Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"
У своїй інавгураційній промові Президент України Володимир Зеленський попросив парламент звільнити очільників СБУ і ГПУ. Але окрім кадрових змін, суспільство очікує від нового глави держави загалом перезапуску правоохоронної системи. Як саме цей процес відбуватиметься, в інтерв’ю "Цензор.НЕТ" розповів експерт програми реформування правоохоронної і судової систем Українського інституту майбутнього Денис Монастирський, який у команді Володимира Зеленського відповідає за зміни саме у правоохоронній сфері.
"ПОТРІБНО ПЕРЕГЛЯНУТИ ЗАКОНИ, У ЯКИХ РОЗДУЛИ ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА"
- Яких змін варто очікувати в правоохоронному блоці і коли? Чи є виписаний покроковий план?
- Покроковий план існує, і його обов’язково буде оприлюдено. Його створено у двох варіантах. Перший – стратегічне бачення загалом, без прив’язки до часу. Другий – це план на перші 100 днів. Зрозуміло, що ці плани можуть серйозно коригуватися, усе залежить від низки політичних чинників. Зокрема, і від взаємодії з парламентом. Наразі ситуація непроста, формується певна опозиція й чинитиметься опір.
- Така взаємодія взагалі можлива, з огляду на те, що Президент оголосив про розпуск парламенту і дострокові вибори?
- Все залежить від того, про що насамперед думають депутати: про країну чи власні амбіції. На той період, поки вони працюватимуть, комунікацію потрібно побудувати, тому що стоїть питання величезних загроз національній безпеці. А цей блок включає і внутрішню безпеку. Ми передусім кажемо про подальшу долю Служби безпеки України, Генеральної прокуратури. Окрім того, є певна низка нормативних актів, які потрібно переглянути. Йдеться про закони, у яких роздули повноваження президента, попри те, що це суперечить Конституції. Наприклад, щодо призначення президентом директора НАБУ, ДБР.
- Ще в 2016 році Україна взяла на себе міжнародні зобов'язання (зокрема, на Варшавському саміті НАТО), згідно з якими реформа СБУ визначена ключовим пріоритетом. Чому вона так і не відбулася?
- Так, ви правильно кажете: це очікувана реформа. Та хоч і громадськість, і експертне співтовариство, й депутати згодні з тим, що вона потрібна, мінус підходу, який був обраний командою Порошенка, в тому, що інклюзивного процесу розробки концепції не було зовсім. По суті, реформу було віддано на відкуп самій СБУ. І результат, який ми отримали у вигляді двох законопроектів, що було напрацьовано, здивував і розчарував саму Адміністрацію президента. Вони не наважилися внести їх у парламент навіть лише для галочки (це зобов’язував зробити СБУ закон "Про національну безпеку України"). Такий підхід, коли відомство саме вирішує, як себе реформувати, не працює. Обов’язково потрібно створити групу експертів, зокрема з аналітичних центрів, у яку включити й представників відомства, щоб вони разом напрацювали концепцію реформи Служби безпеки. При цьому маємо домовитися, що реалізовуватимемо її поетапно. Пришвидшення у таких процесах, а я це стверджую як експерт, який брав безпосередню участь у реформуванні органів прокуратури, призводить до негативних наслідків. Передовсім до вимивання найкращих кадрів. Друге – ускладнює фінансування, операційні дії. Безпосередньо впливає на якість розслідування кримінальних проваджень. Уявіть, що ми одразу заберемо в СБУ слідство. Що буде зі слідчими, які там працюють, і з самими кримінальними провадженнями? А це справи про фінансування тероризму, про державну зраду, диверсії. Хто гарантує, що на етапі, коли їх передаватимуть в інший правоохоронний орган, вони не загубляться? На моє переконання, це найгірший шлях, який можна обрати, якщо похапцем будемо забирати ті чи ті функції, не продумавши досконало, що далі.
- Пропонуєте залишити слідство в СБУ?
- Ми можемо це виставити як одну з цілей, яка б реалізовувалася у перехідному форматі протягом кількох років. У цьому разі йдеться про класичну модель спецслужби без органу досудового розслідування.
- Кому варто передати ці справи?
- Це може бути або Національна поліція, або Державне бюро розслідувань. Так само про підсилення поліції можна казати у разі ліквідації Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ.
