» Бориспільський риф очищення прокуратури

22 сентябрь 2020, Вторник, 22:55

Бориспільський риф очищення прокуратури

31 января 2017г.
0
79993812

В Україні завершився конкурс на зайняття посад прокурорів місцевих прокуратур.
 Генеральний прокурор України Юрій Луценко очевидно оцінює результати конкурсу як перемогу. Зі словами «як і обіцяв – зелена трава проб’є асфальт» Юрій Віталійович радісно доповів суспільству наступне: «на основі відкритих тестів, 77% призначень – це правники з-поза системи».

Правники з-поза системи, на його думку, це громядани з юридичною освітою без досвіду роботи в органах прокуратури.

А чи можна віднести до «правників з-поза системи» громадян з юридичною освітою та досвідом роботи в інших правоохоронних органах тієї ж української «системи»? А тим більше оперувати щодо таких осіб висловом «зелена трава проб’є асфальт»?

Наведу приклад, який змушує мене сумніватися.

Екс-заступник слідчого управління Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, який фактично курував економічний блок питань та наразі претендує на посаду прокурора Бориспільської місцевої прокуратури.

Декілька років тому Микитюку Сергію Вікторовичу пощастило, адже йому вдалося «вийти сухим із води» в скандальній історії 2015 року, що стосувалася невдалої спроби працівниками Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області кримінального переслідування видання «Наші гроші» за нібито розповсюдження недостовірної інформації. Згадайте цей гнівний пост радника міністра внутрішніх справа Антона Геращенка.

Варто зазначити, що ніхто так і не проінформував суспільство про результати службового розслідування та прийняті рішення дисциплінарного характеру. На мій інформаційни запит до розпорядника цієї інформації , відповіді у встановлений строк також не надано.

111

Хоча ця інформація мені і так достеменно відома: притягнули до дисциплінарної відповідальності, що не стосується звільнення з органів внутрішніх справ, слідчого П’янило В.А. та керівника слідчого відділу. 
Якого висновку дійшли перевіряючі при оцінці дій заступника СВ Микитюка С.В., який де-факто в слідчому відділі курував цей блок питань, в згаданій історії мені не відомо. Проте відсутність стягнень дисциплінарного характеру надає однозначну і вичерпну відповідь – «не винен».

Згодом на Сергія Вікторовича очікував «сюрприз». Його знання, досвід та ділова репутація не пройшли випробування процесом переатестації поліцейських. Як наслідок, він був звільнений з органів внутрішніх справ, хоча це йому і не завадило залишитися частим «гостем» Бориспільського відділу поліції.

Я отримав відповідь Генеральної прокуратури України, якою мені підтвердили інформацію, що Микитюк Сергій Вікторович брав участь у конкурсі на зайняття посади прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області. За результатами тестування він отримав підсумковий бал 110,83 із 200 можливих та посів 3-тє місце у рейтинговому списку.

22222

З огляду на отриману інформацію про кількість вакантних посад в Бориспільській місцевій прокуратурі, питання його призначення вже не є питанням. Залишилося дочекатися результатів спеціальної перевірки на предмет наявності судимості, її зняття, погашення та адміністративного стягнення за пов’язані з корупцією правопорушення, достовірності відомостей, зазначених в декларації, тощо. А «сюрпризів» тут вже не буде. А за результатами перевірки підписання керівником Київської обласної прокуратури наказу про його призначення.

Я не відношусь до тієї категорії осіб, що звикли нагнітати ситуацію, при цьому не оперуючими певними фактами та посиланнями на них. Проте як в цій ситуації промовчати? Достатньо лише особисто не на камеру поспілкуватися із професійним середовищем міста Бориспіль, щоб зрозуміти абсурдність такого призначення. Жодного позитивного відгуку, жодного натяку на порядність, жодної згадки про поняття справедливості. Лише критика і нерозуміння того, що відбувається…

Отже, поки місцева прокуратура очікує на нового прокурора, місто Бориспіль готується «пожинати плоди» чергової «реформи» органів прокуратури.

І, якщо цей приклад є не поодиноким випадком в процесі добору прокурорів в місцеві прокуратури, то моє субєктивне відношення до цього процесу можна охарактеризувати наступним чином: «це не очищення органів прокуратури, це не очищення системи, це звичайна сатисфакція ще й з відшкодуванням моральної шкоди».