» Чи врегулює проблеми розмежування підслідності законопроект №2560

05 декабрь 2020, Суббота, 23:43

Чи врегулює проблеми розмежування підслідності законопроект №2560

13 ноября 2020г.
0
Разумков опоблок

Олександр Бабіков

У надрах Верховної Ради готуються деякі законодавчі зміни, які найближчим часом, у разі їх прийняття, впиватимуть на роботу Державного бюро розслідувань. Мається на увазі законопроект №2560.

На мою думку, запропонована редакція має низку недоліків та не врегульовує найбільш проблемні питання, що виникають під час розмежування підслідності.

1. На мою думку, перш за все, назва законопроекту не відповідає його змісту. У назві йде мова про визначення підслідності кримінальних правопорушень. Проте у частині 1 ст. 216 запропонованої редакції мова ведеться виключно про злочини. А як же проступки? Хто їх буде розслідувати щодо високопосадовців?

2. Поряд зі слідчими, в підрозділах ДБР визначаються особи, уповноважені на проведення дізнання, які можуть бути як слідчими так і дізнавачами. Як визначатимемо підслідність для осіб, що виконують функції дізнавачів?

3. А хто буде розслідувати кримінальні правопорушення, вчиненні першим заступником, заступником віце-прем’єр міністра?

4. Якщо до підслідності слідчих ДБР віднести злочини, вчинені службовими особами органів місцевого самоврядування, депутатами, як це кореспондуються з обмеженням чисельності працівників ДБР і чи не варто одночасно або зняти обмеження або збільшити їх кількість через суттєве збільшення проваджень?

5. Складно уявити конструкцію злочину «під час виконання присяжним своіх обов’язків в суді». Мається на увазі бійки, хуліганство чи крадіжка під час судового засідання або в нарадчій кімнаті? А чи буде одержання неправомірноі вигоди за межами суду і не під час судового засідання підпадати під ці ознаки? Чи весь час, поки присяжний приймає участь у слуханні справи де б він не знаходився і що б не витворяв - це підслідність ДБР?

6. По НАБУ, мається на увазі і щодо двірників та прибиральниць також?

7. Цікава теза «особами рядового і начальницького складу правоохоронного органу». Але деякі навіть заступники ГУНП, керівники підрозділів різноманітних правоохоронних органів можуть бути цивільними, а не особами рядового і начальницького складу. І взагалі, визначення і навіть загального розуміння, які саме органи являються правоохоронними і дотепер відсутнє.

8. Злочини проти встановленого порядку несення служби, це добре, як і було. Але як щодо вчинення військовослужбовцями не військових злочинів, хоч і пов’язаних зі службою?

Джерело

МОДЕЛЬ РОЗМЕЖУВАННЯ ПІДСЛІДНОСТІ ВІЙСЬКОВИХ ЗЛОЧИНІВ — ПРОПОЗИЦІЇ ДБР

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram

128836698_175891514210551_4054320200700528001_o
Олександр Бабіков Кандидат юридичних наук за спеціальністю кримінальне право та кримінологія