- Тобто передати повноваження до департаменту стратегічних розслідувань?
- Ні, я кажу загалом про Нацполіцію. Цей департамент поки що, як на мене, не настільки потужний підрозділ, щоб протидіяти організованій злочинності ефективно.
- Щодо ДБР і передавання функцій слідства їм від СБУ. Чи зможуть вони ще й це потягнути, беручи до уваги, скільки загалом цей орган працює і як непросто він формується?
- Так, поки що ДБР проблемний і конфліктний орган на стадії формування. Лише днями депутати нарешті проголосували за законопроект, що дає змогу бюро сформувати оперативні підрозділи. Може бути просте вирішення цього питання – перевести слідчих СБУ до ДБР. Але я переконаний, що цю ініціативу депутати не підтримають. Тому що таку само ініціативу пропонували свого часу щодо переведення слідчих з прокуратури до ДБР, та вона не знайшла підтримки. Через це маємо величезну проблему по так званих "справах Майдану".
- Тоді з чого потрібно починати реформування СБУ, якщо це відбуватиметься поступово? Який перший крок?
- Це обмеження такої функції, як розслідування економічних злочинів. Проте тут знову постає питання, куди її передати. До Нацполіції, де є відповідний департамент?
"МАЄМО НАБИРАТИ ФАХІВЦІВ З ДОСВІДОМ, АЛЕ ЗА ОБОВ’ЯЗКОВОЇ УМОВИ – ПЕРЕВІРКИ ЇХ НА ДОБРОЧЕСНІСТЬ"
- Вже понад 10 років ідеться про службу фінансових розслідувань, куди б перейшли такі функції з усіх правоохоронних органів, які їх нині мають. Плануєте її створення?
- Так, це взаємопов’язані питання. І цю службу має бути створено паралельно з реформуванням СБУ. Тоді якщо припиняється діяльність податкової міліції, департаменту з питань захисту економіки Нацполіції, а також підрозділу з розслідування злочинів у сфері економіки Служби безпеки України, усі їхні повноваження поступово переходять до нового органу.
Якщо ми просто розженемо цей підрозділ в СБУ і їх функціонал передамо у Нацполіцію, не факт, що це буде ефективніше і припиняться закиди на адресу правоохоронних органів про тиск на бізнес.
- Що потрібно зробити, щоб під час створення нового органу до нього перейшли фахівці з досвідом роботи, які нині працюють у податковій міліції, Нацполіції і СБУ? Чи краще набрати юристів без досвіду, а потім їх навчати, як це зробили у ДБР?
- Пригадаймо, чому так сталося у ДБР. Це був перший експеримент, коли встановили спеціальні квоти, передбачивши, що у складі ДБР буде 51% людей, які протягом останнього року не працювали в правоохоронних органах. Дійсно, це створило певні проблеми і впливає на ефективність роботи ДБР. Тому такий формальний і лозунговий підхід на кшталт "нові обличчя" на прикладі ДБР не спрацював. Однозначно маємо набирати фахівців з досвідом, але за обов’язкової умови – це перевірка їх на доброчесність. Не менш важливо й те, хто буде обирати. Я бачу розширення практики залучення зовнішніх експертів до кадрових комісій, проте діяльність таких комісій має бути короткочасною. Конкурс до Вищого антикорупційного суду продемонстрував, що можна обрати людей, водночас професійних і доброчесних.
Хочу ще акцентувати на одному важливому моменті. Люди мають добре розуміти умови праці й розмір заробітної плати. А не так, як це зробили у 2015 році в прокуратурі. Реформа нібито відбулася, а оплата праці не змінилася. Це демотивувало на той час дуже багатьох людей, які не схотіли проходити конкурс на відповідальну посаду керівників місцевих прокуратур. Я теж тоді брав участь у цій роботі і з великим жалем дивився, як дуже гарні люди, професіонали своєї справи, або одразу писали заяви на звільнення, або йшли на конкурс, дуже впевнено перемагали, а буквально за кілька місяців також звільнялися. Це свідчить про те, що не було створено умов для оновленого органу. Якщо ти запускаєш нову структуру, повинен повністю забезпечити її існування.
- У парламенті є вже кілька законопроектів щодо створення нового органу з фінансових розслідувань. Ви б який підтримали?
