10 травня 2019 року директора НАБУ Артем Ситник був викликаний на допит до Генеральної прокуратури з приводу свого новорічного відпочинку в мисливському господарстві «Поліське-Сарни», яке знаходиться в селищі Страшевому Сарненського району Рівненської області.
Допит був спричинений тим, що апаратура негласного зняття інформації, встановлена в будинку відпочинку «Поліське-Сарни» записала, як Ситник розповів за святковим обідом своїм товаришам по чарці, що в 2016 році він опублікував на сайті НАБУ «чорну бухгалтерію Партії Регіонів» про виплати грошей Полу Манафорту з метою спромпрометувати кандидата в президента США Дональда Трампа й допомогти кандидату в президенти США Гілларі Клінтон.
Окрім того виявилось, що Ситник регулярно відпочиває в цьому мисливському господарстві, але жодного разу не заплатив ані за себе, ані за друзів, яких привозив з собою – розваги борців з корупцією оплачував такий собі Микола Надейко з Рівного.
Більш того, співзасновником мисливського господарства «Поліське-Сарни», де регулярно «на халяву» відтягується Ситник, є Акіменко Андрій Павлович, відомий як права рука й бізнес-партнер кримінального авторитета «Чеби», себто Олексія Чеботарьова – «спиртового короля», що перебуває в розшуку за підозрою в організації викрадення та катування Ігоря Луценка й Юрія Вербицького в січні 2014 року. Акіменко недавно допитувався в Бориспільському міськрайонному суді Київської області по справі викрадення Луценка та Вербицького й доки проходить по справі свідком, хоча наявна інформація, що саме він керував «тітушками».
На допит у Генпрокуратуру Ситник прийшов, але давати свідчення прокурору відмовився й зажадав написати власноручні пояснення, на що йому, мовляв, потрібен час.
Усіляко вітаючи це мудре рішення, хочу порадити Артему Сергійовичу при підготовці письмових пояснень скористатись своїми службовими повноваженнями й перевірити біографію людини, яка сплатила за його відпочинок кілька сотень тисяч гривень.
Річ у тім, що в 2005 році в Києві до 9 років позбавлення волі був засуджений громадянин, якого звали також Микола Надейко і який також родом з Рівного. На лаву підсудних цей Надейко потрапив через розбійний напад, вчинений 10 листопада 2004 року на громадянина Великої Британії Кірана Доунза, який проживав у Києві на вулиці Михайлівській, 24-а. Надейко працював у цього британця водієм і разом з двома подільниками увірвався в квартиру свого роботодавця й примусив його відкрити сейф, у якому зберігались 15 тис. доларів, а також забрав два мобільних телефони, коштовний годинник, куртку та автомобіль «Ленд-Ровер». Після чого британця, про всяк випадок, задушили.
Тому раджу Артему Ситнику перед наступним допитом запастись довідкою, що засуджений у 2005 році уродженець Рівного Микола Надейко і уродженець Рівного Микола Надейко, який оплачує розваги директора НАБУ – це різні люди. Також було б непогано, щоби Артем Сергійович умовив співвласника мисливського господарства «Поліське-Сарни» Андрія Акименка з бригади «Чеби» дати в Генпрокуратурі свідчення, що він не знайомий з директором НАБУ й не має жодного відношення до організації його відпочинку.