«Ми маємо просте повідомлення для всіх країн, що борються із Covid-19: тестуйте, тестуйте, тестуйте!!!"
Це звернення директора ВОЗ Тедруса Адханома Гебрейесуса, датоване 16 березня, можна побачити на його сторінці в Тwitter.
Переклад на українську цієї чіткої рекомендації виявилось складним для нашої влади, ми бачимо відсутність дієвих тестів та масового тестування. Та навпаки – влада пішла через посилення тиску на громадян та обмеження їх прав. Але в більшості той тиск є алогічним. Отже…
Про тести давно вже замовили слово!
Напевно за цей час навіть школярі зрозуміли, що є два види тестів:
- Тест-системи (більш точний, лабораторний. Працює з ДНК за допомогою ПЛР);
- Експрес-тести (виявляє лише непрямі ознаки вірусу – коли організм бореться та вже почав виробляти антитіла. Робиться у будь-якій лікарні, де є можливість забору крові).
Найефективнішим засобом боротьби з пандемією є масове тестування та ізолювання людей, які захворіли або є безсимптомними носіями вірусу. В свою чергу в критичних ситуаціях – це ізоляція в стаціонарі спеціально обладнаних лікарень, в легких випадках – самоізоляція вдома.
25 березня з’являється інформація, що Інститутом молекулярної біології та генетики НАН була розроблена й готова до використання тест-система для діагностики коронавірусу Covid-19 рівня ПЛР. Українська тест-система заявлена із точністю на рівні 99,9%. При цьому - собівартість однієї реакції на цьому тесті - 250 грн (закордонні аналоги 370-450 грн.). За словами чиновників – вже виготовлені перші партії та передані в Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ та Центр громадського здоров'я МОЗ.
Безумовно, ці дії мали відбутись вже давно. Особливо – з огляду на кількість громадян України, що повернулись протягом останнього часу з-за кордону. Максимум, чим їх тестували на короновірус - це вимірювання температури. Все!
Мої права, моє багатство…
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави - говорить Конституція України (ч.2 статті 3). Певно саме тому ми сьогодні (3 квітня 2020 року) побачили таке обурення у соціальних мережах після оприлюднення Постанови Кабміну № 255 від 02.04.2020 (надалі – Постанова). Даною Постановою в свою чергу внесено зміни до Постанови № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та посилено заходи боротьби із пандемією.
Отже, Постановою установлено карантин у період з 12 березня по 24 квітня на всій території України. Цілком зрозуміло та виправдано, однак – деякі пункти цього документу викликають що найменш подив.
Так, з 6 квітня заборонено перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.
Тобто, незважаючи на обов’язок держави (Кодекс цивільного захисту України, ст.4, ст.6, ст.7, ст.8 тощо) забезпечити та здійснити захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, населення має самостійно забезпечити себе засобами індивідуального захисту. Однак, такі засоби мають бути дієвими! Чи гарантується це у разі самостійного виготовлення захисної маски – маю великі сумніви!
Особливо після застереження Центру громадського здоров’я України, фахівці якого прямо заявили:
а) Маску слід змінювати щочотири години.
б) Не можна використовувати марлеві маски, вони не забезпечують належного рівня захисту.
Будемо сподіватись, що усі, хто ознайомився із Постановою, буде знати і цю інформацію, адже у Постанові про такі застереження ані слова.
І край наріжне питання – що згідно Постанови є громадськими місцями? Переліку Постанова не наводить, отже – ми маємо ризик різного трактування положень Постанови громадянами та працівниками правоохоронних органів, на яких і покладено забезпечення виконання цієї Постанови. Однак 4 квітня вдень на сайті Кабміну було опубліковано Роз’яснення Департаменту комунікацій Секретаріату КМУ щодо нових обмежувальних заходів на період карантину.
Згідно цього Роз’яснення (цікава його легітимність): "Громадське місце - частина будь-якої споруди, яка доступна або відкрита для населення, в тому числі за плату (під'їзди, підземні переходи, стадіони; парки, сквери, дитячі майданчики, стадіони, зупинки громадського транспорту, ліфти, державні установи, медичні установи та інше)".
