» Черговий зашквар у Верховному Суді

07 грудень 2022, Середа, 21:29

Черговий зашквар у Верховному Суді

19 Червня 2020г.
fee1e0bfe2336e08dc522cb7b30386f9f4f8cada

20 травня 2020 року колегія суддів КАС ВС у складі судді-доповідача Бевзенка В.М. та суддів Данилевич Н.А., Смоковича М.І., знову поставили під сумнів необхідність функціонування не лише судів адміністративної юрисдикції, яку вони фактично очолюють, але й судової гілки влади загалом.

Так, розглядаючи справу № 826/15514/16 за позовом Алієва Ш.Н. до НАБУ, третя особа – Маселко Р.А., предметом якої було встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при НАБУ, проведеного 02 червня 2016 року, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування Маселка Р.А., найвищий суд у системі судоустрою, не досліджуючи спірні правовідносини по суті, не оцінюючи зібрані у справі докази та відповідні їм норми законодавства, дійшов висновку про те, що оскільки оскаржуване рішення НАБУ про встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування є індивідуальним актом, адресованим конкретній особі, в даному випадку Маселку Р.А., як одному з переможців голосування, лише у нього за результатом прийняття цього рішення виникли права і обов’язки, захист яких може бути здійснений у судовому порядку.

Тобто, тим самим ці горе-фахівці позбавили позивача – особу, яка безпосередньо брала участь у голосуванні реалізуючи своє активне право щодо формування складу Ради громадського контролю при НАБУ, можливості захистити це право в судовому порядку, обмежили особі доступ до правосуддя, чим порушили вимогу ч. 1 статті 55 Конституції України, яка прямо гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. І це вже не говорячи про порушення міжнародних стандартів у сфері доступу до правосуддя.

Тим самим, жителі судового Олімпу створили прецедент, за якого, наприклад, у разі явно незаконного призначення особи на будь-яку державну посаду, як вчиненого з порушенням процедури, так і невідповідності цієї особи вимогам, які висуваються до кандидатів на цю посаду, тощо, оскаржити так призначення зможе виключно така новопризначена особа.

Тобто, нашими верховниками фактично була освячена нова корупційна схема, за якої вже точно ніхто сторонній не зможе вплинути на дерибан державницьких посад, кумівство на всіх рівнях владних структур.

Не виключено, що посприяла такому рішенню «вельмишановної» колегії суддів КАС ВС одіозність самої фігури особи, яка в даному випадку і претендувала на членство у Раді громадського контролю при НАБУ – славнозвісного грантоїда, псевдо-активіста і лже-правозахисника Маселка Р.А. Але залишимо за дужками питання можливого міжнародного впливу/тиску на процеси, що відбуваються в Україні і будемо сподіватись, що очільники національної Феміди самостійно дійшли висновків, викладених у вказаній справі. Та чи це робить їм більше честі? Питання риторичне.

Як і риторичним є питання необхідності подальшого функціонування судів адміністративної юрисдикції, коли найвищий суд у системі судоустрою формує таку правозастосовну практику, яка прямо і однозначно дає відповідь на це питання – ні, суди не повинні встановлювати істину і відновлювати справедливість, підтримувати баланс гілок влади і захищати права, свободи та інтереси людини і громадянина. Рішення КАС ВС підштовхує до сваволі, виправдовує правовий нігілізм і по своїй суті є ще одним молотом, що руйнує фундамент України як правової держави.

І наостанок, надзвичайно прикро за ті зусилля, час і кошти, які були витрачені на формування нового Верховного Суду, адже наповнення його такими «суддями» як Бевзенко В.М., Данилевич Н.А. та Смокович М.І. нівелює будь-які добрі наміри, які можливо і переслідувались творцями тієї, вже минулої, але все ж чергової судової реформи.

РЕПОРТАЖ ІЗ БУДИНКУ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РОЗПУСТИ (У СКЛАДІ ВЕРХОВНОГО СУДУ)