Чи дотримується нова влада своїх обіцянок по наведенню правопорядку в державі, в тому числі і в частині боротьби із контрабандою, перевезення великогабаритним автотранспортом вантажів у відповідності до затверджених нормативів максимальної ваги?!
Одразу скажу, що я не є авторитетним експертом з цих питань, але як юрист та правоохоронець із достатньо великим практичним досвідом і взагалі як громадянин України не можу спокійно спостерігати за тим, як нова влада, окрім декларації, нічого не робить для того, щоб в дійсності подолати корупцію на митницях, перекрити контрабанду, яка знову процвітає, але, навіть у більших масштабах, чим це було за часів П. Порошенка. До речі, це легко можна перевірити, хоча б направивши відповідний запит до митних і прикордонних органів іноземних держав, які межують з Україною, особливо на Заході, щоб пересвідчитись, чи відповідає кількість вантажів, особливо перевезених автотранспортом (фурами), які за цей і минулий рік (для зрівняння) перетинали кордони нашої держави, аналогічним даним вже нашої Державної митної служби. Або зрівняти надходження до Державного бюджету від діяльності митниці за цей рік в порівнянні з минулими.
Чи робить це наша влада, чи ні, я точно не знаю, але, більше схиляюсь до думки, що ні. І ось чому, спробую пояснити.
Навіть неозброєним оком видно всім зрячим, наскільки збільшилась на автошляхах України кількість вантажного автотранспорту за останні два роки (2018-2019) правління попередньої влади, особливо того, який прямував із заходу на схід, північ і південь, в тому числі - і через Київ! Пояснень такої тенденції на наших дорогах можна привести достатньо: це і значне збільшення товарообороту України із європейськими державами, це і суттєве зменшення, начебто, на залізниці кількості грузових вагонів та підняття Укрзалізницею цін на вантажні перевезення залізничним транспортом, це і суттєве зменшення вантажних перевезень на водному і повітряному транспорті і таке інше.
Хоча, на мій хлопський розум, основні причини такого явища на автодорогах були і зовсім інші.
Перш за все, це збільшення обсягів контрабанди, в тому числі і на західному кордоні.
По-друге, проведені, так звані, «реформи» в Україні призвели до необґрунтованої ліквідації Державної автомобільної інспекції та спецпідрозділів МВС по боротьбі із організованою злочинністю і корупцією (а тепер і підрозділів по боротьбі із економічною злочинністю), неодноразові намагання «реформувати» підрозділи податкової міліції, роз’єднання, а потім об’єднання митної і податкової служби, фактичне знищення частини одних або обезкровлення інших, ще діючих органів державного контролю, в тому числі і тих, які раніше займались перевіркою як наявності у автофурах конкретного вантажу та його відповідності у супроводжуючих документах, а так і могли переважити автомашину із наявним вантажем і з’ясувати, чи не перевищує його вага встановлений норматив.
Якщо це не відповідало вказаному в документах і встановленим нормативам, контролерами та правоохоронцями вживались заходи реагування, в тому чисті і проводились більш детальні перевірки походження цих вантажів і їх перетинання через державний кордон та митні пости. А при невідповідності ваги перевозимого вантажу, то і взагалі говорити ні про що, бо в такому випадку його власник притягувався до встановленої законом відповідальності, а надмірний вантаж вилучався із автотранспорту.
Скажу більше, саме ця причина спровокувала і іноземних перевізників змінити свої попередні маршрути, наприклад, через Білорусь та Прибалтику, з тим, щоб безперешкодно і без проблем перевозити свої вантажі через територію України, де взагалі будь-який контроль за перевезенням вантажів великовантажним автотранспортом не ведеться. Тому, я щиро вітав внесення новим Президентом законопроекту про підвищення штрафів за понаднормативне перевезення вантажів на автотранспорті.
Підтримував і його поїздки по прикордонних митницях з відповідними «розносами» які він влаштовував тамошнім керівникам митних органів. І це, повірте, на якийсь місяць дало позитивні результати, бо кількість великовантажних автомобілів на автошляхах суттєво зменшилась.
Але, як показали подальші події, це були лише оманливі миттєвості, а по суті новою владою нічого більше не робиться для того, щоб навести лад як на митницях по боротьбі із контрабандою, так і з забезпеченням контролю за перевезенням вантажів на автотранспорті: будь-яких дій контролюючих органів на автошляхах не видно, спеціально уповноважена інспекція по контролю за додержанням безпеки на транспорті (може помиляюсь в назві) не діє, так звана «патрульна поліція», спеціальні підрозділи по боротьбі із організованою та економічною злочинністю Національної поліції будь-якої активності на дорогах, в тому числі і в частині боротьби із контрабандою не проявляють. На жаль, не з’явилися на основних автотрасах і грузові ваги для контролю по додержанню нормативів, а ті одиниці з них, які існували, будь-якої діяльності з цією метою не ведуть.