При цьому - перелік громадських місць може бути розширений органами місцевої влади, зазначається у Роз’ясненні. І наводиться як приклад Київ, де до громадських місць відносяться також зупинки громадського транспорту та 50-метрова зона навколо них; церкви та 50-метрова зона навколо них; заклади торгівлі закритого і відкритого типів, зокрема торгові ряди та ринки; кінотеатри та прилегла до них територія тощо.
І знову розмите визначення «та інше, тощо». Та й деталізацію ми побачили не через внесення змін до самої Постанови як це мало б бути.
Тому, виходячи з такої невизначеності автори Роз’яснення наполегливо рекомендують нам перебувати на вулиці в масці, оскільки у будь-який момент можете опинитись на території, яка підпадає під визначення «громадське місце». Просто шедеврально!
Та, повертаючись до самої Постанови, з 6 квітня заборонено відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності.
І якщо інші заходи, передбачені Постановою щодо боротьби із пандемією, більш-менш сприйнятні, то чи є зазначена вище заборона законною? Мені здалось, чи нас дійсно обмежують у пересуванні і чому це робиться? Пересування та вільний вибір місця проживання в Україні гарантуються Конституцією України і закріплені у Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї.
Додам, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені. Таке обмеження може відбутись в умовах воєнного або надзвичайного стану, але навіть і в такому разі є виключення (стаття 64 Конституції).
На сьогодні українці мають і так безліч обмежень щодо неможливості пересуватись громадським транспортом, добиратись до роботи. Заборонено працювати дрібному та середньому бізнесу. Багато роботодавців відправляють своїх працівників у відпустку без збереження заробітної плати.
Слід не забувати, що за даними соціального опитування дослідницької компанії «Градус» за умов жорсткого карантину (введення якого з 6 квітня забезпечено Постановою), 57% українців мають кошти на життя на період до місяця, а - 6,9% мають збережень тільки на кілька днів. І лише 6,3% населення - на півроку або більше.
Українці із розумінням поставились до таких обмежувальних заходів, однак - отримати обмеження щодо вільного пересування навіть на території свого безпосереднього проживання, в той час, коли науковці-епідеміологи радять прогулянки на повітрі для укріплення імунітету – чи це розумно?
До того ж мене дуже непокоїть заборона перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус. Так в нас надзвичайна ситуація чи надзвичайний стан?!
І тут нас знову «заспокоюють» Роз’ясненням – «наявність у людини документів дозволить перевірити, чи не мусить вона бути на самоізоляції, або в обсервації. А також це дасть можливість органам правопорядку застосовувати адміністративну відповідальність для порушників правил карантину». Тобто – нічого особистого, просто бізнес.
На сьогодні вакцини щодо COVID-19 немає. Вчені прогнозують, що на масове запровадження може піти від одного до двох років. Єдине, на що може розраховувати кожен з нас – це власний міцний імунітет. Обмеження, запроваджені державою, на жаль не забезпечать нас імунітетом, вони покликані на можливість виграти час у пандемії, підготуватись до неї. Однак, робити це потрібно із врахуванням фахової позиції саме епідеміологів, а не правоохоронних органів, яким Постанова надала окрім чітко прописаних повноважень, право вживати інші заходи, спрямовані на виконання цієї Постанови (цікаво – які це заходи?).
Маємо непросту ситуацію, - симбіоз стану війни, пандемії та економічного спаду (який почався задовго до поширення вірусу), непідготовленість влади, яка наразі хаотично намагається приймати рішення, та критичний стан медицини.
Витримаємо? Так! Але виключно за умови, якщо провладні рішення будуть прийматись помірковано та професійно! Переклади порад ВОЗ будуть правильними, а кошти, надані Україні іншими країнами, будуть йти на відновлення медицини та боротьбу із пандемією, а не у приватні кишені.
Зичу усім українцям здоров’я та витримки!
