У полоні на території Чечні перебуває, за оцінками, понад 150 українських військовослужбовців. З них 36 осіб мають статус «пошук особи», проте існує висока ймовірність їхнього перебування у місті Грозний. Інформацію про це надали представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у повідомленні для проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Про це розповідає Резонанс
Ситуація з полоненими та гуманітарними організаціями
За даними штабу, Міжнародний комітет Червоного Хреста не підтверджує факти перебування українців у полоні на території Чечні. Також немає відомостей про відвідання цією організацією українських полонених у даній республіці.
«Зазвичай військові Сил оборони потрапляють у полон з різних ділянок фронту, проте згодом їх можуть передати в місця утримання на території Чечні. Як і в інших місцях утримання полонених на території країни-агресорки та тимчасово окупованих територіях України стосовно полонених не дотримуються норми гуманітарного права та вимоги Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими».
Зазначається, що режим Кадирова використовує полонених в якості «живого щита» для військових об’єктів та як важіль для зняття санкцій з членів родини Кадирова. У штабі також повідомили, що конкретних офіційних пропозицій щодо обміну від влади Чечні не надходило.
Перспективи обміну полоненими
Українська сторона передає всю інформацію про полонених до МКЧХ, проте організація не має можливості здійснювати свою діяльність на території Чечні. Раніше було повідомлено, що чеченські військові купують українських бійців у різних російських підрозділів, відвозять їх до Грозного, а згодом обмінюють на своїх солдатів. Цю інформацію вперше озвучив представник українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. Міністерство оборони росії та керівництво Чечні не коментували ситуацію.
Крім того, очільник Чечні Рамзан Кадиров 4 грудня 2024 року виставив перед собою українських військовополонених та оголосив про наміри розмістити їх на дахах стратегічно важливих об’єктів. Використання військовополонених як «живого щита» забороняється Женевською конвенцією 1949 року, яка регламентує умови поводження з військовополоненими.