта Миколи Наконечного з хворобою зору, прояви якої чомусь не були виявлені ні лікарем, ні командиром курсанта, ні льотчиком-інструктором.
25 вересня 2020 року на Чугуївському аеродромі проводилися навчальні польоти на літаку АН-26, де знову трапилась авіакатастрофа. Цього разу загинуло 26 осіб.
Уявимо собі ситуацію, коли недосвідченим курсантом (учнем) навіть під контролем інструктора виконується учбовий політ – зліт і посадка. Вірогідність помилки у пілотуванні є значною. А коли учбові польоти виконуються безперервно і тривалий час різними курсантами, то зростає не лише вірогідність помилки пілота, а й вірогідність технічних проблем. Тому під час організації саме таких учбових польотів має бути на першому плані їх безпека.
З точки зору здорового глузду під час навчального польоту у літаку мали б перебувати курсант та інструктор, або лише курсант, якщо йому надано відповідний допуск до самостійного пілотування. Інші курсанти повинні були бути на землі та чекати своєї черги на пілотування, а не знаходитися у літаку, будучи приреченими на загибель у разі помилки пілота чи виникнення технічної несправності під час польоту.
Сподіваюсь, що урядовою комісією та правоохоронцями буде з’ясовано, хто саме з керівництва по організації польотів прийняв рішення заповнити літак людьми та разом з ними виконувати навчальні польоти і яка для цього була необхідність. На мою думку таке рішення є помилковим і воно має ознаки злочинної самовпевненості та недбалості.
Насторожує, що випадки авіакатастроф у вказаному навчальному закладі повторюються.
Якщо нехтування правилами безпеки польотів є нормою у навчальному процесі підготовки військових льотчиків, то що очікувати у майбутньому від вихованців?
Скільки Скниловських і Чугуївських авіакатастроф нас ще очікує?
P.S. Висловлюю свої співчуття сім’ям загиблих в авіакатастрофі. Вічна пам’ять.
БАТЬКО КУРСАНТА, ЯКИЙ ВИЖИВ В АВІАКАТАСТРОФІ В ЧУГУЄВІ, РОЗПОВІВ, ЩО САМ ПЕРЕЖИВ ТРИ ПАДІННЯ ЛІТАКІВ
Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram.