Викладене вище наглядно проявилося на такому неприємному прикладі. Нагадую, що всі автофури із західного кордону, які проїжджають через Київ, рухаються по об’їзній дорозі навколо столиці і направляються через село Чапаєвку по Столичному шосе до Південного мосту, через який і попадають на той берег, на проспект Бажана, а далі - на Бориспільську трасу. Так ось, спостерігаючи ситуацію саме на Столичному шосе при повороті на Південний міст і можна було зробити відповідні висновки на предмет, чи збільшилась контрабанда та кількість великогабаритного транспорту на дорогах чи навпаки. До речі, всі автомобілісти, які проїжджають тут кожен день в час «пік» зранку в столицю, а ввечері із - Києва, наглядно бачать, яка кількість автофур скупчується в цьому місці.
Тому я і повідомляю, що потік перевантажених автомашин на основних автошляхах України знову поновився, причому, з ще більшою інтенсивністю. Особливо це проявилося в цьому місяці в період чергового «ремонту» названого вище мосту, який тривав, як мінімум, до 04.11.2019 року, що створило за цей час справжній колапс на Столичному шосе, особливо ввечері, починаючи приблизно з 17 години.
Потік грузового автотранспорту із Об’їзної дороги до Південного мосту розтягувався на кілометри, будь-якого регулювання дорожнього руху на цій ділянці з боку тієї ж патрульної поліції не здійснювалось, і тому знахабнілі водії великовантажних автофур закривали проїзд на всіх чотирьох полосах руху, в зв’язку з чим, не могли проїхати ні маршрутні таксі, ні рейсові автобуси, а про легковий автотранспорт взагалі мовчу. Тому я і рекомендував би керівникам митниці, іншим відповідальним правоохоронним і контролюючим органам (якщо вони ще цікавляться цією проблемою) виїжджати на такі місця скупчення вантажного автотранспорту і там перерахувати, скільки в той час проїжджає великогабаритних автомобілів в сторону Харкова, Дніпра, Донецької і Луганської областей, а також в інші регіони в даному напрямку.
Але, в цій, я впевнений, криміногенній ситуації є ще одна негативна сторона. Це, як наслідок, збільшується навантаження на покриття доріг, в першу чергу загальнодержавного значення, які були побудовані ще за часів президентів Кучми, Ющенка і особливо Януковича (при всій його негативній характеристиці) відбувається їх руйнація. Особливо це проглядається (бо цьому факту я і є свідком, очевидцем) на автотрасі Київ-Харків, Київ-Дніпро через Кременчук і т.д. Від такої величезної кількості великовантажного транспорту із 5 – ти чи навіть 6 – ти осями, а тим більше в основному суттєво перевантаженого (замість 24 тон максимально, насправді доходить до 60-70 тон), ці дороги не витримують такого навантаження, а тим більше в жару, коли стовпчик термометра перевищував 30-35 градусів Цельсія! Зверніть увагу, що вже зараз майже скрізь на цій автодорозі вже є продавлені колії від грузових автомобілів! Ще кілька років такої експлуатації і від їх асфальтного покриття нічого не залишиться. Тому виділення навіть значних, мільярдних коштів на ці цілі – це витрачання «на вітер».
А про катастрофічний стан другорядних доріг України краще взагалі мовчати, за їх якістю і використанням останні роки ніхто не дивиться, бо великовантажні автофури, також здебільшого перевантажені, які намагаються таким шляхом або скоротити свій маршрут, або просто вивозять із сільської місцевості зерно і насіння врожаїв, просто «вбивають» їх, особливо враховуючи, що ці автошляхи для проїзду такого транспорту взагалі не призначені. Так, відремонтована зовсім недавно другорядна автодорога Лубни-Оржиця, за що будівельникам потрібно окремо подякувати, від масового проїзду по ній важкого грузового автотранспорту, в основному, належного агрохолдингам і олігархам, які ні копійки за це в місцеві не платять, дуже швидко також прийде в непридатність! Більше того, люди, які проживають у своїх хатках біля таких другорядних доріг, постійно скаржаться не тільки на великий шум та вібрацію їх будинків, а навіть на появу від такого «безпредєла» тріщин в житлі, яке також починає руйнуватися. Але, ні місцева, ні центральна влада як не цікавились раніше цими проблемами, а особливо їх вирішенням, так і не цікавляться до цього часу.
Тому і виникає закономірне запитання, чи збирається нова влада реагувати не тільки на процвітаючу контрабанду та перевезення вантажів понад норму, від чого страждає державний бюджет та місцеві територіальні громади, а і на знищені від такого потоку автовантажівок дороги в Україні?!
У мене особисто складається враження, що ні.
