Оксана Блажівська, член Вищої ради правосуддя
На початку лютого НАЗК надало ВРП на погодження проєкт Наказу «Про затвердження Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею».
ВРП невідкладно було проведено фахове обговорення цього документу, до якого було залучено суддів, науковців, адвокатів, з метою вироблення єдиних підходів до запропонованих змін до механізму перевірок.
За наслідком розгляду розробленого проєкту Порядку ВРП надала зауваження та пропозиції, які мають бути враховані НАЗК та відобразитися в доопрацьованому проекті документу.
Звичайно, проблема недовіри суддям та усунення корупційних ризиків потребує невідкладного вирішення. Проте це має відбуватися не шляхом впровадження процедур, які суперечать закону і є такими, що порушують гарантії діяльності суддів.
Важливо, щоб всі процедури відбувалися прозоро, на чітко визначених законом підставах та порядку.
Запропонований проєкт Порядку перевірки містить положення, які не усувають, а навпаки, створюють передумови для можливого незаконного впливу та втручання в діяльність судді під час проведення перевірки.
Зокрема, проєктом передбачено необґрунтовано тривалий строк перевірки – 120 календарних днів з можливістю подовження його на 60 днів, тобто – до півроку. ВРП пропонує зменшити цей строк до 30-45 днів, а підстави для продовження перевірки мають бути обґрунтовані та вмотивовані.
Окремої уваги заслуговує запропонований механізм повторної перевірки, що не передбачено жодним нормативно-правовим актом. Тому положення про повторну перевірку мають бути виключені з Порядку.
Відповідно до проєкту Порядку НАЗК повідомляє ВРП про початок проведення перевірки із зазначенням суб'єкта декларування, період, за який подана декларація, підстави перевірки та дату початку. При цьому положення не передбачають повідомлення самого судді, що також є суттєвим недоліком проєкту Порядку.
Запропонований проєкт не містить визначення поняття «моніторинг», що може мати наслідком перевищення повноважень уповноваженими особами під час здійснення перевірки декларації судді.
І головне: проект не містить можливості оскарження дій НАЗК під час та результатів самої перевірки.
В обговорені взяв участь, зокрема, суддя Конституційного суду стандартами конституціоналізму та цінностями Конституції України виключається контроль виконавчої гілки влади над судовою гілкою влади, а будь-які форми та методи контролю у вигляді перевірок та моніторингу функціонування та діяльності суддів повинні реалізовуватись лише органами судової влади та виключати створення таких органів у системі інших гілок влади – як виконавчої, так і законодавчої.
З огляду на це Збори суддів КСУ ухвалили рішення щодо проєкту Порядку, у якому наголосили, що особливості здійснення повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суддів КСУ стосуються гарантій незалежності та юридичного (правового) статусу судді, а НАЗК ухилилося від виконання приписів статті 522 Закону України «Про запобігання корупції».
Запропонований проєкт має пройти державну реєстрацію, зокрема, експертизу на його відповідність законодавству та Конституції України. І при цьому мають бути враховані та взяті до опрацювання зауваження, висловлені суддівською спільнотою та Вищою радою правосуддя.
Важливо, щоб моніторинг та перевірка декларацій не стали механізмом впливу на суддів, адже нескінченний моніторинг та контроль можуть мати наслідком ще більше серйозний кадровий дефіцит, ніж існує сьогодні.
Законом було передбачено особливості проведення перевірки суддівських декларацій. В свою чергу перехідні положення не можуть скасовувати норми основної частини закони, що є порушенням принципу домірності. У такому вигляді буде існувати порушення основоположного принципу права, що нівелює мету прийняття закону.
БРАК ДОБРОЧЕСНИХ ТА НЕЗАЛЕЖНИХ СУДДІВ ЗЕЛЕНСЬКИЙ НАЗВАВ СЕРЕД ПРОБЛЕМ СУДОВОЇ ВЛАДИ
Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram