» ДБР у системі протидії організованій злочинності

22 октябрь 2020, Четверг, 01:13

ДБР у системі протидії організованій злочинності

30 июля 2020г.
0
77

Олександр Бабіков, для Судово-юридична газети

Законодавцю треба бути готовим до оперативного уточнення відповідних норм у Кримінальному кодексі України. ДБР у системі протидії організованій злочинності

Серед повноважень Державного бюро розслідувань – здійснення інформаційно-аналітичних заходів щодо встановлення системних причин та умов проявів організованої злочинності та інших видів злочинності, протидію яким віднесено до компетенції Бюро, ужиття заходів до їх усунення.

Через це ДБР є одним з учасників протидії кримінальним правопорушенням, що вчиняються у складі організованих груп та злочинних організацій.

Слід зауважити, що поточного року слідчими ДБР розпочато 10 кримінальних проваджень за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 255 Кримінального кодексу України (щодо створення злочинної організації), з них в одному обвинувальний акт вже скеровано до суду.

Так, слідчими Головного слідчого управління ДБР завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому у квітні цього року, за обвинуваченням членів злочинної організації, до складу якої входив працівник ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України, які організували на території Київської області збут наркотичних засобів через поштові відділення та мережу Інтернет.

Також слідчі територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві, розслідують кримінальне провадження за підозрою восьми поліцейських, які у складі злочинної організації задля штучного створення високих показників у роботі відділу поліції примушували місцевих жителів до вчинення кримінальних правопорушень під контролем працівників поліції.

На наш погляд, ключовим моментом у протидії організованій злочинності силами ДБР та інших правоохоронних органів є стан чинного національного законодавства у згаданій сфері.

Відомо, що Верховною Радою України 4 червня 2020 року було ухвалено Закон України № 671-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою» (далі – Закон), який змінив концептуальний підхід до кримінально-правової протидії злочинам, що вчиняються у складі злочинних організацій.

Загалом цей Закон суттєво посилює кримінальну відповідальність представників злочинних об’єднань (зокрема, нормативно визначено поняття «злочинний вплив» та «особа, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», криміналізовано встановлення або поширення злочинного впливу, звернення за застосуванням злочинного впливу, створення злочинної спільноти, тобто об’єднання двох чи більше злочинних організацій, та керівництво такою спільнотою тощо).

Водночас збільшилася кількість заохочувальних норм, що можуть бути застосовані до тих осіб, які не належать до організаторів (керівників) злочинних організацій (злочинних зібрань чи сходок).

Однак, наприклад, запропонована структура статті 255 Кримінального кодексу України в редакції Закону не узгоджується із загальноприйнятою технікою побудови статей особливої частини Кодексу, згідно з якою у наступних після першої частинах статті мають визначатися кваліфіковані (особливо кваліфіковані) склади кримінальних правопорушень, які характеризуються більшою суспільною небезпечністю.

Натомість у частині другій статті 255 Кримінального кодексу України в редакції Закону пропонується передбачити відповідальність за менш суворе суспільно небезпечне діяння, порівняно із вказаним у частині першій цієї статті, що не коригується з побудовою норм у наступних частинах цієї статті.

Наголосимо, що законом передбачено таку нову форму співучасті, як злочинна спільнота. При цьому кореспондуючі зміни до статті 28 Кримінального кодексу України не вносилися.

Більше того, запровадження такої форми співучасті у кримінальному правопорушенні не повною мірою відповідає принципу соціальної зумовленості та практичної здійсненності, що може значно ускладнити правозастосування.

Також Кодекс насичений оцінними поняттями, які можуть мати негативний вплив на практичну діяльність правоохоронних органів та з високою ймовірністю фактично унеможливлять ефективне застосування норм-заборон. Це стосується таких понять: «злочинний вплив», «статус суб’єкта підвищеного злочинного впливу», «вор в законі», «авторитет та інші особисті якості» тощо. Нагадаємо, що недотримання законодавцем під час конструювання кримінально-правових норм правової визначеності як складової принципу верховенства права вже неодноразово ставало підставою для визнання неконстуційними певних законів про кримінальну відповідальність.

Ураховуючи викладене, вважаємо, що законодавцю треба бути готовим до оперативного уточнення відповідних норм у Кримінальному кодексі України.

Важливим кроком повинно стати й безпосереднє визначення ДБР серед переліку державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, про що слід вказати у частині 3 статті 5 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» (наприклад, натепер до таких органів належать не тільки органи Національної поліції, Служби безпеки України чи органи прокуратури України, а й органи доходів і зборів, Національне антикорупційне бюро України та багато інших).

IMG_9270
Олександр Бабіков Перший заступник Директора Державного бюро розслідувань, кандидат юридичних наук за спеціальністю кримінальне право та кримінологія