25 березень 2024, Понеділок, 10:17

Чому РПР просуває суддю Михайла Смоковича у новий Верховний Суд?

13 Березня 2017г.
Смокович

Всеволод Розумовський, для Резонансу

Нещодавно на сайті руху «Чесно! Фільтруй суд», було розміщено інформацію щодо кандидатів на посаду суддів Верховного Суду (ВС), які пройшли перший відбірковий етап конкурсу.

“Гріхами”, які ставлять у провину окремим кандидатам у Верховний Суд, рух «ЧЕСНО.Фільтруй суд!» називає:

  • корупцію на усіх рівнях, починаючи із призначення суддів, просування кар’єрною драбиною, закінчуючи прийняттям рішень на чиюсь користь;
  • служіння режиму Януковича, яке проявлялось у покриванні суддями злочинів режиму, неправомірних покараннях майданівців, публічній підтримці курсу Януковича;
  • кругову поруку, яка забезпечує суддям безкарність за вчинення злочинів та винесення неправосудних рішень;
  • сумнівні рішення, які викликають сумнів у своїй справедливості та у незаангажованості суддів, що їх виносили;
  • сумнівні статки, що викликають сумніви у законності їхнього походження;
  • зв’язки родинні чи будь-які інші, що можуть призвести до винесення рішень в умовах конфлікту інтересів, кругової поруки, кумівства;
  • кримінальні справи, безпосередніми учасниками яких є кандидати у Верховний Суд.

Зазначено, що вся інформація, зібрана у аналітичних довідках про кандидатів у Верховний Суд, отримана командою ЧЕСНО.Фільтруй суд! із відкритих джерел та опрацьована відповідно до методології Руху ЧЕСНО.

1Однак, як бачимо, вказана методологія вже відзначається вибірковістю, а наше видання для руху «ЧЕСНО» вочевидь вкрай закрите джерело, адже на сайті відсутні посилання на будь-які обставини, які свідчать про недоброчесність та були вказані в наших публікаціях за результатами аналізу біографічних відомостей та даних декларацій по таким кандидатам у ВС, як: Ємець Леонід, Кравчук Володимир, Шипуліна ТетянаВолков Олександр, Бєршов Геннадій тощо.

Про них лише позитив: відсутність корупційних ризиків, ніякої інформації про служіння режиму Януковича, жодного аналізу сумнівних рішень.

Однак, на відміну від «Руху ЧЕСНО» ми не збираємся закривати очі на  сумнівні факти і будемо й надалі інформувати суспільство як про недобречних кандидатів до Верховного Суду, так й про тих, хто активно їм допомагає.

Раніше ми вже зазначали, що серед суддів - кандидатів до ВС, є ті, які відомі своєю лояльністю до окремих представників Реанімаційного пакету реформ (РПР), проте воліють публічно це не афішувати.

Яскравим представником людини, яка вміє підлаштовуватись під умови, та вчасно ловити попутний політичний вітер є суддя Вищого адміністративного суду України та кандидат до Верховного Суду - Михайло Іванович Смокович.

Ми вирішили проаналізувати діяльність та біографію пана Смоковича за шкалою «гріхопадіння» від руху «Чесно! Фільтруй суд», тим більше, що  в юридичній спільноті говорять, що саме його кандидатуру активно лобіює РПР на посаду очільника Касаційного адміністративного суду.

Суддівська династія Смоковичей

Михайло Смокович з 1991 по 1996 роки працював на різних посадах в прокуратурі м. Луцьк. З 1996 р. по 2001 р. – суддя Луцького міського суду Волинської області. З 2001 р. по 2004 р. – суддя Апеляційного суд Волинської області. З 2005 року – суддя Вищого адміністративного суду України. З 2012-2013 роки – секретар судової плати, а з 2014 року – заступник Голови Вищого адміністративного суду України.

Якщо вірити Декларації родинних зв’язків, має досить велику успішну родину як в судовій системі, так і в органах місцевого самоврядування.

2Дружина судді - Смокович (дівоче - Гапончук) Юлія Петрівна працює в Генеральній прокуратурі України на посаді начальника відділу забезпечення державного обвинувачення у регіонах управління підтримання державного обвинувачення в суді Департаменту підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Сестра - Віра Іванівна Смокович, суддя Волинського окружного адміністративного суду (з 2012 року); Двоюрідний брат дружини – Гапончук Віктор Васильович, суддя Апеляційного суду Волинської області (з листопада 2011 року); Племінник Смокович Михайло Васильович - суддя Оріхівського районного суду Запорізької області (з вересня 2016 року).

Не згадано в Декларації родинних зв’язків чоловіка сестри Віри Іванівни Смокович - суддю Луцького міськрайонного суду Волинської області - Віталія Володимировича Ковтуненко.

