Колишній суддя Вищого адміністративного суду та адвокат Олександр Ситников стверджує, що практика замовних переслідувань бізнесу з боку правоохоронних органів не припинилася. За його словами, хоча слідчі й продовжують використовувати інструменти тиску, судова система часто відчуває штучний характер таких справ і реагує по-різному
Про це розповідає Резонанс
Схема як працювала по віджиму бізнесу, так вона і працює. І там, де потрібно, справи ці до суду не доходять. Вони висять роками
Ситников наголошує, що більшість суддів «відчувають», коли кримінальна справа має ознаки замовності, але подальша поведінка суддів різниться: хтось ставить крапки над i щодо ініціаторів переслідування, інші — долучаються до схем або ігнорують очевидні недоліки слідства. Як приклад він навів випадок оскарження арешту майна юридичної особи, яка фактично не мала відношення до провадження; слідчий суддя пояснила рішення великою завантаженістю та «непомічанням» зв’язку компанії зі справою.
Механізми тиску на бізнес
Екссуддя і правники відзначають низку інструментів, які використовують слідчі для тиску на підприємства: арешти обладнання й техніки, вилучення комп’ютерів замість зняття даних, блокування рахунків та часті допити працівників. Такі дії паралізують виробничі процеси і створюють тривалий психологічний тиск на колективи.
Ситников підкреслив, що інколи слідчі не зацікавлені доводити такі провадження до суду, бо розуміють їхню слабкість і ризик, що справи «розіб’є» захист. Затягування розслідувань тим часом стає інструментом тиску: провадження можуть довго залишатися без руху і постійно загрожувати бізнесу юридичними обмеженнями.
Ознаки замовних кримінальних проваджень
Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський виділяє головні маркери замовності: фокус слідства не на зборі доказів, а на тиску; арешти як самоціль; вилучення обладнання, що зупиняє роботу підприємства; часті виклики співробітників на допити для підвищення напруги; навмисне затягування передачі справи до суду; а також умисне не вручення підозри, що дозволяє провадженню залишатися відкритим дуже довго.
За його словами, досвідчений адвокат зможе визначити подібні ознаки та захистити бізнес від процедурних маніпуляцій, які мають на меті знищити конкурентні або господарські структури підприємства.
У контексті особливого періоду та воєнного стану такі механізми набувають додаткової сили: продовження слідства без чіткої перспективи та відтермінування судового контролю дозволяють тримати підприємство в невизначеності роками.
Спостерігачі звертають увагу, що замовні провадження часто супроводжуються масштабними обшуками, арештами рахунків і вилученням техніки, що прямо впливає на виконання контрактів, у тому числі критично важливих для держави поставок і міжнародних гуманітарних місій.
Юристи також зазначають, що публічне поширення інформації про кримінальне провадження через контрольовані ЗМІ і одночасна тяганина зі слідством є типовими ознаками створення штучного тиску на бізнес.
На думку правників, якщо кримінальний процес використовується як інструмент конкурентної боротьби або адміністративного впливу, це підриває довіру до правоохоронної та судової систем і створює багаторічні ризики для економічної стійкості країни.
При цьому фахівці наголошують: важливо розмежовувати дійсні кримінальні розслідування від ініціатив, спрямованих на руйнацію бізнесу. Саме суд і незалежний захист мають відігравати ключову роль у відсіві сфабрикованих справ.
Враховуючи викладене, питання балансу між повноваженнями органів слідства і гарантіями захисту підприємницької діяльності постає як нагальна інституційна задача, що потребує уваги не лише юридичного співтовариства, а й владних структур, які відповідають за ефективність правосуддя та захист інвестиційної привабливості.
Окремим прикладом, який експерти розглядають як ілюстрацію описаних механізмів, стали кримінальні провадження щодо групи авіакомпаній «Константа». За інформацією з відкритих реєстрів, наприкінці 2022 року Національна поліція зареєструвала провадження щодо низки авіаційних компаній, формально пов’язане із підозрами у пособництві державі-агресору та заволодінні майном.
Протягом багаторічного розслідування не виявлено фактичних даних, які б підтверджували притягнення до відповідальності за ці твердження, а частина аналогічних проваджень раніше була закрита іншими слідчими. Паралельні обшуки, арешти техніки та рахунків призвели до значного паралічу господарської діяльності компаній і зриву контрактів.
Функціонування групи «Константа» має значення для міжнародних гуманітарних операцій і оборонних замовлень: компанії працюють з партнерами за кордоном, мають міжнародні сертифікати й є офіційними перевізниками для гуманітарних місій. Водночас блокування діяльності таких підприємств позначається на логістиці, виконанні зовнішніх зобов’язань і обороноздатності.
У сукупності: тривалі слідства без встановлених фактів, зміна підслідності, повторні перевірки правоохоронних органів і відсутність підстав для санкцій створюють системну картину, яка радше вказує на замовний характер переслідувань, ніж на випадковість обставин.
Експерти закликають посилити інституційні механізми контролю за процесуальними діями слідчих, захистити права підприємств під час розслідувань та гарантувати ефективний судовий контроль, аби кримінальний процес не перетворювався на інструмент економічного чи політичного тиску