- За концепцією, яка їх об’єднує, ми маємо створити новий елітний орган з боротьби з фінансовими злочинами. Але у різних документах по-різному написано, що робити з існуючими підрозділами, про які ми вже з вами говорили. Хтось із авторів хоче залишити відповідний підрозділ у Нацполіції. Хтось вирішив, що не потрібно чіпати СБУ. В чому тоді новація? І як це змінить відносини влади й бізнесу? Тому, на мій погляд, ми можемо казати про створення такого органу, лише ліквідувавши відповідні підрозділи в інших структурах. А базуватися його робота має на аналітичному підході, який, до речі, вже було презентовано.
- Якщо підсумувати за часом, створення органу фінансових розслідувань і реформування СБУ – це довготривалі проекти, і їх не варто очікувати протягом перших 100 днів?
- За цей час ми підготуємо концепції, де чітко пропишемо усі нюанси перехідного періоду. Він має бути мінімум два роки. Треба визначитися, хто закінчуватиме розслідування кримінальних проваджень, протягом якого часу, для того, щоб їх не було втрачено.
Загалом, якщо порівнювати орган фінансових розслідувань з відносно недавно створеними – НАЗК, НАБУ, ДБР, то в нього буде значно ширший функціонал і набагато більший штат співробітників. Зараз називають різні цифри, від трьох до десяти тисяч. Тому до його створення потрібно підходити дуже ретельно, розуміючи, що відбуватиметься з тими фахівцями, які нині працюють у цих органах. Питання не лише у тому, що вимиваються гарні кадри, але ще й куди вони ідуть після звільнення? Коли відбувається масовий відтік кадрів з правоохоронних органів, дуже часто вони просто перетікають у криміналітет. А це люди з досвідом у проведенні спецоперацій, оперативні співробітники, які мають цілі мережі агентів, тощо. І потрібно добре розуміти, на який бік вони можуть перейти.
"НАМ ПОТРІБНО ПРОВЕСТИ АУДИТ КОЖНОГО ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ"
- Уже майже чотири роки триває реформа органів внутрішніх справ. Спочатку люди сприймали із захопленням створення тієї ж патрульної поліції, та згодом суспільство почало розчаровуватися як у патрульних зокрема, так і в правоохоронцях загалом. Як ви вважаєте, перезапуск поліції теж потрібен?
- Патрульну поліцію створювали з нуля, там нові кадри. Тому можна сказати, що певний перезапуск уже відбувся. А ось із кримінальним блоком величезна проблема. Пропоную рахувати з моменту підписання коаліційної угоди, тобто з 2014 року. За ці п’ять років кримінальний блок залишився майже не реформованим. Більш того, за цей період значно ускладнили життя слідчого. Чого лише варті так звані поправки Лозового, які було внесено у Кримінальний процесуальний кодекс. Відбувається виставлення зайвих, абсолютно нелогічних судових бар’єрів для проведення експертиз. Це перевантажує суди, які й так працюють у дуже складних умовах.
- Слідчі тепер мають зайняти з ночі чергу, щоб отримати санкцію на ту чи іншу дію…
- На жаль, ми зараз загалом вимушені говорити про девальвацію професії слідчого. Як було 5–10 років тому? Досвідчений слідчий – це людина, яка в середньому має понад 7 років досвіду. У 90-х роках – це понад 10 років досвіду. Зараз людина, яка має три роки слідчого досвіду, вважається гуру. Фахівці усвідомлюють, що цього замало. Ти лише встиг придивитися, як це все працює.
Тому на прикладі Нацполіції перетворення такої складної системи, яка пов’язана з розслідуванням, як на мене, показало свою невдалість.
Зрозуміло, що неможливо було створити абсолютно новий орган. Шлях до змін в стотисячному органі – лише еволюційний, але можна було деякі речі, які запроваджуються лише зараз, зробити набагато раніше.
- Що ви маєте на увазі?
- Я кажу про Поліцейську академію. Це ж саме та база, яка забезпечує підготовку поліцейського нової якості, а також постійне підвищення кваліфікації. Наприклад, в Ізраїлі початкової підготовки замало, підвищувати свій рівень поліцейський повинен протягом усього професійного життя. Навчання протягом п’яти років, як у нас прийнято у вищих навчальних закладах, це витрачання бюджетних коштів. Для них це загалом нонсенс. Я був у поліцейській академії в Ізраїлі. Це справді установа, якою вони самі пишаються. Теорії дуже мало, в основному практичні заняття, тренінги на прикладі конкретних кейсів. Після кількох місяців апгрейду ти виходиш зовсім іншим спеціалістом, готовим до нової посади.