Окрім того, родина Смоковичів мала величезне представництво і в органах місцевого самоврядування, вдало розпочате з 2010 року – з часу приходу до влади В.Януковича :

  • двоюрідний брат Клубук Василь Олександрович, депутат Любашівської районної ради (Волинська область) (з 2010 р. по 2015 р.);
  • двоюрідний брат Смокович Валерій Семенович, депутат Великуренівської сільської ради (Любашівський район, Волинська область) (з 2010 р. по 2015 р.);
  • двоюрідний брат Хомич Микола Григорович, депутат Любашівсько-Волянської сільської ради (Любашівський район, Волинська область) (з 2010 року);
  • двоюрідна сестра Бартошик (Хомич) Світлана Григорівна, депутат Седлищенської сільської ради (Любашівський район, Волинська область) (з 2010 р. по 2015 р.);
  • двоюрідний брат дружини Квач Андрій Степанович, депутат Ківерцівська районна рада (Волинська область) (з 2010 р. по 2015 р.).

Цікаво, чому у судді Смоковича в 2010-2013 роках родина раптово стала такою успішною? Здається, що ми віднайшли відповідь!

В лютому 2010 року до Вищого адміністративного суду України надійшов позов про визнання протиправними дій Центральної виборчої комісії щодо оголошення результатів виборів про обрання Президента України. В позовній заяві вказувалось, що своїми протиправними діями ЦВК порушила вимоги законів щодо реєстрації кандидата на пост Президента України, оскільки не мала правових підстав реєструвати Януковича Віктора Федоровича кандидатом на пост Президента України, проводити вибори та оголошувати їх результати!

3Так, в історії не може бути умовного нахилу. Але, в 2010 році, суддя Смокович приймає доленосне для України рішення, яким фактично повернув рух країни в іншому напрямку, що в кінці призвело до подій на Майдані 2013-2014 роках та війни на сході. Адже він повертає позов, з огляду на те, що позивач не зазначив, чим конкретно ЦВК порушила його особисті виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі.

Формальний підхід судді, який забезпечив йому та близьким безбідне життя, в Україні змінив хід історії на довгі роки!

І чи не є це проявом служіння режиму Януковича?

Але, Янукович втік, а родина Смоковичів залишилась. І зміна політичної кон'юнктури, не стала на заваді того, що Михайло Смокович, Віктор Гапончук і Віталій Ковтуненко вирішили дружньо потрапити до Верховного Суду.  Михайло Смокович та Віктор Гапончук успішно пройшли перший етап конкурсу та склали практичне завдання.

«Суддівська корпорація дуже закрита і консолідована. Міцно тримаються, як реп’яхи одне за одного. Є цілі суддівські династії, які родичаються одна з одною», -  зазначає журналіст-розслідувач Дмитро Гнап. І разом з родиною суддів Короткевичів та Карабанів бачимо третю суддівську династія, бажаючу поповнити ряди Верховного Суду.

Тобто, вочевидь, зовсім не виключено, що «оновлений» Верховний Суд буде складатись виключно із родичів, близьких осіб та кумів.

Безгрішна родина Смоковичів?

Родина судді Смоковича досить відома на Поліссі. Однак не через добрі справи.

Так, рішенням Луцького міськрайонного суду жінку, двох дітей та інваліда виселили із будинку в селі Липини Луцького району Волинської області, вул. Ветеранів, 22.4Доречі, саме в Луцькому міськрайонному суді розпочинав свою суддівську кар’єру Михайло Смокович, там же працює і чоловік (чи можливо вже екс-чоловік) його сестри - Віталій Ковтуненко.

Не дочекавшись проходження по всіх інстанціях судової справи про виселення із будинку жінки, двох дітей та інваліда, будинок купує мати судді ВАСУ Смоковича Михайла - Віра Макарівна Смокович.

Не маючи де жити, виселена родина намагалась оскаржити таке рішення торгів щодо продажу будинку – але спочатку Рожищенський районний суд, а потім і Апеляційний суд Волинської області дивним чином стають на захист матері Михайла Смоковича - Віри Макарівни. Доречі, саме в Апеляційному суді Волинської області продовжував свою суддівську кар’єру і Михайло Смокович, там же працює  й двоюрідний брат його дружини– Гапончук Віктор.

Але, «родзинкою» цієї ситуації є те, що реєстрація будівлі на Віру Макарівну Смокович здійснювалась Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції.

При цьому, перереєстрації будинку передувало оскарження Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції в Волинському окружному адміністративному суді наказу Головного територіального управління юстиції у Волинській області «Про проведення позапланової цільової перевірки реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції». Головне територіальне управління юстиції у Волинській області підозрювало наявність зловживань та порушень в Реєстраційній службі Луцького міського управління юстиції, де наслідком перевірки могли бути порушені кримінальні справи.

