Всеволод Розумовський, для Резонансу
«І сказав він до суддів: Дивіться, що ви робите, бо не для людини ви судите, але для Господа, і Він з вами в справі суду.» (Творець.)
У новинах останніх днів набув розголосу черговий скандал: екс-заступник Міністра юстиції України Павло Мороз самостійно розглядав скаргу на самого себе, що є конфліктом інтересів.
Першим про цей скандал повідомив Резонанс ще 15 березня цього року. Детальніше: НЕСПРАВЕДЛИВЫЕ РЕШЕНИЯ «МИНИСТЕРСТВА СПРАВЕДЛИВОСТИ»
У Національному агентстві з питань запобігання корупції визнали, що у такий спосіб П. Мороз уникнув об’єктивного службового розслідування. У зв’язку з чим, агентство розпочало власне розслідування даного факту. Непоганий сигнал від НАЗК державним службовцям. І гадаємо, це стане показовою справою для багатьох з них.
Взагалі антикорупційне законодавство виділяє два види конфлікту інтересів:
- потенційний - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
- реальний - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Служителів Феміди про конфлікт інтересів неодноразово застерігала і Рада суддів Україна. З цього приводу Голова комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів, суддя Вищого адміністративного суду у відставці, член РСУ Тетяна Чумаченко вказувала, що «якщо суддя не може вирішити конфлікт інтересів, то повинен звертатися по допомогу до РCУ».
В пошуку зв’язків
В Єдиному державному реєстрі судових рішень, ми звернули увагу на дві цікаві справи №800/620/16 та №800/18/17. Що ж їх об’єднує?
Справа №800/620/16 за позовом фізичної особи до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) про визнання незаконними дій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України по організації обрання членів Громадської ради доброчесності (ГРД) від 11.11.2016. В задоволенні позову суддями Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) було відмовлено. Рішенням Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України рішення ВАСУ залишено без змін.
Справу розглядали судді ВАСУ - Шипуліна Т.М., Бившева Л.І., Бухтіярова І.О., Веденяпін О.А., Голубєва Г.К., та судді ВСУ - Гриців М.І., Волков О.Ф., Кривенда О.В., Прокопенко О.Б.
Друга справа №800/18/17 за позовом фізичної особи до ВККС про визнання незаконними дій щодо організації обрання членів ГРД при ВККС. В задоволенні позову суддями ВАСУ було відмовлено. Відповідне судове рішення було прийнято суддями ВАСУ Олексієнко М.М., Загороднім А.Ф., Заїкою М.М., Мойсюком М.І., Штульманом І.В.
Так, на перший погляд, може здатись, що ці дві справи єднає лише дві риси: вони обидві розглядались ВАСУ; та стосуються рішення ВККС про створення Громадської ради доброчесності. Але є і ще деякі спільні моменти. В цих двох справах, судовий розгляд здійснювали майбутні кандидати до Верховного Суду!
Саме майбутні кандидати, які очевидно були обізнані про те, що вони включені до списків суддів Касаційного адміністративного суду Верхового Суду.
За інформацією розміщеною на офіційному сайті ВККС, кандидатами на посаду суддів нового Верховного Суду є:
- Олексієнко Микола Миколайович - подав документи 06.12.2016, а отримав допуск 13.12.2016.
- Загородній Анатолій Федорович - подав документи 08.12.2016, а отримав допуск 20.12.2016.
- Заїка Микола Миколайович - подав документи 25.11.2016, а отримав допуск 05.12.2016.
- Мойсюк Микола Іванович - подав документи 01.12.2016, а отримав допуск 05.12.2016.
- Штульман Ігор Володимирович - подав документи 06.12.2016, а отримав допуск 13.12.2016.
- Шипуліна Тетяна Михайлівна - подала документи 06.12.2016 допущено 13.12.201
- Бившева Людмила Іванівна - подала документи 06.12.2016, а отримав допуск 13.12.2016
- Гриців Михайло Іванович - подав документи 05.12.2016, а отримав допуск 13.12.2016
- Волков Олександр Федорович - подав документи 24.11.2016, а отримав допуск 05.12.2016
- Кривенда Олег Вікторович - подав документи 05.12.2016, а отримав допуск 13.12.2016
- Прокопенко Олександр Борисович - подав документи 05.12.2016, а отримав допуск 13.12.2016
Лише погляньте! Всі судді ВАСУ та ВСУ, які розглядали справу №800/18/17 були кандидатами на посади суддів Касаційного адміністративного суду Верхового Суду на момент розгляду справи!
