» Держдума Росії ухвалила законопроєкт про визнання ветеранами цивільних, яких послали на війну в Україну

19 серпень 2022, П'ятниця, 01:37

Держдума Росії ухвалила законопроєкт про визнання ветеранами цивільних, яких послали на війну в Україну

6 Липня 2022г.


Держдума РФ ухвалила у третьому, остаточному читанні законопроєкт про статус «ветерана бойових дій» для цивільних осіб, залучених до виконання завдань «спеціальної військової операції» в Україні.

Поправки внесено до закону «Про ветеранів». У тексті закону та пояснювальній записці до нього не уточнюється, про кого саме йдеться. Однак Російська служба Радіо Свобода вказує, що найімовірніше йдеться про цивільний персонал Збройних сил РФ, ремонтні бригади, лікарів, постачальників запасів та обладнання, піротехніків, будівельників, журналістів тощо.

За словами спікера В’ячеслава Володіна, у чинному законі цивільні особи можуть набути статусу ветерана лише за умови, що в період виконання ними завдань вони зазнають поранення чи будуть відзначені держнагородами.

Наприкінці березня президент Росії Володимир Путін підписав закон, який поширює статус ветеранів та інвалідів бойових дій на російських військових, які беруть участь у війні проти України.

Статус ветерана дає право на щомісячні виплати, податкові пільги, безкоштовний проїзд в електричках, медичне обслуговування та доступ до санаторно-курортних послуг, пільги при оплаті ЖКП та інші заходи соцзахисту.

Раніше повідомлялося, що нині на атомній електростанції в окупованому російськими військами Енергодарі працюють фахівці з «Росатому».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.

Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити 4677 випадків загибелі, 5829 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну, розпочату Росією. Серед загиблих – щонайменше 321 дитина. Це дані до півночі 23 червня. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.