Ярослав Берендаков, для Резонансу
Бізнес разом з контролюючими та правоохоронними органами продовжує жити в потойбічному світі, де державні мужі перетворилися на «смотрящих», а законодавство України стало високоліквідним товаром.
Яскравим прикладом цього явища виступає аграрний сектор економіки, який відіграє суттєву роль в структурі українського експорту. Тільки за січень-листопад 2017 року, за даними Державної служби статистики України, було експортовано зернових культур майже на 6 млрд доларів США, а насіння та плодів олійних рослин на $ 1 млрд 833 млн 724 тис. 500. Загалом продуктів рослинного походження було вивезено за межі України на 8,36 млрд дол. США. Уявіть собі, який це ласий шматок для корупціонерів! Хоча те, що відбувається в галузі експорту сільгосппродукції, язик не повертається назвати корупцією. Це звичайнісінький рекет 90-х років. Єдина різниця – кремезних хлопців із золотими ланцюгами замінили вгодовані люди в погонах та костюмах.
«ИМЕНЕМ РЕВОЛЮЦИИ»: КАК ГПУ И ГФС ЗЕРНО ИЗЫМАЛИ
Резонанс вже розповідав, як під соусом справ проти прибічників злочинної влади вилучається зерно та відразу запускається механізм щодо його реалізації без проголошення вироку.
Цього разу ми розповімо про тіньову вертикаль поборів при експорті сільгосппродукції. До рук нашого журналіста потрапили заяви на ім’я Генпрокурора Юрія Луценка та головного військового прокурора Анатолія Матіоса, з яких вималювалася нова стара схема «обилечивания» бізнесу.
Одеська митниця
Як видно з наведеного листа, підприємець Михайло Вавілкін заявив про те, що на Одеській митниці існує «програма». Її суть полягає в тому, що 1 % від вартості щомісячного обсягу експорту сільгосппродукції йде на відкати. Хочемо підкреслити, що ніхто нікого не звинувачує. Саме з цієї причини прізвища керівників та виконавців цієї ймовірної схеми замальовані. Взагалі, підприємці неохоче спілкуються на цю тему – одні бояться, що будуть позбавлені можливості займатися бізнесом, а інших «програма» влаштовує. Саме тому корупційне кубло існує вже тривалий час.
Сподіваємось, що оприлюднення цього листа стане реальним поштовхом для змін на краще. Існуюча паразитарна форма держапарату призведе до того, що кількість населення з кожним роком буде скорочуватись та скорочуватись, бо всі економічні ресурси знаходяться в руках олігархів та чиновників. Іншими словами, сучасні ненажерливі корупціонери рубають гілку, на якій самі ж сидять. Зменшення населення, в свою чергу, може спровокувати найсерйозніші наслідки - аж до припинення існування української держави. Це не страшилка, а сучасна реальність, про яку відкрито заявляють в ООН. За їхніми прогнозами, через 80 років населення України зменшиться майже вдвічі.
Передача зерна на «відповідальне» зберігання
На теренах півдня України з’явилася фірма, яка дивним чином періодично отримує вилучену співробітниками прокуратури сільгосппродукцію на так зване відповідальне зберігання. Назва цієї контори – ТОВ «Абріко». Директор цієї «фірмочки» у кримінальному провадженні № 42017110350000191 від 18.09.2017 підозрюється у розтраті 2 200 тон пшениці урожаю 2016 року. Йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення грошової застави. Для розуміння всіх обставин ситуації треба зазначити, що ТОВ «Абріко» не розташовано за місцем реєстрації, а його основний вид діяльності – це «діяльність у сфері права». Також у «Абріко» є ліцензія на ведення туроператорської діяльності. Тобто компанія, якій передавалося майно на відповідальне зберігання, має всі ознаки «мертвої» юридичної особи. Схожий розвиток події Резонанс описував в статті "ИМЕНЕМ РЕВОЛЮЦИИ-2»: ПОЧЕМУ ГПУ СПЕШИТ ПРОДАТЬ ИЗЪЯТОЕ ЗЕРНО. Але в тій історії підприємцям все ж таки вдалось «відбити» своє майно.
Таким чином, типова ситуація при експорті сільгосппродукції виглядає наступним чином: спочатку суб’єкта зовнішньо економічної діяльності «обилечивают» всі контролюючі та силові органи, а потім на сам кінець можуть з’явитись вже правоохоронні органи, які вилучать товар! Як кажуть бувалі бізнесмени, якщо ти не встигаєш «домовитись», твоє зерно реалізується через такі компанії, як «Абріко». Ось так в Україні виглядає державна політика із «підтримки підприємництва та сільгоспвиробника».
Злочинне та несправедливе ставлення влади до бізнесу є однією з причин того, чому кожні 5-10 років в Україні відбуваються революції та майдани.
Може вже досить?