Історія нашої нової Поліцейської академії мала б початися у 2014 році і сьогодні вона б уже виросла у досить потужну структуру. І там би мали підвищувати рівень поліцейські, які працюють. Тоді ми могли б казати про реформу освіти для поліцейських. Та поки що маємо кволу академію, що випускає кілька сотень людей, яких явно бракує для системи. Там дуже гарні починання, кваліфіковані кадри, є позитивні моменти. Але я, кажучи про будь-який новий орган, завжди підкреслюю, що вірю у наступного керівника цього органу. Останні роки підтверджують мою тезу. Тому що перший керівник новоствореного органу – це людина, яка формує його, запускає роботу, розгортає штати, шукає приміщення – і все, він досягнув своєї вершини. Коли приходить наступний керівник, з нього вже питають про якісні результати роботи нового органу.
- Ви зараз про НАБУ?
- Пам’ятаєте, як люди відслідковували запуск цього органу? Ніби це щось космічне, що одразу розв’яже проблеми з корупцією. Перший керівник його запустив, сформував штат, створив позитивні практики – і в цьому його безумовна перемога. А наступний керівник уже розвиватиме інституційну спроможність цього органу.
Так і з Поліцейською академією. Мають підрости адміністративні кадри, які розвиватимуть її надалі. Адже потрібно відкривати регіональні відділення академії, вдосконалювати стандарти якості освіти. У реформі це відіграє ключову роль, нам потрібні висококваліфіковані спеціалісти. Так на своєму досвіді роботи у конкурсних комісіях, можу засвідчити: на жаль, часто просто немає з кого обирати, якщо казати про претендентів на керівні посади у правоохоронних органах.
- Коли йдеться про службу фінансових розслідувань, іноді складається враження, що люди, які агітують за її створення, не зовсім розуміють, яким має бути цей орган, не хочуть думати про його функціонал з погляду практичної роботи. Популізм як основа будь-яких перетворень не дає якісних змін.
- Я прихильник того, що до будь-якої зміни потрібно підходити з дуже серйозним багажем аналітики. Зараз експерти Ради Європи проводять функціональний аудит Генеральної прокуратури, який має бути завершено, за моєю інформацією, десь у червні. І це дуже важливо, зокрема й для нової влади. Нам потрібно провести аудит кожного правоохоронного органу. Щоб зробити ґрунтовний аналіз, подивитися, що і як працює, де дублюються функції.
- Про аудит чимало казали щодо НАБУ. Чим усе закінчилося?
- Ми разом з новим парламентом повинні напрацювати реально діючий законодавчий механізм проведення аудиту всіх правоохоронних органів. І до виборів такі пропозиції будуть готові.
Якщо казати про аудит НАБУ і чому він не відбувся, перше питання: забезпечення роботи аудиторів. Друге: критерії такого аудиту. Третє: яка фінальна оцінка? Тобто, на чому вона базується. Четверте: чи матимуть аудитори та їх помічники доступ до кримінальних проваджень та оперативно-розшукових справ? Якщо надаємо, як це корелюється з кримінальною відповідальністю слідчого та детектива за розголошення даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування?
Ми розуміємо,що поверхневий аудит, де буде пораховано кількість відкритих проваджень і направлених до суду обвинувальних актів, нічого не дасть. Треба з’ясовувати, чому затягуються розслідування, де детективи спрацювали неефективно, а де є об’єктивні обставини.
Лише публікацій у ЗМІ та соцмережах замало для оцінки ефективності роботи будь-якого правоохоронного органу.
- Залучатимете до аудиту правоохоронних органів міжнародних експертів?
- Я однозначно підтримую залучення міжнародних експертів до роботи кадрових комісій. А ось щодо аудиту, то скоріше потрібні люди з досвідом слідчої, оперативної, прокурорської роботи саме в Україні.
"ДЛЯ ДЕЯКИХ ЛЮДЕЙ СТАЄ СЮРПРИЗОМ, ЩО ЇХНІ КАНДИДАТУРИ ОЗВУЧУЮТЬСЯ ЯК ТАКІ, ЩО НИНІ РОЗГЛЯДАЮТЬ НА КЕРІВНІ ПОСАДИ У ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНАХ"
- Уже є кандидатура на посаду очільника СБУ?
