Державний дефіцит росії за прогнозами може зрости майже втричі порівняно з офіційною метою і досягти 3,5–4,4% ВВП до кінця 2026 року через значне скорочення доходів від нафти та можливе зростання видатків, випливає з розрахунків пов’язаного з урядом аналітичного центру.
Про це розповідає Резонанс
«Ситуація з бюджетом різко погіршується. Доходи будуть нижчими, а витрати — вищими»
Фактори падіння доходів
Аналітики центру оцінюють, що енергетичні доходи можуть знизитися на близько 18% у 2026 році відносно урядового плану. Це призведе до скорочення загальних надходжень бюджету на приблизно 6% — до близько 37,9 трильйона рублів (приблизно 495 млрд доларів). У січні енергетичні надходження вже впали уполовину — до 393,3 млрд рублів, найнижчого рівня з липня 2020 року.
На зниження доходів впливають кілька факторів: скорочення закупівель російської нафти індією, зростання торговельних знижок унаслідок обмежень на ринку, а також укріплення рубля — торік він підсилився приблизно на 45% щодо долара, що зменшило валютні надходження, бо податки на нафту розраховуються у доларах, але сплачуються в рублях.
Наслідки для бюджету і резервів
За оцінками, падіння цін на нафту й збереження поточного курсу рубля можуть призвести до недоотримання близько 3 трильйонів рублів доходів цього року, вважають аналітики Alfa Investment. За їхнім сценарієм буде використано до 73% ліквідних резервів бюджету. ВТБ прогнозує вилучення приблизно 2,5 трильйона рублів із резервів у 2026 році, що залишить близько 1,6 трильйона рублів «подушки безпеки».
Уряд має близько 4,1 трильйона рублів бюджетних резервів, які можуть покрити тимчасовий дефіцит. Проте аналітики звертають увагу, що за нинішніх темпів падіння доходів ці накопичення будуть переважно вичерпані протягом року.
Розрахунки аналітичного центру робилися з припущенням про 30% скорочення індійських закупівель російської нафти; це припущення лишається в силі попри пізніші публічні заяви окремих політиків у США про нібито вплив на індійську політику щодо закупівель.
Крім зовнішніх обмежень, на бюджет тисне і внутрішній контекст: боротьба центрального банку з інфляцією підвищила відсоткові ставки до найвищого рівня з початку 2000-х років, що сповільнило економічну активність і зменшило фіскальні надходження.
Західні санкції, спрямовані на енергетичний сектор і його клієнтів, призвели до того, що російська нафта торгується зі знижкою понад 20% щодо міжнародних бенчмарків, що також зменшує валютну виручку.
Урядовий бюджет покладається на так зване бюджетне правило: доходи понад встановлену «відсічну» ціну на нафту спрямовуються до фонду резервів. Наразі відсічна ціна встановлена на рівні 59 доларів за барель, і планується її поступове зниження на 1 долар щороку, щоб згладити майбутні перекази до фонду.
Деякі передбачені в поточному бюджеті припущення, зокрема незначне скорочення військових витрат, аналітики вважають нереалістичними за умов зростання дефіциту та економічного гальмування.
Міністерство фінансів робить власні розрахунки та відмовилося від коментарів щодо цифр аналітичного центру. Загалом оцінки центру збігаються з прогнозами комерційних банків і незалежних дослідницьких установ.
Економічні наслідки зростання дефіциту, на думку аналітиків, не спричинять негайного краху фінансів, але вимагатимуть відповідної реакції фінансових органів: це може означати використання резервів, коригування податкової та витратної політики або інші фіскальні заходи, які матимуть значні соціально-економічні наслідки.
Серед можливих рішень називають скорочення витрат, але експерти застерігають, що такі заходи можуть загострити економічне сповільнення і підірвати довгострокове відновлення.