Дрони росії вранці 4 березня вразили об’єкт транспортної інфраструктури в Миколаєві, внаслідок удару виникла пожежа, одна людина отримала легкі поранення і була госпіталізована. На місці працюють екстрені служби та оперативні підрозділи.
Про це розповідає Резонанс
«Внаслідок атаки шахедів пошкоджено обʼєкт транспортної інфраструктури. Виникла пожежа. Легкі поранення отримав чоловік, його госпіталізовано. Всі служби працюють».
Голова обласної військової адміністрації Віталій Кім підтвердив факт поранення та звернув увагу на інтенсивне поширення в мережах фото- та відеоматеріалів про наслідки атаки, що, за його словами, є «допомогою ворогу» та викличе відповідну реакцію від правоохоронних органів.
Мер міста Олександр Сєнкевич підкреслив, що напад стався вранці, коли люди їхали на роботу, а діти прямували до школи, і охарактеризував такі удари як «Це свідомий тероризм населення»
Наслідки для міської інфраструктури та життя людей
Влучання по об’єктах транспортної інфраструктури порушує логістику постачань і руху в місті, створює ризики для цивільного населення та ускладнює роботу служб життєзабезпечення. Пожежа, спричинена ударом, локалізується силами рятувальників, але відновлення пошкоджених об’єктів вимагатиме часу та ресурсів.
Контекст та правова кваліфікація атак
Російські війська регулярно застосовують ударні безпілотники, ракети, кориговані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню проти міст і цивільної інфраструктури України. Українська влада та міжнародні організації розглядають подібні удари як воєнні злочини, зазначаючи їхній цілеспрямований характер щодо життєвих систем населення.
Обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги, розглядаються як одна з ознак дій, що можуть мати ознаки геноциду. Юристи, дослідники та правозахисники виокремлюють низку проявів, які можуть підпадати під таку кваліфікацію:
- публічні заяви про нібито відсутність української нації та заклики до її ліквідації;
- відкриті заклики до знищення або витіснення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і медичних закладів з метою позбавлення людей необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та осіб, що зберігають і поширюють українську культуру;
- запровадження в навчальних закладах на окупованих територіях програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків з метою їхньої асиміляції;
- вилучення і знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності як у мирний, так і в воєнний час. Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу.
Керівництво росії офіційно заперечує, що її збройні сили завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та об’єктах соціальної інфраструктури, що призводить до загибелі та поранень мирних жителів.