- Звичайно, є.
- Можете назвати прізвище?
- Не можу. Це прерогатива Президента.
- А по інших органах, де він має право змінити очільників?
- Теж не буду казати. Щойно певні прізвища озвучуються, це призводить до нездорового тиску на цих людей. Ми з вами обертаємося практично в одному й тому самому колі людей, ви певно вже чули різні імена. До речі, для деяких людей стає сюрпризом, що їхні кандидатури озвучуються як такі, що нині розглядають на керівні посади у правоохоронних органах.
- Звертаючись до Верховної Ради, Президент наголосив на тому, що Генерального прокурора потрібно звільнити. Фактично, він підтвердив те, про що говорив під час передвиборчої кампанії. Юрій Луценко прокоментував, що не вбачає підстав писати заяву про відставку. До того ж, Коломойський раніше заявляв, що на місці Зеленського залишив би Луценка. Він може переконати Президента змінити рішення?
- Не думаю, що Президент змінить своє рішення щодо Луценка. Він чітко висловився: Генпрокурор Юрій Луценко – член старої команди, а тому повинен піти у відставку. Іншої позиції на кшталт "давайте ще подумаємо" озвучено не було.
- Олександр Турчинов подав у відставку і Порошенко встиг підписати указ про його звільнення. Його можуть повернути чи запропонувати йому нову посаду?
- Остаточне рішення ухвалить Президент. Я не хочу примножувати чутки.
- Як Ви можете прокоментувати призначення, звання й нагороди, які роздавав останнім часом Порошенко?
- Давайте я це прокоментую як юрист і у недавньому минулому науковець. Є поняття легальності і легітимності рішень державних органів. Легальність – це коли політичне рішення відповідає букві закону. А легітимність – це якраз питання про те, чи воно відповідає тому кредиту суспільної довіри, який має той чи інший керівник будь-якого органу. В цьому разі, як на мене, якщо відбулися вибори, то у перехідний період, від моменту підведення підсумків виборів до інавгурації, рішення попереднього глави держави є легальними, але вже не легітимними. Він міг за якісь особливі заслуги відзначити когось зі співробітників АП, але за останні 15 діб ми побачили якийсь феєрверк рішень не тільки кадрових, не тільки по нагородах. З’явилася ще купа документів, над якими варто було серйозно попрацювати, перш ніж їх затверджувати на рівні указу. Найбільше мене занепокоїв указ Порошенка про організацію планування в секторі безпеки і оборони України, згідно з яким необхідно провести всі огляди, які прописані в Законі "Про національну безпеку України". Цим документом, зокрема, він зобов’язує терміново провести оборонний огляд, огляд громадської безпеки та цивільного захисту, огляд стану кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури, державних інформаційних ресурсів та інформації, огляд загальнодержавної системи боротьби з тероризмом, огляд розвідувальних органів України. Але для того, щоб такі огляди провести, потрібно ухвалити низку нормативних актів, а уряд, який представляє у своїй більшості якраз Порошенка, цього ще не зробив. Прийнято тільки порядок проведення оборонного огляду, готується до прийняття аналогічний порядок проведення огляду громадської безпеки та цивільного захисту.
- Огляд – це ж свого роду аудит?
- Так, просто в законі він називається оглядом. Це ті речі, які потрібно робити, але мене дивує цей указ, тому що зараз, повторюся, більшість порядків проведення таких оглядів ще не затверджено. Тому це фактично процес, який навіть не йде на випередження, це фальстарт. Якщо хотіли це дійсно зробити, чому не підготували відповідних механізмів? Це скоріше нагадує спробу проголосити ініціативу без реальної дії.
"ОСОБИСТО Я ОЧІКУЮ ГУЧНИХ ПРОВАДЖЕНЬ ЩОДО ПРЕДСТАВНИКІВ ВЛАДИ, ЯКІ ПРАЦЮВАЛИ ЗА ЧАСІВ ПРЕЗИДЕНТСТВА ПОРОШЕНКА, АЛЕ ТОЧНО НЕ З ЦЬОГО ВІВТОРКА"
- Варто чекати гучних справ щодо людей з найближчого оточення Порошенка чи, можливо, стосовно його самого? Спроможний хтось із нинішніх керівників правоохоронних органів відкрити такі справи?