І дивний збіг обставин – справу розглядає суддя Волинського окружного адмінсуду Смокович Віра Іванівна, донька Віри Макарівни Смокович! Суддя Волинського окружного адмінсуду Смокович Віра приймає рішення про скасування наказу (04.06.2015 р.) лише після переоформлення реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції будинку на Віру Макарівну Смокович (21.05.2015 р.)!

Тож, виселеній жінці, дітям та чоловіку-інваліду варто змиритись із життям безхатченків, бо проти них працює суддівський клан Смоковичів.

Чи має це ознаки того, що родинні зв’язки  призвели до винесення рішень в умовах конфлікту інтересів, кругової поруки чи кумівства?

Однак, питання, навіщо знадобився пенсіонерці проблемний будинок в приміській зоні, якщо у неї

5

 

у власності знаходиться дві квартири в самому місті Луцьк, та домоволодіння з двох будинків - залишається без відповіді.

Доречі, Віталій Ковтуненко, відомий і тим, що був слідчим суддею у кримінальних справах проти чотирьох Волинських активістів Євромайдану: Майї Москвич (суддя прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання), Ігоря Гузя (суддя прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту), Володимира Бондаря (суддя прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання) та Миколи Собуцького (суддя прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання).

Однак, завдяки рішенню суддів ВАСУ Віталію Ковтуненко вдалось уникнути покарання. Саме ВАСУ, де працює суддя Михайло Смокович, дивним чином скасував рішення про притягнення Віталія Ковтуненка до відповідальності, що фактично допомогло йому уникнути звільнення із займаної посади.

Чи мав відношення до даного рішення суддя ВАСУ Смокович? Все ж досить сумнівно, що він залишив долю свого близького родича без уваги.

Водночас, сестра Михайла Смоковича, суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович Віра, аналогічно як і суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравчук Володимир, забороняла міській раді висловлювати недовіру президенту Віктору Януковичу, вимагати відставки уряду та позачергових виборів до парламенту. Саме вона в 2013 році скасувала звернення Квірцевської міської ради №33/36 від 04.12.2013 р. «Про звернення депутатів Ківерцівської міської ради шостого скликання Волинської області до Президента України Віктора Януковича, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України».

Як би там не було, Смокович Віра Іванівна є однією із суддів, яких громадське об’єднання литовців назвали винними в кровопролитті на Майдані. Вона є однією із тих суддів, яка перешкоджала поширенню інформації про жорстке побиття учасників Євромайдану з 30 листопада на 01 грудня 2013 року в Києві!

Ось вам і представники суддівської династії.

 Торги суддями-п’ятирічками в Конституційній комісії.

Не дивлячись на те, що саме Михайло Смокович, фактично забезпечив участь Віктора Януковича в президентських виборах 2010 році, в 2015 він стає членом Конституційної комісії Петра Порошенка, та активно долучається до розробки змін до Конституції України в частині правосуддя.

Всі ми розуміємо, що коли створюється такі Комісії, насамперед, головною їх метою має бути досягнення громадського та політичного консенсусу щодо вдосконалення конституційного регулювання суспільних відносин,  в тому числі в сфері правосуддя. Тому звісно, коли до вказаної Комісії включили суддів Михайла Смоковича, Ярослава Романюка та Володимира Кравчука, були надії, що вони представлятимуть інтереси доброчесного суддівського корпусу.

Водночас, як зазначають конфіденційні джерела із самої Комісії, Михайло Смокович, разом із Головою Верховного Суду Ярославом Романюком та Володимиром Кравчуком (якого туди «проштовхнув» Голова Верховного Суду України Романюк) (https://resonance.ua/deklaraciyni-taiemnici-kandidata-do-v/), розпочали активно співпрацювати із народними депутатами Леонідом Ємцем та  Оксаною Сироїд, та підтримувати їх ідеї.

В суддівських колах говорять, що саме через їх мовчазну згоду– лобістам РПР в Верховній Раді України Оксані Сироїд та Леоніду Ємцю ледве не вдалося отримати бажане тотальне звільнення суддів-п’ятирічок. Лише завдяки силі переконання заступника Голови Адміністрації Президента Олексія Філатова, ситуацію вдалось врегулювати, та впровадити для суддів-п’ятирічок не тотальне звільнення, а оцінювання.

Ось такі захисники суддівської системи бажають потрапити до оновленого Верховного Суду. Чи варто від них очікувати незалежних рішень? Навряд.

Судові рішення Михайла Смоковича.

В лютому місяці, кандидат в судді ВС, й за сумісництвом народний депутат та активний адепт РПР Леонід Ємець  зазначив, що на рішеннях Михайла Смоковича варто готуватись до екзаменів до Верховного Суду.

