Лікар одеської клініки Odrex Віталій Русаков, підозрюваний у справі про медичну недбалість, що могла призвести до смерті бізнесмена Аднана Ківана, вийшов у публічний простір із власною версією подій і заявами про нібито «наслідки для всієї медицини». У своїх виступах він стверджує, що обвинувальний вирок щодо нього може спричинити масову відмову лікарів від складних пацієнтів та загалом паралізувати систему охорони здоров’я. Чи відповідають такі твердження реаліям і чи мають вони юридичне підґрунтя — у матеріалі нижче.
Про це розповідає Резонанс
Русаков фігурує в кримінальному провадженні за ч.1 ст. 140 КК України — неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником. Нещодавно він оприлюднив відеовлог на YouTube, де окрім аргументів на захист власної позиції робить загальні висновки, що виходять за межі конкретної справи та намагаються перекласти наслідки судового рішення на всю систему охорони здоров’я.
У своїх виступах Русаков наполягає, що обвинувальний вирок спровокує «ефект доміно»: нібито лікарі почнуть відмовлятися від складних пацієнтів, особливо онкологічних випадків, через страх кримінальної відповідальності, а лікування стане недоступним для багатьох хворих.
Опоненти хочуть створити прецедент для всіх лікарів в Україні. Якщо захворювання передбачатиме смертельні ускладнення, знаючи мою історію, всі медичні працівники просто будуть відмовлятися від лікування складних онкологічних випадків. Це призведе до того, що лікування стане недоступним в Україні. Я переконаний, такі дії – це доказ того, що сторона обвинувачення не бажає правосуддя, вони хочуть просто покарати лікарів
– вважає доктор клініки Odrex.
Такий підхід викликає запитання в експертів: чи мають ці побоювання підґрунтя в правовій практиці та як на них реагувати з огляду на принципи кримінального права. Висловлювання Русакова створюють образ виняткової загрози для всієї медичної спільноти, але юристи звертають увагу, що правова система оперує індивідуальною відповідальністю, а не колективними покараннями.
Юридична оцінка адвокатів
Медичні та кримінальні адвокати ставляться до апокаліптичних прогнозів значно стриманіше. На їхню думку, у правовій системі немає механізму, який автоматично поширював би наслідки вироку одної особи на всіх медиків. Суд розглядає конкретні факти та доводить або спростовує причинно-наслідковий зв’язок між діями лікаря і негативними наслідками для пацієнта. Саме на підставі таких висновків і встановлюється індивідуальна відповідальність.
Юристи також визнають існування явища defensive medicine — практики обережної, іноді надмірної, поведінки лікарів через страх юридичних наслідків. Однак вони підкреслюють, що defensive medicine радше викликає професійні дискусії й коригування стандартів, ніж масову відмову від лікування. У цивілізованих правових системах позови або кримінальні справи щодо медичної недбалості часто стають приводом для уточнення протоколів і підвищення гарантій безпеки пацієнтів, а не для знищення медичної практики.
Що відомо про справу лікарів Odrex
У Приморському районному суді Одеси триває розгляд кримінального провадження щодо Віталія Русакова та ще однієї лікарки, Марини Бєлоцерковської. Їх обвинувачують за ч.1 ст.140 КК України — неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, що могло призвести до смерті пацієнта.
За версією слідства, після операції в клініці Odrex пацієнту не було призначено необхідної антибактеріальної терапії та не відреагували належним чином на ускладнення. Унаслідок цього розвинувся сепсис, який, за висновками експертиз, міг призвести до смерті Аднана Ківана.
У процесі розгляду справи увагу привертає і публічна поведінка Русакова. Він регулярно закликає колег і прихильників приходити на судові засідання, після чого в залі з’являються групи підтримки з намальованими від руки плакатами. Така активність сприймається частиною учасників процесу як спроба тиску на суд, зокрема на головуючу суддю Ларису Переверзеву.
Окрім публічних виступів, у відеоблозі Русакова фіксуються інші проблемні моменти: оприлюднення деталей про медичний стан пацієнта, що ставить під сумнів дотримання лікарської таємниці, а також інтерпретація процесуальних рішень у спосіб, який вводить аудиторію в оману. Наприклад, частково відкритий формат розгляду подається як «закриття суду», хоча йдеться про стандартний захист персональних і медичних даних.
У підсумку з публічних дій Русакова поступово формуються не тільки юридичні аргументи захисту, а й медійний образ — публічна особа, яка використовує судовий процес як платформу для самопіару. Це посилює враження, що частина комунікації навколо справи має насамперед репутаційну, а не виключно правову мету.
Отже, хоча ризики для практики лікарів у вигляді підвищеної юридичної уваги реальні, правники вважають, що один обвинувальний вирок сам по собі не спричинить колапсу системи. Натомість справи такого типу можуть стимулювати перегляд стандартів лікування, дисциплінарні та професійні дискусії, а також посилення гарантій безпеки пацієнтів.