- Тут питання не в структурі органу і в його керівникові, а в наявності неформального впливу, який здійснювався тривалий час керівниками держави. Для початку, я раджу це Президенту, потрібно забрати пряму урядову телефонну лінію з кабінетами керівників НАБУ, САП, ДБР – це правильний сигнал для всіх правоохоронців. Він за потреби може їх запросити на офіційну зустріч, але про це мають знати всі. Треба прибирати телефонне право і тоді гучні справи будуть розслідувати інакше.
Тепер щодо спроможності провести розслідування. Перше питання: чи є такі матеріали на топ-чиновників? Я думаю, що вони вже лежать у правоохоронних органах або найближчим часом там опиняться. Друге: чи будуть здатні вони на такі розслідування? Кейс з останніми діями прокурора Кулика говорить про те, що в принципі частина правоохоронної системи готова до таких розслідувань.
Звичайно, що вони мають бути обґрунтованими, а не голослівними, як це в нас трапляється. Відкривається гучна справа, про неї відзвітували, а читаєш підозру і розумієш, що це абсолютний фейк. Тому на мій погляд, меседж нового президента правоохоронним органам має бути якраз щодо якості роботи, а не про те, хто перший пред’явить підозру.
Підсумовуючи відповідь на ваше запитання: особисто я очікую гучних проваджень щодо представників влади, які працювали за часів президентства Порошенка, але точно не з цього вівторка.
- Більшість резонансних проваджень доходять до судів лише завдяки тиску громадськості. Як це змінити?
- Одна з ініціатив, яка зараз мало обговорюється, – посилення громадського контролю за правоохоронними органами. В законі про нацбезпеку, про який ми сьогодні вже кілька разів згадували, було під тиском експертів прописано норму про створення спеціального комітету ВР з контролю за правоохоронними і розвідувальними органами. На жаль, чинний уряд так і не вніс у парламент щодо цього законопроект, хоч і був зобов’язаний протягом шести місяців це зробити. Переконаний, це потрібно зробити найближчим часом, і стимулювання уряду має стати одним із завдань оновленої Адміністрації президента.
- Можливо, варто просто звільнити усіх керівників правоохоронних органів і перезапустити систему з новими? Розумію, що для цього немає правових підстав, але законодавство завжди можна змінити.
- Ага, всіх звільнити і бажано посадити. Ви висловлюєте якесь певне радикальне очікування суспільства, але ми розуміємо, що є чіткі рамки повноважень президента. Президент Зеленський має діяти виключно в межах Конституції України і тих законів, які відповідають цій Конституції. Наголошую на цьому, це важливо, оскільки попередні президенти розширювали собі межі впливу, якраз ухвалюючи певні закони, які прямо суперечили нормам Конституції.
- Нам потрібне Бюро військової юстиції? Відповідний законопроект рік лежить у парламенті.
- Нам треба дуже обережно ставитись до створення нових органів. Зокрема й до цього. Ми не можемо просто сказати: от у нас є проблема – давайте створимо ще один орган. Це перше. Друге: нині орган військової юстиції створено у складі ДБР - це його третє управління. І ми маємо шанс уже восени побачити результат їхньої річної роботи. Давайте дочекаємося і тоді будемо робити висновки.
- Але законопроект охоплює не лише питання розслідування, в ньому багато інших новацій.
- Так, читав і чув усі аргументи, але пропоную не поспішати.
- З наступного року у нас запроваджується в практику нове поняття – кримінальні проступки. Як правильно підготувати правоохоронні органи, щоб не виявилося, що менш серйозні справи вони зовсім не розслідуватимуть?
- Це дуже важливе питання, тому що там досить обмежені терміни, упродовж яких такі кримінальні правопорушення повинні розкривати, додано нові інструменти в розслідуванні, які можуть використовувати дізнавачі. Треба до впровадження цього закону ретельно готуватися вже зараз, щоб робота у цьому напрямку була ефективною. Щоб ці кримінальні проступки просто не опинилися не розслідуваними, тому що це спровокує велике невдоволення людей.