А тепер дайте собі чесну відповідь, яка була реальна підстава для відмови фізичним особам, в задоволенні їх позовних вимогах до ВККС про створення ГРД. Невже і вам здається, що ця підстава - «вислужитись» перед ГРД з метою підвищити шанси потрапити до нового Верховного Суду.
Нагорода за рішення – новий Верховний Суд
Треба зазначити, що прийняття «потрібного» рішення для ГРД та ВККС не було стовідсотковою запорукою для проходження анонімних тестувань та практичних завдань. Окремим суддям рішення за наявності конфлікту інтересів не принесло очікуваних дивідендів у вигляді потрапляння до фінальної частини конкурсу. Водночас, ті хто дійшов – отримали від ГРД та ВККС приємний бонус.
Шипуліна Тетяна Михайлівна – отримала «закриття очей» членами ГРД на її статки, прийняття нею політично-мотивованих рішень, наявний конфлікт інтересів при здійсненні правосуддя. Приємним бонусом стало подання до ВККС лише інформації про кандидата, а не негативного висновку, як подали по іншим кандидатам. А це приємно, бо долати 11 голосами членів ВККС взагалі не потрібно.
Бившева Людмила Іванівна, найкраща подруга Шипуліної Тетяни Михайлівни – отримує зелене світло від ГРД, та вважається абсолютно доброчесною. І це при тому, що вона приймала рішення про скасування рішення ВККС від 22 вересня 2015 року №2378/дп-15 про направлення до Вищої ради юстиції висновку щодо встановлених фактів, які свідчать про порушення суддею ОСОБА_10 присяги за істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відкритої за матеріалами, які надійшли від ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про притягнення ОСОБА_13 до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП.
Виходить, жоден із членів ГРД (Маселко Роман, Куйбіда Роман, Жернаков Михайло, Титич Віталій та інші), які так опікуються питаннями притягнення суддів-Майдану до відповідальності чомусь забули про цей випадок в біографії Бившевої Людмили Іванівни.
Ще троє суддів Верховного Суду України із легкістю подолали негативні висновки ГРД, які більше були схожі на короткі нотатки класного керівника в щоденнику відмінника (Гриців Михайло Іванович, Кривенда Олег Вікторович та Прокопенко Олександр Борисович).
По Кривенді Олегу Вікторовичу, випадково члени ГРД не побачили жодних не відповідностей майна його доходам, про що неодноразово фіксувалось в журналістських розсуваннях, зокрема «Наші Гроші. Досудилися.». Дивним чином, в інших висновках розслідування журналістів «Наші гроші. Досудились» ставало одним із головних аргументів негативного Висновку, а по Кривенді Олегу – взагалі про нього забули.
По Грицеву Михайлу, аналогічно як і по Кривенді Олегу, члени ГРД, мабуть випадково забули включити інформацію із авторитетного видання – Українська правда, яка стосувалась роботи родичів в суміжних професіях, входження до Робочої групи з питань реформування кримінального судочинства, яка створювалась Міністром юстиції України Лавриновичем О. В. тощо.
Вартує уваги і те, що подолання суддями Верховного Суду України негативних висновків не обговорювались гучно членами ГРД, не тиражувалось в публікаціях. Відбулось це досить тихо і спокійно, без жодної зайвої уваги.
Ось така ціна рішень, в яких залиши існування ГРД. За посади в новому суді, начхавши на закон, мораль і совість.
Фактично, ми знайшли групу суддів, які приймаючи рішення на користь ГРД та ВККС мали потенційний конфлікт інтересів, і які, абсолютно ігнорували приписи антикорупційного законодавства та рекомендації Ради суддів України для їх врегулювання. Аналогічно, такий же конфлікт інтересів мали і члени Громадської ради доброчесності по всім цим кандидатам.
Суддя та екс - кандидат до Верховного Суду Роман Брегей, в одному із своїх дописів в соціальній мережі зазначив наступне: «Я переконався, що шукати правди у національних судах важко, бо судді бояться влади й дуже хочуть опинитися у новому Верховному Суді».
І вищенаведені доводи лише підтверджують ці слова. І все ж цікаво, яку ж ціну погодились сплатити інші кандидати, щоб потратити до НОВОГО Верховного Суду?