Слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування за фактом заподіяння народним депутатом Верховної Ради України V-VIII скликань тяжкого тілесного ушкодження громадянину (ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України).
Про це пише Резонанс 29 квітня із посиланням на ДБР.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31 грудня 2016 року під час конфлікту між громадянином та народним депутатом, останній застосував власну вогнепальну зброю (пістолет марки «Glock 19») шляхом здійснення пострілу у ногу потерпілого. Унаслідок протиправних дій народного обранця громадянин отримав вогнепальний осколковий перелом стегневої кістки лівої ноги, що в результаті призвело до настання інвалідності та, згідно з висновком судово-медичної експертизи, є тяжким тілесним ушкодженням.
Стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до його матеріалів. Після виконання вимог, передбачених статтею 290 КПК України, обвинувальний акт буде скеровано до суду.
У разі доведення вини, підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, - зазначили у Бюро.
Як писав Резонанс у листопаді 2018 року, поліція вручила підозру В'ячеславу Хімікусу, який постраждав від дій депутата Верховної Ради Сергія Пашинського із "Народного фронту". Як написала у соцмережі адвокат Марина Парінова, "майже через 2 роки після нещасливої новорічної ночі, коли депутат Пашинський прострелив ногу В'ячеславу Хімікусу поліція вручила підозру. Підозру вона вручила Хімікусу: хуліганив, мовляв, нападав на нардепа, який проїжджав мимо в "Мерседесі", від чого нардеп сильно постраждав".
За її словами, правоохоронці дочекалися, поки вщухне резонанс, і "тихесенько, без адвоката, рано вранці приїхали додому і вручили підозру". Що характерно, нанесення вогнепального перелому беззбройного перехожому для нардепа Пашинського не спричинило ніяких наслідків, сидить в парламенті і приймає нам закони. Але нічого з цього не вийде, рано чи пізно, сяде в тюрму, додала М.Парінова.
ЗБРОЯ НЕ ПОВИННА БУТИ ІНСТРУМЕНТОМ ПЕРЕВАГ У РОЗВ’ЯЗАННІ ПОБУТОВИХ (ДОРОЖНІХ) КОНФЛІКТІВ