До того ж, цей закон вимагає внесення змін ще майже до 100 законодавчих актів. Наприклад, у більшості законів виділено, що особа не має права займати певну посаду, якщо в неї судимість за злочин. А якщо вона має судимість за кримінальний проступок? Це питання треба врегулювати, інакше у нас отримають право ставати державними службовцями, керівниками люди, які вчинили кримінальний проступок і мають судимість.
- До призначень у правоохоронному блоці з великою увагою ставиться бізнес. Зокрема, Європейська бізнес асоціація серед ключових кроків нового президента називає подання на посади в ГПУ і СБУ професіоналів з бездоганною репутацією і відсутніми зв'язками з олігархами. Як президент планує добирати кандидатури? Торги з політичними силами, "свої люди" чи є ще якісь варіанти?
- Президент уже заявляв, що планує залучити до пошуку кадрів міжнародні HR-агентства. І ця зустріч днями відбулася…
- Буде обирати керівника СБУ у країні, що перебуває у стані війни, через кадрове агентство?
- Ні. Але чому б не провести відкритий конкурс на посаду генпрокурора? Це публічна служба. Ось нещодавно обрали на конкурсі голову Державної податкової служби. Прозоро, за участі міжнародних спостерігачів, профільних експертів, народних депутатів.
Посада генпрокурора вимагає чітких професійних і особистих якостей. Чому не задіяти, якщо ми наважимося на проведення конкурсу, міжнародні кадрові агентства?
До речі, нагадаю вам, що голову Національної поліції також обрано шляхом конкурсу. І хоч конкурс прямо не передбачено законом, він відбувся, до того ж публічно, а в ньому брали участь різні кандидати, було з кого обирати.
- На яку посаду претендуєте особисто Ви?
- Спочатку це була зовнішня експертна підтримка штабу кандидата у Президенти. Допомагав аналізувати програму, певні кроки, коригувати позиції. Наші бачення щодо функціонування правоохоронної системи збіглися, до моєї думки дослухались. Потім уже була пропозиція увійти до команди. Коли постало питання, що це означає, обговорювалася і можливість працювати у виконавчій владі. Про конкретні посади не йшлося.
- А зараз уже щось запропонували?
- Давши згоду на участь у роботі команди, я погодився на якусь потенційну посаду. Якою вона буде, не знаю. Жодних пропозицій та розмов на цю тему поки що не було.
- Вас називають людиною Авакова. Якою ви бачите подальшу долю міністра?
- Моя історія відома, я нічого не приховую. Я був доцентом Хмельницького університету управління і права. Багато років поспіль займаюся нормотворчою діяльністю. Після Революції гідності докладав зусиль, щоб мій досвід було використано. Брав участь у доборі керівників місцевих прокуратур, глибоко вивчав проблематику, пов’язану з реформуванням органів прокуратури.
Після цього була пропозиція від уряду замінити Антона Геращенка у зовнішній комісії, яка обирає кандидатів на керівні посади у ДБР. Я дав згоду, тому що мені було надзвичайно цікаво, адже попри те, як важко він створювався, сам факт його створення я вважаю також своїм особистим досягненням.
З огляду на те, що я співпрацював із Геращенком у питаннях законотворчої роботи, після того, як потрапив до команди Зеленського, певні люди мене назвали людиною Авакова.
- Так ви людина Авакова чи ні? Коли востаннє спілкувалися з Арсеном Борисовичем?
- Ми взагалі не спілкувалися протягом поточного року, і я не людина Авакова. Щодо питання про його подальшу долю як міністра. Якщо ми виходимо виключно з повноважень президента, то він не впливає на зміни в уряді до появи своєї фракції у наступному парламенті. Виняток – лише дві посади міністрів, і змінити їх можна лише через Верховну Раду.
Очевидно, що до формування коаліції в новому парламенті цей уряд працюватиме в режимі виконуючих обов’язки міністрів. Звичайно, якщо вони матимуть таке бажання.
- На Вашу думку, чи відбудуться призначення, які здійснюються Верховною Радою за поданням Президента, до нових позачергових виборів?
- Закон не прив’язує призначення або звільнення керівників силових і правоохоронних відомств, кандидатури яких вносить президент, до наявності чи відсутності коаліції чи нового виборчого циклу. Сподіваюся, що більшість депутатів будуть думати перш за все про інтереси країни, а не про власні, і зрозуміють, що зміни незворотні. Люди зробили свій вибір.