Про те, що закон 193-IX (законопроект 1008) недосконалий, що його буде важко, а то й неможливо виконати, національні і міжнародні експерти заявляли ще до того, як закон було прийнято. Чому? Наведу декілька цитат, щоб спростувати маніпулятивні заяви, які лунають в останні дні, щодо нібито блокування ВРП судової реформи.
То ж на що звертали увагу міжнародні експерти до прийняття закону?
Наприклад, ще за 2 місяці до прийняття закону координатор сектору верховенства права і боротьби з корупцією Представництва Європейського Союзу в Україні Манфредас Лімантас публічно критично висловився щодо передбаченого законопроектом застосування механізму люстрації, запропонованого механізму залучення міжнародних експертів, стислих часових меж для відбору експертів та недостатньо визначених умов їхньої роботи. Він наголосив, що Представництво Європейського Союзу в Україні й надалі надаватиме зауваження для вдосконалення законопроекту № 1008 до того, як Європейський Союз номінуватиме міжнародних експертів з боку організації.
«Зі свого боку, Європейський Союз та Проект Європейського Союзу «Право-Justice» не підтримують таких швидких рішень без обговорення та глибокого аналізу», – сказав він.
Експерт Проекту Європейського Союзу «Право-Justice», суддя Анна Адамська-Галлант (Польща) підтримала негативні експертні висновки, зокрема щодо передбаченого в законопроекті № 1008 зменшення кількості суддів Верховного Суду: «Це дуже небезпечний сигнал, бо це підтверджує думку, що суди завжди політизовані, адже кожна нова влада починає зі зміни судів. І всі донори представили спільну думку, що ми противники цього рішення».
Своє занепокоєння ухваленням закону висловила Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у листі на адресу Міністра закордонних справ України 1 жовтня 2019 року – за місяць до прийняття закону, зокрема вона зазначила, що запропоновані зміни до законодавства у питанні незалежності та дисципліни судді мають відповідати стандартам Ради Європи, закладеним зокрема у групі рішень ЄСПЛ «Олександр Волков проти України».
У рішенні Комітету Міністрів Ради Європи від 2 грудня 2019 року також відзначено: «протягом 2014-2018 років українська влада у тісній співпраці із Радою Європи вжила значних кроків для реформування системи судової дисципліни та кар'єри шляхом внесення змін до Конституції, законодавства, а також практичних та інституційних заходів; із занепокоєнням відзначили, що нещодавно зміни, внесені Законом № 193-IX, були прийняті без достатніх і глибоких консультацій з відповідними судовими органами та організаціями та без ретельного аналізу наслідків цього Закону, зокрема для незалежності та ефективності судової влади;
висловили занепокоєння можливими несприятливими та довготривалими наслідками для Верховного Суду, як з точки зору його незалежності та ефективності, так і щодо його здатності забезпечити єдність застосування закону судами нижчої інстанції;
‼підкреслили, що незмінність суддів є ключовим елементом незалежності суддів;
висловили жаль, що прийняте законодавство може порушити цей принцип на практиці;
закликали владу забезпечити, щоб будь-який процес відбору суддів для роботи у реформованому Верховного Суду відповідав Конвенції, і щоб оцінювання суддів у цьому контексті проводилось на основі об'єктивних критеріїв та супроводжувалося достатніми процесуальними гарантіями» тощо.
Нагадаю також про негативний висновок Венеційської комісії, рішення Пленуму ВС, консультативний висновок ВРП, висновок АПУ та інших організацій та установ із критикою окремих положень законопроекту 1008.
Тож наразі вирішення цього питання швидше за парламентом.
Уся історія питання тут: ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ СПРОСТОВУЄ ЗАКИДИ ПРО ГАЛЬМУВАННЯ СУДОВОЇ РЕФОРМИ
ОЛЕКСІЙ МАЛОВАЦЬКИЙ: СУДОВА СИСТЕМА ПОТРЕБУЄ ЕВОЛЮЦІЇ, А НЕ РЕВОЛЮЦІЇ