6Дуже дивне висловлювання, врахувати, що саме Леонід Ємець, разом із експертами РПР та членами ГРД, виступають проти тих суддів, які приймали рішення про заборону мирних зібрань.

Адже іронія полягає в тому, що хоча із «під пера» судді ВАСУ Смоковича вийшло і не так багато рішень про обмеження мирних зібрань, але саме він є головним ідеологом в судовій системі щодо встановлення судових обмежень права на мирні зібрання.

Саме Михайло Смокович постійно проводив круглі столи та семінари на дану тему, активно публікував в наукових виданнях статті, які обґрунтовують необхідність заборон мирних зібрань, приймав активну участь в розробленні постанови пленуму про мирні зібрання.

«Забороною громадського зібрання можна врятувати життя», - так говорить суддя ВАСУ Смокович.

Але повний «сюрреалізм» полягає в тому, що рекомендацію Михайлу Смоковичу на посаду судді ВС надала особа, яка категорично виступає проти обмежень мирних зібрань – Камєнев Михайло Володимирович, член робочої групи з реформування органів правопорядку РПР!

Як ми бачимо, з одного боку члени РПР та член парламенту – вимагають покарання для суддів, які приймали рішення про заборону мирних зібрань, а з іншого – вихваляють та надають рекомендації тим суддям, які фактично і ввели такі судові заборони.

Хоча, допускаємо, що народний обранець Леонід Ємець вивчав іншу судову практику Смоковича, якою останній намагався забезпечити необхідний результат на виборах. Можливо Ємець мав на увазі рішення судді Смоковича, яким суддя намагався допомогти Центральній виборчій комісії проштовхнути в 2012 році по одномандатному виборчому округу №223 депутатом до Верховної Ради України Віктора Пилипишина?

Можливо сподобалось Леоніду Ємцю, що саме це рішення ВАСУ було ключовим в загостренні політичного протистояння в Україні, а єдиним способом виходу із глухого кута стало призначення перевиборів в одномандатному виборчому округу №223.

Або можливо народний обранець знайшов рішення судді Смоковича, яким було достроково припинено повноваження народного депутата Сергія Власенка в 2013 році?

Хоча не виключаємо, що Леоніду Ємцю мабуть прийшлось до смаку скандальне рішення судді Смоковича, яке, можливо, стало однією із ланок, що призвело до втрати Кримського півострову.

Мабуть саме цими рішеннями, в поєднанні із загаданим нами раніше, яким було забезпечено участь Януковича в Президентських виборах 2010 році, так захоплюється народний обранець Ємець.

Взагалі, слід додати, що Михайла Смоковича та Леоніда Ємця поєднують ще і спільні кадри. Екс-помічник Смоковича, а нині начальник відділу узагальнення судової практики ВАСУ Володимир Котвицький є чоловіком помічниці Леоніда Ємця.

Лояльність від членів ВККС – як гарантія проходження до ВС.

В профільних юридичних виданнях, досить широко розпочалась дискусія щодо питання не подання кандидатами в оновлений ВС, а саме суддями Верховного Суду України, майнових електронних декларацій. Членів ВККС запідозрили в лояльному ставленні до окремих кандидатів у Верховний Суд.

Так, ще в листопаді 2016 року Вища кваліфікаційна комісія суддів прийняла Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі ВС, якими чітко передбачено, що для участі у конкурсі кандидат на посаду судді у дату та час, визначені в процесі повідомлення, серед іншого,  особисто подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку, встановленому законодавством про запобігання корупції.

Розпочинаючи із 2016 року відбувається електронне подання майнових декларацій через сайт Національного агентства з питань запобігання корупції. І відповідно до антикорупційного законодавства, особа, яка претендує на посаду судді Верховного Суду зобов’язана подати нову електронну майнову декларацію (як кандидат на посаду).

Жодних виключень для будь-яких-осіб. Тобто якщо ти кандидат на посаду – подавай нову декларацію, не дивлячись на те, що ти вже подав аналогічну декларацію раніше.

Формалізм? Казуїстика? Можливо, однак, очевидно, що норма закону має виконуватись.

Якщо ж проаналізувати Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в ньому розміщені електронні майнові декларації Михайла Смоковича як судді Вищого адміністративного суду України. Жодної майнової декларації, як кандидата на посаду судді ВС, немає.

Ми сумніваємось, що члени ВККС не знають вимоги антикорупційного законодавства. Але, чому ж тоді вони їх проігнорували, та для окремих кандидатів зробили «пільгу»?

Все викладене свідчить про те, що як закони, так і реформи робляться в державі під «своїх людей». І судова реформа, як бачимо, не виключення...